Для міжнародних експертів і компаній EECTC 2025 — це важлива міжнародна платформа обміну досвідом у галузі дерев’яної архітектури, інженерії та будівництва, а для України — «саме те, що потрібно тут і зараз», адже вітчизняний будівельний ринок гостро потребує нових рішень — комплексних, інвестиційно привабливих, простих у масштабуванні, екологічних і водночас недорогих та швидких.
На конференції виступили десятки науковців, фахівців у галузі будівництва та девелоперів
Організатором заходу був Національний університет міського господарства імені О.М. Бекетова (м. Харків), а ініціатором — співробітник цього закладу, доктор технічних наук Андрій Бідаков. Партнерами події стали Vlasne Misto, Result, Atlant, HolzTechnic, «Основний момент», Woodify, 7СІ Group, DELATA Ukraine, Rothoblaas, ОсноМ.
Професор Ерік Серрано, Університет Лунда (Швеція). Деякі учасники приєдналися онлайн
Серед міжнародних спікерів (повний список учасників за посиланням) — професори та доктори з таких відомих європейських університетів: Університет Лунда (Швеція), Технічний університет Дрездена (Німеччина), Університет Наварри (Іспанія), Загребський університет (Хорватія), Інститут технологій Карлсруе (Німеччина), Університет Аалто (Фінляндія) та Талліннський технічний університет (Естонія). А також — представники відомих європейських компаній: Schnetzer Puskas Ingenieure AG (Швейцарія), та Rothoblaas (спікери з Латвії та Італії).
Серед експертів (повний список учасників за посиланням) від України — професори та доктори технічних наук із таких поважних навчальних закладів:
- Національний університет міського господарства імені О.М. Бекетова (Харків);
- Національний університет біоресурсів і природокористування України (Київ);
- Придніпровська державна академія будівництва та архітектури (Дніпро);
- Національний лісотехнічний університет України (Львів);
- Одеська державна академія будівництва та архітектури;
- Національний університет водного господарства та природокористування (Рівне).
А також — представники компаній Result і проєкту Vlasne Misto.
Перший смисловий блок: технології та екологічність
Теми конференції формують три смислові блоки: технічний, безпековий та практично-прогностичний. Перший із них — це наукові викладки щодо технологій будівництва, засобів забезпечення стійкості конструкцій, методик здійснення розрахунків, способів комбінування деревини зі штучними матеріалами та монтажу дерев’яних елементів.
Зокрема, йшлося про:
- інноваційні дерев’яні матеріали (CLT, LVL, PRX);
- легкі фанерні панелі PRX для покрівельних конструкцій;
- зниження токсичності деревних композитних матеріалів;
- методологію розрахунку балок із клеєної деревини, армованої композитними матеріалами;
- деформаційну здатність з’єднань у дерев’яному будівництві;
- сучасні вузли та з’єднання конструкцій і оптимізацію з’єднань шляхом збільшення тертя в площині зсуву;
- дерев’яні ферми: демонтаж, збірку та експлуатаційні характеристики різних типів вузлів щодо повторного використання;
- каркасні конструкції, побудовані з композитних метало-дерев’яних двотаврових балок із поперечно гофрованою сталевою стінкою;
- гібридні конструкції;
- модульні дерев’яні конструкції.
PRX-панелі – інноваційний продукт від “Основний момент”, що має наднизьку вагу і може монтуватися без кранового обладнання
PRX-панелі – інноваційний продукт від “Основний момент”, що має наднизьку вагу і може монтуватися без кранового обладнання
Нині, коли запит на будівництво дерев’яних багатоповерхівок зростає, а екологічність стає опцією з позначкою «обов’язково», на перший план виходять питання надійності дерев’яних будівель та їхньої безпеки для здоров’я мешканців, а також інноваційність, адже вимоги до екологічності й технічних характеристик матеріалів невпинно зростають.
Vlasne Misto ознайомили гостей із картою свого міста
Першу тему розкрив професор Дрезденського університету Роберт Йоквер. Науковець почав свою доповідь із наочних прикладів: «Нині в Гетеборзі, Швеція, будують восьмиповерхову офісну будівлю. Опорна конструкція споруди зроблена з бетону, але решта її елементів — дерев’яні. Важливо зазначити, що за жорсткість таких конструкцій відповідають конектори. До слова, найвища з досі зведених будівель із деревини на сьогодні — 80 метрів, а місце зведення — Норвегія. Вона має сотні різних конекторів. Проєктувальникам було нелегко забезпечити достатню міцність і пластичність, але вони впорались. Тож, як ви розумієте, ситуація така: ми виходимо на новий рівень щодо поверховості, ширини й пролітності, але нам щоразу доводиться працювати над конекторами. І саме це сьогодні — наше головне завдання!».
Перекладачі EECTC 2025 два дні працювали в режимі нон-стоп
Професор додав: у роботі над конекторами слід зважати на той факт, що пластичність надзвичайно важлива як для забезпечення стабільності конструкції, так і для запобігання її руйнуванню, але водночас слід враховувати і жорсткість, і навантаження. Науковець уточнив: важливо зрозуміти, як пластичність та експлуатаційні якості деревини змінюються із часом. А отже, головне зараз — продовжувати досліджувати, як функціонують будівлі, зведені із сучасних дерев’яних матеріалів раніше: «Ми маємо провести більше випробувань і з’ясувати, як поводяться конектори в будинках та конструкціях нового типу».
Протягом 2016–2024 років в Україні виготовлення тільки одного з видів деревно-композиційних матеріалів — фанери — сягало 181 тисячі кубометрів на рік, а у 2025 ця позначка піднялася до цифри 200 тисяч кубометрів
Олена Пінчевська, професорка Національного університету біоресурсів і природокористування України, розповіла про те, як зробити деревні композити менш токсичними
Стійкість має значення тільки за умови, що матеріали, використані в будівництві, не шкодять здоров’ю мешканців. Тему якості деревно-композиційних матеріалів розкрила професорка Національного університету біоресурсів і природокористування України Олена Пінчевська. Науковиця розповіла про причини високої токсичності таких елементів і засоби її зниження на етапі виробництва.
Експертка почала доповідь зі статистики: протягом 2016–2024 років в Україні виготовлення тільки одного з видів деревно-композиційних матеріалів — фанери — сягало 181 тисячі кубометрів на рік, а у 2025 ця позначка піднялася до цифри 200 тисяч кубометрів. При цьому експорт матеріалу в Європу зріс більш ніж на 40%: «Іншими словами, ми забезпечуємо Європу фанерою, і це спонукає проводити дослідження, які б допомогли знизити шкідливий вплив. Головна причина більшої, ніж це могло би бути, токсичності цього композиту полягає в тому, що у його виготовленні часто використовують карбамідоформальдегідні клеї». За словами науковиці, ці клеї обирають тому, що вони дешеві, безбарвні, водорозчинні, а також швидко затвердівають за температуритем 10–150°C.
На конференції представили сучасні будівельні матеріали від компаній-учасниць
На конференції представили сучасні будівельні матеріали від компаній-учасниць
На конференції представили сучасні будівельні матеріали від компаній-учасниць
Друга причина токсичності деревних композитів полягає в тому, що під час їхнього виготовлення застосовується гаряче пресування. При цьому страждають як присутні працівники заводів, котрим доводиться вдихати пари формальдегіду — речовини, яку ВООЗ визнала канцерогеном, так і кінцевий споживач.
І хоч поки що деревні композити потребують екологічного аудиту, фахівці з інженерного розроблення вже працюють над інноваційними матеріалами, що відповідатимуть усім сучасним нормам. Так, у 2022 році компанія «Основний момент» створила PRX-панель.
Головні переваги нового продукту полягають у тому, що деталі мають малу вагу, а також прості у виробництві, транспортуванні та монтажі: вага панелі становить усього від 17 до 46 кг залежно від обраного варіанта. Це означає, що кілька робітників зможуть легко перенести такий виріб вручну, і для його монтажу навіть не знадобиться кранове обладнання.
Андрій Бідаков, керівник компанії «Основний момент», розповів про інноваційні PRX-панелі
Андрій Бідаков, керівник компанії «Основний момент», переконаний, що на його продукт очікує успіх: «Є дуже багато факторів для використання PRX-панелей уже завтра. Доказом цієї тези є той факт, що у 2013 році на базі досліджень професора Саймона Айхера з Університету Штутгарта (Німеччина) в Австрії розробили схожий матеріал. Якщо у нас X-подібні стінки, то там — кулеподібна балочка. І, як це завжди трапляється в Західній Європі, винахід, зручний у виробництві, швидко набирає популярності. А отже, наші PRX-панелі, що мають аналогічні переваги та властивості, теж мають чималі шанси на успіх».
Другий смисловий блок: пожежна безпека та захист від руйнувань
Другий модуль стосувався питань, пов’язаних зі стійкістю дерев’яних будівель до руйнування. Експерти розповіли про останнє оновлення системи правил протипожежного захисту (Eurocode 5), яких слід дотримуватися під час будівництва таких споруд, а також поділилися досвідом реконструкції із застосуванням деревини в повоєнний період. Крім цього, спікери обговорили засоби запобігання втраті конструкціями стійкості під час впливу вибухової хвилі та методики оцінки стану дерев’яних дахів після землетрусу.
Серед гостей і учасників конференції — викладачі університетів, підприємці та архітектори
Дві найактуальніші підтеми цього блоку для України — це руйнування через вибухи та пожежі. Першу з тем розкрив Дмитро Кочкарьов, професор Національного університету водного господарства та природокористування. Він розповів, як ударні хвилі різної сили впливають на дерев’яні конструкції: «Ми провели розрахунок для залізобетонного й дерев’яного перекриттів, і з’ясувалося, що оскільки маса другого з них є меншою, без земляної обсипки воно взагалі не є ефективним». Науковець додав: захисну здатність такої конструкції можна підвищити за допомогою обсипки товщиною не менше 90 см.
Щодо «полегшених споруд» — мініукриттів, оснащених демпферними плитами, Дмитро Кочкарьов зазначив: вони коштують дешевше, ніж дерев’яні, але забезпечують лише базовий захист від уламків.
Тема вибухів тісно пов’язана з темою пожеж. Про способи запобігання пожежам у сучасних будівлях із деревини розповів CEО проєкту Vlasne Misto Ярослав Корніяченко. За словами девелопера, нині базовими засобами слід вважати систему Eurocode 5 та принцип «не гасити, а запобігати горінню»: «На сьогодні ми закладаємо у всіх елементах класів СС2 та СС3 певні фасадні деталі, які не розповсюджують полум’я. Ми не робимо просочення термодеревини, а використовуємо нідерландську технологію — бар’єр із матеріалу, який під час пожежі тліє та виділяє інертний газ, що заміщує кисень і запобігає інтенсивному горінню. Тобто ми захищаємо не деревину, а шлях до неї».
Ярослав Корніяченко зазначив, що в майбутньому кластерному місті Vlasne Misto передбачена система пожежогасіння, розроблена згідно з українським законодавством і європейськими стандартами. Експерт додав: дерев’яні будинки вважаються дуже вразливими для вогню, і раніше так і було, але сучасна клеєна деревина обвуглюється значно повільніше, ніж плавиться метал. Історичним доказом цього він вважає фото з Лондона, на якому зображені розплавлені металеві деталі, що висять на дерев’яних балках. Пожежа, зазнімкована на фото, відбулася в 1890-х роках.
Ярослав Корніяченко: «Ми не робимо просочення термодеревини, а використовуємо нідерландську технологію — бар’єр із матеріалу, який під час пожежі тліє та виділяє інертний газ, що заміщує кисень і запобігає інтенсивному горінню. Тобто ми захищаємо не деревину, а шлях до неї»
Третій смисловий блок: перспективи та виклики
Третій блок тем стосувався перспектив застосування деревини в будівельній галузі, а саме: потенціалу цього матеріалу в архітектурі міст та особливостей реалізації дерев’яних конструкцій із позиції забудовників і будівельників. Представники компаній розповіли про досвід поєднання технологій епохи ШІ та деревини — матеріалу, який не так давно вважався придатним лише для форм на зразок малих садових конструкцій. Дерев’яна багатоповерхівка — чи могли ми уявити щось подібне ще 20 років тому? Нині ж, зазначили експерти конференції, будівництво з використанням матеріалів на базі деревини стало настільки звичним, що вже сприймається як вибір наступного покоління, який назавжди лишить бетонні хмарочоси в неекологічному минулому.
Ярослав Корніяченко, СЕО проєкту Vlasne Misto, розповів про дерев’яні конструкції та свій проєкт
Ключовою точкою цього найменш вузькоспеціального й водночас найбільш дискутивного блоку став виступ СЕО проєкту Vlasne Misto Ярослава Корніяченка на тему «Дерев’яні конструкції — більше, ніж конструкційний матеріал для нових українських міст» та його обговорення з гостями заходу. Ярослав Корніяченко почав розповідь із того, що вказав на проблеми нової галузі.
Він зазначив: є стереотип, нібито девелопери ігнорують наукові дані, і, на жаль, це саме та ситуація, коли в жарті є частка жарту: «Більшість українських архітектурних проєктів узагалі не мають конструктивного розділу. Ще одна проблема полягає в тому, що далеко не всі дотримуються правил. Яскравий приклад: ми досить часто відвідуємо європейські майданчики будівництва дерев’яних будівель, тому знаємо, що навіть там, особливо на сході Європи, елементи закручування здебільшого просто забивають. В Україні ж це взагалі вважається топовим рішенням. Навіщо закручувати, якщо можна вдарити молотком?».
Ярослав Корніяченко представив гостям інноваційні інженерні рішення та знахідки своєї компанії
На жаль чи на щастя, продовжив експерт, жоден із будинків, зведених із порушенням норм, іще не впав. Але це не означає, що цього не трапиться вже за 10–20 років.
На думку Ярослава Корніяченка, є всього один спосіб збудувати мости між сумними будівничими реаліями й вузькоспеціальними розрахунками, якими поділилися присутні на конференції науковці: для цього слід стимулювати девелоперів тестувати матеріали та конструктивні рішення у власних лабораторіях. Це, вважає спікер, допоможе запобігти турецькому сценарію, а саме — виходу прихованих проблем на поверхню, коли після серії землетрусів у Туреччині у 2023 році, що призвели до численних руйнувань забудови та пов’язаних із цим десятків тисяч жертв, винні забудовники отримали численні тюремні строки. Один із тих, чиї багатоповерхівки виявилися небезпечними, Хасан Алпаргюн, отримав 62 довічні терміни ув’язнення, сумарно — 865 років.
Віктор Кудін, архітектор проєкту Vlasne Misto
«У нас на проєкті була ситуація, коли ми, на жаль, втратили зв’язок із результатом. У цей момент виникла ідея протестувати матеріали в лабораторії. Відтоді ми проводимо тести регулярно, і часто наслідком цих пошуків стають інноваційні рішення. Наприклад, ми часто використовуємо в комерційних об’єктах панелі — і PRX, і CLT, і з клеєної деревини, але нам бракувало методик кріплення. Команда мого колеги Андрія Бідакова провела низку тестів і знайшла рішення — нові конектори, які ми тепер використовуємо для з’єднання дерев’яних плит із бетоном, металом і деревом. І це надважливо для України, адже навряд чи ми відмовимося від залізобетону в найближчому майбутньому».
Команда продовжила пошуки, і це дало чудові результати. На сьогодні один із найважливіших набутків полягає в тому, що у Vlasne Misto змогли зменшити кількість металевих з’єднань до мінімуму. Рішення виявилося простим — у якості покриття фасаду фахівці використовують лише натуральний камінь і термодошку: «Ми розробили конектори з вологостійкої фанери на вклеєних штифтах, тому навіть мала конструкція на зразок, скажімо, теплиці розміром 4х8 метрів буде мати мінімум металевих з’єднань. До речі, щодо зовнішнього вигляду будинків: термодошку та натуральний камінь зараз використовують в оформленні відомих і важливих проєктів, але ми маємо розуміти, що такий вигляд може мати не лише майстерня протезування чи реабілітаційний центр Unbroken у Львові, а й, скажімо, звичайний дитсадок. І в екологічному плані ця споруда майже нічим не відрізнятиметься від будівель на картинках, які показував наш колега професор Герхард Фінк».
Ярослав Корніяченко і Віктор Кудін вивчають зразки, представлені на конференції
Ярослав Корніяченко і Віктор Кудін вивчають зразки, представлені на конференції
Ярослав Корніяченко доповнив: компанії також вдалося розробити чудову технологію кріплення скла на вклеєних штифтах. «Це важливо, адже потім ми зможемо це використовувати, зокрема, на дахах п’ятиповерхових будівель».
Зведення будинку з деревини у Vlasne Misto триває майже на 100 днів менше, ніж тривало б зведення аналогічної споруди з бетону, і це досить важливо для майбутнього
Ще одним значним набутком стало випрацювання позиції щодо викидів СO2: «Сьогодні багато хто почав використовувати СО-нейтральність, присвоюючи своїм проєктам статус Passive House та Active House, тобто А- чи Б-клас енергоефективності. При цьому показник рахують через операційний викид нового СО2, але забувають саму, так сказати, вагу будинку».
За словами Ярослава Корніяченка, модель його компанії дозволяє розрахувати, скільки втіленого СО2 буде в кожному будинку і в цілому в межах міста. Vlasne Misto обрали для себе стандарт: не більше однієї тонни на м2 — саме такою, зазначив експерт, буде «вага» будинку в майбутньому кластерному місті. Щоб знизити її до європейського рівня — 600 кг СО2 на м2 і нижче, стверджує він, однозначно потрібно використовувати лише дерев’яні елементи: «Другий момент. Ми також через сертифікації BREEAM та LEED розрахували екологічність матеріалів за recycling, refound і reused. І мати ці показники також надважливо, тому що ми говоримо про адаптивність і довгий життєвий цикл, про який також згадував колега з Фінляндії, про те, що важливо думати про операційну вартість. Крім цього, ми також зважаємо на Road to Net Zero».
У майбутньому будинок, зведений з урахуванням названих норм, можна буде розібрати для переформатування архітектури. Крім цього, зазначив мовець, це дозволить добудувати до багатоповерхівок дерев’яні поверхи, тим самим піднімаючи капіталізацію та збільшуючи щільність.
Деревина та варіанти скріплення дерев’яних деталей стали одною з основних тем конференції
Експерт підсумував: саме науковий підхід у цілому та всі названі вище набутки зокрема допомогли йому та його команді пришвидшити будівництво. За його словами, нині зведення будинку з деревини у Vlasne Misto триває майже на 100 днів менше, ніж тривало б зведення аналогічної споруди з бетону, і це досить важливо для майбутнього: «Якщо говорити про ціни для кінцевого споживача, то кінцевий продукт дорожчий, але всього приблизно на 3 тисячі євро. Проте якщо ми прорахуємо таку будівлю, то виявиться, що менше тиньку, менше рухів, менше додаткових робіт. А отже — значно, значно швидше».
Це означає, продовжив експерт, що розробляти нові конектори й панелі, тестувати і в цілому зводити більше будівель із деревини стало економічно вигідним. А отже, зараз девелоперам потрібна допомога законодавців: «Тут присутні люди, які впливають на прийняття рішень і процес утілення Eurocode 5 в Україні. Ще одна норма, що потребує змін, — це поверховість. Згідно із законом України максимальна висота будинку з дерева — всього два поверхи. Нам усім потрібно бути до цього долученими».
Переосмислення старих засад і запровадження нових безпекових вимірів та рішень, які допомагають перетворити статичні міста на модульні системи, що продовжують жити й перебудовуватися, — саме таким стало головне послання EECTC 2025. Ярослав Корніяченко зазначив: «Дві головні мети — почерпнути нову інформацію і познайомитися з новими колегами з галузі — спрацювали. Це майданчик для пошуку основного ресурсу, що примушує нас розвиватися, — перспективного партнерства».
