Головний редактор PRAGMATIKA.MEDIA Костянтин Ковшевацький відкриває подію. Фото: Максим Дробиненко
Використання архітектурної кераміки тільки набирає популярності в Україні, тоді як у Європі цей матеріал використовують уже більш ніж пів століття. Керамічні фасади дозволяють підкреслити естетику споруд, а сучасні технології виготовлення суттєво спрощують монтаж керамічних панелей. Кераміка сьогодні особливо актуальна для української архітектури, адже є невіддільним елементом національної ідентичності. У 50-х роках минулого століття команда архітектора Анатолія Добровольського, яка відповідала за відновлення Хрещатика після війни, використовувала в ансамблі головної вулиці Києва багато керамічних деталей, щоб підкреслити національну ідею. Радянська ідеологія забороняла це робити, однак архітектори прикривались тим, що це «елементи іспанської та португальської архітектури».
Анастасія Веснянка, маркетинг-директорка BUDZIRKA, та Костянтин Ковшевацький. Фото: Максим Дробиненко
Сьогодні, під час повномасштабного вторгнення, використання кераміки набуває нового змісту. Уже зараз багато наших архітекторів і дизайнерів прийшли до використання кераміки як в екстер’єрах будівель, так і у внутрішньому оздобленні. Іншим важливим фактором, який вирізняє кераміку, є те, що це чистий природний матеріал (а не лише декоративний елемент).
Анастасія Веснянка привітала гостей промовою про Адама. Фото: Юрій Ферендович
«Основа кераміки — це глина. А глина, як ми знаємо, була в основі першої людини. Бог із глини створив Адама і вдихнув у нього життя. Навряд чи ми створимо такий шедевр сьогодні, але впевнена, що надихнемося створювати архітектурні шедеври в Україні», — так привітала гостей і розпочала вечір Анастасія Веснянка, маркетинг-директорка BUDZIRKA.
У Просторі BUDZIRKA зібрались відомі українські архітектори, дизайнери та митці. Фото:Юрій Ферендович
Україна може стояти в «керамічному авангарді» Європи, адже посідає третє місце у світі за кількістю запасів каолінової глини — сировини, з якої виготовляють архітектурну кераміку
Теоретичну частину події відкрив Гі Перрі — американський архітектор і автор концепції Miasteczko Wilanów, житлового району на півдні Варшави, який ось уже 20 років залишається еталоном урбаністичного планування в Європі. Проєкт стартував у 2002 році: на площі 170 га вдалося створити низькоповерховий район із квартальною забудовою на 30 000 мешканців. Гі Перрі розповів історію проєктування Miasteczko Wilanów і назвав головні принципи та підходи до планування, які дозволили зробити район успішним.
Гі Перрі, американський архітектор і автор концепції Miasteczko Wilanów, приєднався до присутніх відеозв’язком із Південної Каліфорнії. Фото:Юрій Ферендович
Головне, на чому сконцентрувались проєктувальники, — пошук принципів планування, які б дозволили підвищити добробут мешканців нового району. Гі зауважив, що одним із таких принципів була висока щільність населення. У Miasteczko Wilanów вона сягає 12 тисяч мешканців/км2 — це втричі більше, ніж загалом у Варшаві. Проте в цьому випадку висока щільність стала лише перевагою: вона зблизила людей, покращила доступність громадського транспорту та знизила негативний вплив на клімат. У цілому автори намагалися використовувати підходи сталого й здорового міського планування.
Архітектор Гі Перрі розповів гостям про містопланувальну концепцію Miasteczko Wilanów. Фото: Юрій Ферендович
«Один із найбільших викликів сьогодення — люди у світі стають багатшими, з’являється все більше технологій, які полегшують наші життя. Однак це не допомагає нам ставати більш здоровими. Навпаки, зростає кількість неінфекційних хвороб, одна з яких — це ожиріння, що провокує інші захворювання. Ця проблема стає дедалі серйознішою, саме тому нам потрібно створювати такі середовища, які б сприяли покращенню здоров’я людей», — зазначив Перрі.
Створення Miasteczko Wilanów почалось із масштабних процесів партисипації: автори концепції запитали тисячі майбутніх мешканців, яким вони хочуть бачити житловий район. Архітектори ж почали роботу, відштовхуючись від результатів опитування. Наступним кроком було створення команди. До проєкту долучали різні покоління фахівців: як планувальників комуністичної доби, так і молодих спеціалістів. Запрошували студентів Гарварду й випускників локальних польських вишів. Також на старті залучали різних інвесторів. «Для створення Miasteczko Wilanów ми застосували колективний підхід, що й стало ключем до успіху. Тобто ми працювали не лише з одним інвестором чи виробником, а залучали різних особистостей».
Олег Волосовський, архітектор, cпівзасновник loft buro, Олена Фатєєва, дизайнерка, засновниця Fateeva Design, Ярослав Корніяченко, СЕО компанії Vlasne Misto та Ірина Прима, Prima Interior. Фото: Максим Дробиненко
Гі акцентував на тому, що на старті проєкту запрошували багатьох локальних професіоналів і виробників. «Незважаючи на те, що інвестиції приходили з усього світу, більшість фахівців, із якими ми працювали, були з Польщі. Тобто ми сфокусувалися на місцевому девелопменті та локальних польських талантах».
У своїй презентації Гі також перерахував основні принципи урбанізму, які зробили Miasteczko Wilanów успішним, а життя мешканців — комфортним. Наприклад, усі офісні простори в комплексі інтегровані в спільноту та розташовані впереміш із кав’ярнями та іншими закладами. Ще одна особливість — замість одного великого молу автори передбачили сотні спеціалізованих маленьких магазинчиків по всьому містечку. Усі паркінги та паркомісця на території Miasteczko Wilanów проєктувалися так, щоб не заважати пішоходам, — Гі каже, що автори концепції не дозволяли паркінгам диктувати умови життя для ком’юніті. «Паркінг — завжди на другому місці, на першому — пішоходи».
На заході в BUDZIRKA були присутні понад 50 гостей. Фото: Максим Дробиненко
У 2024 році архітектор Гі Перрі став амбасадором проєкту Vlasne Misto — першого кластерного міста в Україні, яке споруджується неподалік від Києва. Перрі висловив сподівання, що йому вдасться інтегрувати у Vlasne Misto найкращі аспекти урбанізму з Miasteczko Wilanów і поділитися своїм досвідом з українськими професіоналами. «Моя мета — не просто створити красивий проєкт. Я хочу допомогти започаткувати в Україні школу фахівців, які б не потребували когось на зразок мене, а щоб вони самі могли працювати. Це стосується не тільки побудови нових містечок, а й відбудови міст, зруйнованих війною».
Наша мета — досягти того, щоб життєвий і операційний цикл будівель був максимально довгим, руйнуючи міф, що будинок — це суцільна проблема
Продовжив теоретичну частину вечора Святослав Шилін, CEO компанії BUDZIRKA. «У красивих будівлях живуть щасливі люди. Статистика з Miasteczko Wilanów це підтверджує. Тому наша з вами місія — правильна», — сказав Шилін.
Святослав Шилін, CEO компанії BUDZIRKA, розповів про переваги архітектурної кераміки. Фото:Юрій Ферендович
Коментуючи презентацію Гі Перрі, він зазначив, що велика кількість будинків у Miasteczko Wilanów оздоблена керамічними фасадами, які постачає BUDZIRKA Polska — представництво компанії в Польщі. Зокрема, Святослав показав фасади з теракотової кераміки, вхідні групи з жовтої та зеленої глазурованої кераміки, а також будівлі, оздоблені фіброцементними плитами та HPL-панелями від BUDZIRKA Polska.
За словами Шиліна, культура архітектурної кераміки тільки набирає обертів в Україні, тоді як Європа вже 50 років застосовує керамічні традиції у сфері будівництва. Насправді ж Україна може стояти в «керамічному авангарді» Європи, адже посідає третє місце у світі за кількістю запасів каолінової глини — сировини, з якої виготовляють архітектурну кераміку.
Захід у BUDZIRKA був присвячений кераміці в архітектурі. Фото: Максим Дробиненко
«Україна має 10% світових запасів каолінової глини, попереду нас тільки США та Китай. Головні наші запаси зосереджені у Слов’янську, та насправді місць залягання ще більше. Нині розроблено небагато родовищ, а з тих, що працюють, майже вся сировина йде або на експорт, або не переробляється з доданою вартістю. На мою думку, місія українських архітекторів і будівельників — у тому, щоб зробити цей матеріал доступним, популярним і створити на нього попит, адже у нас колосальні можливості».
Шилін розповів про головні переваги роботи з архітектурною керамікою. По-перше, вона не боїться температурних перепадів і вологості, тож її можна зберігати на відкритому будівельному майданчику. Іншим плюсом є доволі простий монтаж: кераміку можна легко встановлювати й замінювати. Та головна перевага, на думку Святослава, полягає в тому, що архітектурна кераміка надає будівлям об’ємності й архітектурної виразності. «Завдяки кераміці на фасаді об’єкт одразу виглядає шляхетно, набуває високої цінності».
Гостям також показали зразки архітектурної кераміки від BUDZIRKA. Фото: Максим Дробиненко
Шилін показав найяскравіші приклади використання кераміки на фасадах у світі: дитячий садок Forfatterhuset у Копенгагені, будівлю громадської бібліотеки Stadtbibliothek Dornbirn в австрійському Дорнбірні та зальцбурзький спа-комплекс Paracelsus Bad & Kurhaus у стилі параметрики. Гості побачили проєкт Hochhaus 1865 Broadway у Нью-Йорку, який повністю облицьований білою керамікою, а також київські проєкти з керамічними фасадами — клініку на вулиці Зоологічній та готель «Космополіт» на Шулявці.
Ярослав Корніяченко розповідає про натуральні матеріали, які використовуються для створення Vlasne Misto. Фото:Юрій Ферендович
Про необхідність використання архітектурної кераміки замислюються автори проєкту Vlasne Misto. Розповідаючи про основні матеріали, які використовуються для створення першого кластерного міста в Україні, СЕО компанії Ярослав Корніяченко акцентував на важливості стійкого та екологічно чистого середовища проживання. Ярослав анонсував старт будівництва реабілітаційного геріатричного центру Silver Age, який планують утілювати разом із компанією ADONIS. Фасад нового проєкту буде оздоблений керамікою яскраво-зеленого кольору, що символізує використання екологічних матеріалів. Ярослав висловив сподівання, що в цьому проєкті Vlasne Misto співпрацюватиме з компанією BUDZIRKA.
У березні цього року до Vlasne Misto долучився Гі Перрі, автор концепції Miasteczko Wilanów. За словами Корніяченка, Vlasne Misto отримало високу оцінку від американського архітектора. «Перрі відвідав локацію й погодився доєднатись до нашої команди як амбасадор, щоб популяризувати Україну та нашу мету створити тут новий урбаністичний стандарт».
Висока щільність стала лише перевагою: вона зблизила людей, покращила доступність громадського транспорту та знизила негативний вплив на клімат
Фото: Юрій Ферендович
Після реалізації Vlasne Misto стане повністю автономним містом із власною інфраструктурою, робочими місцями та продуктовою безпекою — в липні 2024 року проєкт отримав погодження на будівництво енергетичного парку на 200 МВт, який будуть реалізовувати у співпраці з норвезькою компанією. «Нашим завданням із самого початку було створити кластерну платформу. Лише зараз ми нарощуємо співпрацю з архітекторами. Головне завдання, яке ми ставимо перед ними — створити цілісний проєкт, розробити технічне завдання до дрібниць, зокрема й продиктувати, які матеріали слід обирати, щоб усе відповідало стратегії NetZero», — відзначив Корніяченко.
У Vlasne Misto використовують натуральні та ресайклінг-матеріали — ті, які придатні для повторного використання й перероблення. Намагаються мінімально використовувати металоконструкції, натомість обирають легкі панелі PNX, які автори проєкту запатентували у 2022 році. Ці панелі унікальні за своєю міцністю, попри те, що дуже легкі. Важливе значення мають локальні матеріали: використовують, наприклад, ямпільський піщаник, а також українські мармур і сланець. Перший поверх житлових будинків покривають фасадом із натурального каменю, другий поверх оздоблюють термодеревиною — вона має високу енергоефективність, а також надає будівлі автентичної естетики.
Фото: Максим Дробиненко
«Наш підхід — щоб життєвий і операційний цикл будівель був максимально довгим, руйнуючи міф, що будинок — це суцільна проблема. Ми хочемо закликати всіх до використання натуральних матеріалів. Це не завжди дешево, але якщо прорахувати операційний цикл будівлі та наш вплив на будинок у майбутньому, це того вартує».
Дмитро Дудченко, головний архітектор студії YOD Group. Фото:Юрій Ферендович
Продовжив тему використання матеріалів у проєкті Vlasne Misto Дмитро Дудченко — головний архітектор студії YOD Group, яка розробляла архітектурну концепцію кластерного міста. Дудченко зазначив, що у використанні матеріалів команда дизайнерів керується підходом швейцарського архітектора Петера Цумтора, який говорив: «Коли я починаю, моя перша ідея — це матеріал». У Vlasne Misto база матеріалів дуже велика, але загалом архітектурна концепція побудована на використанні трьох матеріалів: каменю, кераміки та дерева. Найважливішими критеріями, які допомагають обирати матеріали, є природність, локальність і довговічність.
Дмитро Дудченко розповів про важливість використання локальних матеріалів. Фото: Максим Дробиненко
«У проєктуванні житла ми використовували три локальних українських матеріали: хмельницький доломіт, дніпровську цеглу та ямпільський пісковик. Перевага місцевих матеріалів — у тому, що це екологічно, адже логістика потребує менше ресурсів, а отже, менше забруднює довкілля. Також використання цих матеріалів підтримує національну економіку. І, зрештою, так ми зберігаємо й формуємо нашу власну архітектурну ідентичність».
