Спікерами панельної дискусії «Постать автора в архітектурі. Чи на часі перехід від колективізму до індивідуалізму?», присвяченої питанню міжнародної та української практик захисту авторського права, стали Ольга Подушкіна, віцепрезидентка НСАУ, голова комісії з авторського права та професійної етики НСАУ, членкиня практичного комітету Міжнародної спілки архітекторів, засновниця FPA-architect; Ганна Бондар, архітекторка та народна депутатка України IX скликання, співавторка проєкту Містобудівного кодексу України; Ірина Лялюк, юристка Axon Partners, і Михайло Юдін, партнер Axon Partners; Антон Полікарпов, засновник і керівний партнер ЮФ «Полікарпов»; Вадим Жежерін, керівник АБК «Жежерін» та автор багатьох об’єктів, які стали візитівкою Києва та модераторка Ольга Терефєєва, НСАУ. PRAGMATIKA.MEDIA проаналізувала ключові тези спікерів і з’ясувала, які проблеми має система законів, що регулюють сферу авторського права, та як архітектори можуть себе захистити.
Міжнародне авторське право & українське авторське право: що заважає їм бути разом?
На міжнародному рівні авторське архітектурне право гарантоване законом і ставленням суспільства до архітекторів. Нині, коли українські архітектори працюють над відбудовою зруйнованих війною об’єктів разом з іноземними колегами, питання їхніх прав і дотримання цих прав постало особливо гостро.
Ольга Подушкіна, засновниця FPA-architect: «До НСАУ можуть звернутися навіть архітектори, котрі не є членами спілки. Це можна зробити за допомогою офіційного звернення листом, телефоном чи навіть написавши нам на Facebook-сторінку»
«У листопаді 2001 року МСА ухвалили рекомендації з питання авторського права, а у вересні 2017 додалися ВІМ і постало питання перебудови балансу інтересів власників та архітекторів під час реконструкції будівель. Також важливо згадати Бернську конвенцію 1886 року — вона гарантує принцип національного режиму, принцип незалежності охорони, принцип автоматичної охорони і презумпцію авторства. Останнє в Україні, на жаль, не діє. Крім цього, МСА рекомендує: закони та правозастосовні акти не повинні бути надто складними чи дорогими та передбачати необґрунтовані часові обмеження й затримки», — розповіла Ольга Подушкіна, засновниця FPA-architect.
Ольга Подушкіна, засновниця FPA-architect, виступила віддалено; вона розповіла про міжнародні норми та рекомендації від міжнародної спілки архітекторів
За словами пані Ольги, досконале національне «авторське» законодавство — це не лише захист, але й умови для співпраці з міжнародними колегами та інвесторами.
Ольга Подушкіна, засновниця FPA-architect: «За потреби звертайтеся до Комісії з авторського права та професійної етики НСАУ. До нас можуть звернутися навіть архітектори, котрі не є членами спілки»
«Як представниця Національної спілки архітекторів України в Міжнародній спілці архітекторів можу сказати, що національне законодавство учасника спілки не повинне суперечити міжнародним актам, адже архітектори можуть працювати в інших країнах лише за наявності гарантії, що їхня інтелектуальна власність захищена. На жаль, законодавчі документи України у сфері авторського права мають багато протиріч — як між собою в різних пунктах, так і з міжнародними угодами», — зазначила Ольга Подушкіна.
Учасники панельної дискусії: Вадим Жежерін, Ганна Бондар, Костянтин Ковшевацький та Ольга Терефєєва
Один із найефективніших виходів із ситуації, на думку експертів панельної дискусії «Постать автора в архітектурі. Чи на часі перехід від колективізму до індивідуалізму?», можна сформулювати такою тезою: «єднатися і не здаватися». Як би банально це не звучало, часом, вважає Ольга Подушкіна, зрушити скелю юридичної недосконалості можуть лише методичні зусилля Національної спілки архітекторів України.
«За потреби звертайтеся до Комісії з авторського права та професійної етики НСАУ. Нині я є її головою. Комісія виконує безліч функцій, зокрема — захисту авторських прав та управління ними, а також нагляду за виконанням законодавства і третейського арбітражу під час вирішення спірних питань і конфліктів. До нас можуть звернутися навіть архітектори, котрі не є членами спілки. Це можна зробити за допомогою офіційного звернення листом, телефоном чи навіть написавши нам на Facebook-сторінку», — порадила пані Ольга.
Закони, яких ніхто не помічає: де-факто із Землі, де-юре — з Марса
Живим доказом того, що системна робота в правовому полі у справі захисту прав авторів — це дієва стратегія, є спікерка, яка взяла слово після Ольги Подушкіної, — архітекторка та народна депутатка України IX скликання Ганна Бондар. Нині пані Ганна очолює робочу групу з розроблення Містобудівного кодексу України, який має на меті, зокрема, якісне регулювання українського «авторського» законодавства.
Ганна Бондар, архітекторка та народна депутатка України IX скликання: «Почну із цитати мисткині Ади Рибачук: держава має гарантувати авторові право розпочати й завершити свій твір»
«Почну із цитати мисткині Ади Рибачук: держава має гарантувати авторові право розпочати й завершити свій твір. Ось це “завершити” є дуже актуальним, бо замовники дуже часто намагаються змінити архітектора в процесі — або проєктування, або будівництва, або потім — реконструкції наявного об’єкта. Класичний приклад: розглядаємо документацію дитячого садочка, і один з експертів каже, що має питання, а керівник Управління капітального будівництва відповідає: ну так нема проблем, на стадії проєктування все поміняємо. Я як депутат по округу питаю: “Як це поміняєте? У вас є ескізний проєкт, і ви маєте продовжувати з тим самим автором”. А мені відповідають: “Він у договорі на розробку проєктної документації передав майнові права, тому стадію проєкту ми замовимо в іншого архітектора”», — окреслила проблему пані Ганна.
Ганна Бондар, архітекторка та народна депутатка України IX скликання: «В нас кілька різних законів регулюють галузь архітектури та будівництва. Тому ми пропонуємо усунути ці протиріччя й узгодити визначення основних термінів і положень із законом України про авторське право»
За словами Ганни Бондар, ця практика вже стала настільки звичною, що зазвичай замовники відразу розбивають проєктування на декілька стадій і підписують договори з різними архітекторами. На думку експертки, така ситуація склалася тому, що українське законодавство ніяк цьому не перешкоджає.
Ганна Бондар, архітекторка та народна депутатка України IX скликання, розповіла, як покращує законодавчі норми, які регулюють «авторське» право архітекторів в Україні
«Нині в нас є як мінімум три закони, що регулюють питання розподілу майнових прав, і кожен говорить різне. В законі “Про авторське право і суміжні права“ написано, що майнові права на твір, створений за замовленням, повністю переходять до замовника з моменту його створення в разі, якщо інше не передбачено договором. У Цивільному кодексі написано, що це відбувається в разі, коли інше не передбачено договором або законом. У законі “Про архітектурну діяльність” написано, що майнові права належать творцеві об’єкта й замовникам спільно.
Ідемо далі. У нас кілька різних законів регулюють галузь архітектури, будівництва, нерухомості та містобудівної діяльності. І все це створює хаос щодо визначення, що таке твір архітектури. Тому ми пропонуємо узгодити визначення основних термінів і положень із законом України “Про авторське право” і визначити чіткий перелік майнових прав автора твору архітектури, зокрема виключне право на участь у реалізації проєкту твору та внесення змін у процесі будівництва й під час реконструкції об’єкта», — підсумувала пані Ганна.
Також експертка вважає гарним рішенням те, про що говорила її колега Ольга Подушкіна: розвиток українського законодавства за прикладом міжнародного, яке враховує більше нюансів і деталей.
«Якщо в нашому законі “Про авторське право“ слово “архітектура“ вжите п’ять разів, то в британському діяльності архітекторів присвячено п’ять сторінок. Відповідно там є поняття “ліцензія“ та “обмежена ліцензія“, згідно з якими, якщо архітектора усувають від наступних стадій будівництва або його твір хочуть скопіювати, включається необхідність ліцензії — додаткової сплати винагороди», — зазначила вона.
Ірина Лялюк, юристка Axon Partners, і Михайло Юдін, партнер Axon Partners, розповіли про те, як уже майже «відбили» «Квіти України» в суді
Здавалося б, чіткі закони вирішать проблему раз і назавжди. Втім, на жаль, на шляху українських архітекторів час від часу вигулькують не лише актуальні перешкоди, але й «законодавчі флешбеки» часів радянської окупації. Один із найвідоміших прикладів порушення прав автора через подібний «флешбек» — історія з руйнуванням фасаду будівлі «Квіти України» авторства Миколи Левчука.
Михайло Юдін, партнер Axon Partners: «Колеги, мені під час професійної діяльності часто доводиться чути, що в Україні не працює авторське право. Насправді воно є, просто… Треба звертатись»
«Всі знають випадок, коли у 2021 році забудовник знищив фасад будівлі за проєктом Миколи Левчука. Це одна з небагатьох справ про захист авторських прав архітектора на будівлю в Україні та перша справа, у якій суд задовольнив заяву на заборону проведення будівельних робіт до початку розгляду й винесення рішення. Також це перша справа про захист прав архітектора, яка дійшла до Верховного суду. І суд задовільнив нашу касаційну скаргу, тому ми починаємо новий розгляд із вимогами припинити реконструкцію будівлі та використання її проєкту для розроблення плану реконструкції, повернення будинку в попередній стан відповідно до задуму автора і, звісно ж, на відшкодування морального збитку.
Щодо історії розгляду, то суди першої інстанції нам відмовили тому, що будівля була побудована у 80-х роках, а отже, регулюється радянським законодавством. А оскільки ні в статті радянського кодексу, ні в сучасних законах України немає визначення того, що слід розуміти під твором архітектури, суд витлумачив цю норму так, що автор передав усі свої авторські права замовникові. Те, що Верховний суд скасував ці рішення судів попередніх інстанцій, — це дійсно переломний момент», — зазначила Ірина Лялюк, юристка Axon Partners, яка захищає справу пана Миколи Левчука в суді.
Ганна Бондар, архітекторка та народна депутатка України IX скликання: «Але хочу сказати ось що: зараз в Україні відкрите вікно можливостей. І мені здається, що для того, щоб вистояти, нам треба, по-перше, об’єднатися, тобто всім вступити в спілку. Окрім спілки, ніхто вас не захистить. По-друге, треба постійно рухатись — крок за кроком»
Колега Ірини Михайло Юдін, партнер Axon Partners, додав: справа, яку вже майже виграла його колега, також стане важливим переломним моментом у сфері захисту немайнових прав. «Вимога не здійснювати якихось дій, що спотворюють первинний задум, це якраз парафія немайнових прав. Колеги, мені під час професійної діяльності часто доводиться чути, що в Україні не працює авторське право. Насправді воно є, просто… Треба звертатись. Ми захищаємо справу Левчука три роки, бо це складно із судового погляду, але концепція була зрозуміла вже через 10 хвилин. Водночас багато людей навіть не намагаються купити лотерейний квиточок для того, щоб виграти мільйон перемоги», — додав Михайло.
Вадим Жежерін, керівник АБК «Жежерін» і легендарний український архітектор, закликав усіх архітекторів вступити в спілку й боротися разом
Колега Миколи Левчука Вадим Жежерін цю тезу підтримав. Відомий київський архітектор вважає, що ситуацію можна й потрібно змінювати. «Є три способи знищити об’єкт: зруйнувати, переробити так, що ти його не впізнаєш, і третє — збудувати поруч дещо таке, що на все разом буде гидко дивитися. Так от, у центрі Києва не існує жодного мого не знищеного об’єкта. Втім, боротися справді потрібно», — зазначив Вадим Жежерін.
«Ми всі, архітектори, травмовані. Але хочу сказати ось що: зараз в Україні відкрите вікно можливостей. Як це не дивно, воно є. І мені здається, що для того, щоб вистояти, нам треба, по-перше, об’єднатися, тобто всім вступити в спілку. Окрім спілки, вас ніхто не захистить. По-друге, треба постійно рухатись — крок за кроком. Наприклад, зараз у Раді розглядається законопроєкт 11520 про публічні закупівлі. І там, колеги, буде розділ № 3, який називається “Конкурси проєктів”. Я ходила в Мінекономіки з 2015 року. Дев’ять років мого життя було витрачено на те, щоб цей розділ з’явився в законі про публічні закупівлі. Тобто я говорю про те, що легко не буде, але результат — буде. Всім у спілку, і не віддавайте майнові права одразу! Дуже прошу, торгуйтеся», — порадила Ганна Бондар.
Антон Полікарпов, засновник і керівний партнер ЮФ «Полікарпов»: «Законодавство виходить із того, що якщо ви не передбачили свої права як творець певного дизайну чи архітектурного твору, то майнові права самі по собі перейдуть до замовника в разі, якщо інше не встановлене договором»
Авторське право дизайнерів: увага на договір
Наостанок експерти також обговорили тему захисту авторського права дизайнерів. У галузі предметного дизайну теж є багато випадків порушень авторських прав, наприклад, предмети копіюють, не виплачують роялті та інше.
«Законодавство виходить із того, що якщо ви не передбачили свої майнові права, то вони самі по собі перейдуть до замовника в разі, якщо інше не встановлене договором. Також пильнуйте те, які саме права ви передаєте. Ви можете передати всі, тобто фактично продати свою роботу, або передати лише якусь частку, тобто право на використання. Якщо ви видаєте певну ліцензію, дивіться, який це тип ліцензії — виключна, невиключна. Від цього залежить те, чи зможете ви ще комусь надавати права на використання вашого дизайну», — сказав Антон Полікарпов, засновник і керівний партнер ЮФ «Полікарпов».
Антон Полікарпов, засновник і керівний партнер ЮФ «Полікарпов»
Щодо того, як захиститися від конкурентів, Антон Полікарпов радить: слід зафіксувати свої права на твір відразу ж після його виготовлення.
Антон Полікарпов, засновник і керівний партнер ЮФ «Полікарпов»: «Документуйте, пересилайте, надсилайте мейли, ескізи та проєкти. Це все залишить певний цифровий слід, який буде грати на вашу користь»
«Наступне — стосовно предметного дизайну: важлива передусім унікальність. Наприклад, ви отримали свідоцтво на промисловий зразок, але якщо хтось доведе, що ваш дизайн не унікальний, бо в якійсь країні світу вже є аналог, промисловий зразок визнають недійсним у суді», — розповів експерт.
Якщо ж ви не плануєте реєструвати свої права, об’єкт усе одно варто «задокументувати».
Майданчик Design & Architecture Summit зібрав архітекторів, дизайнерів і журналістів
Майданчик Design & Architecture Summit зібрав архітекторів, дизайнерів і журналістів
«Документуйте, пересилайте, залишайте мейли, ескізи та проєкти. Сфотографуйте й виставіть пост на своїй сторінці в соцмережі. Беріть участь у виставках і публічних обговореннях. Публікуйтесь у захищених українських медіа, наприклад, PRAGMATIKA.MEDIA та PRIMA interior, які завжди стають на захист авторів. Пізніше все це стане доказом того, що ви цей предмет уже демонстрували. У нас був кейс, коли художниця 10 років тому виставила свою картину на Faceboоk і завдяки цьому довела, що саме вона є її авторкою. І, само собою, реєструйте своє авторське право. Проте навіть якщо у вас немає зареєстрованого авторського права, ви все одно можете піти до суду», — порадив експерт.
