Уже вдруге конкурс Steel Freedom проводиться під час повномасштабної війни. Цього року номінація була лише одна, тому загальна кількість поданих проєктів була менша за минулорічну (87 проти 123), проте конкуренція за призові місця була вища. Конкурсне завдання цього року — реабілітаційний центр для військовослужбовців і ветеранів війни в Житомирі. Свої проєкти надали студенти з 15 українських вишів.
«На відміну від попередніх років, цього року конкурсне завдання було лише одне. Тож можна сказати, що кількість робіт на одну тему була достатньо висока, а отже, вища була і конкуренція. Тож цьогоріч особливо хочеться відзначити учасників, що зайняли призові місця, адже одна справа, коли це три призових місця серед десяти, і геть інша — коли ця трійка обирається з кількох десятків. Цього року конкурс був жорсткіший, і вимоги були вищі саме через кількість поданих робіт», — зазначає експерт журі цьогорічного Steel Freedom Дмитро Васильєв, СЕО та головний архітектор аrchimatika.
Дмитро Васильєв, СЕО та головний архітектор аrchimatika
До фіналу потрапили 10 команд, вони захищали свої проєкти перед авторитетними членами журі очно.
Фінал проходив в укритті — так само, як і торік, коли повномасштабне вторгнення все ж не стало на заваді проведенню архітектурного конкурсу
Незмінним генеральним партнером Steel Freedom із 2014 року виступає група компаній Метінвест, також цього року захід відбувся за підтримки Житомирської міської ради. Офіційні партнери Steel Freedom цього року — Metipol, Tekla Structures, Rauta, SVL, SketchUp, ЛІРА-САПР (LIRALAND Group), inLab School, BIM Solutions Ukraine, GRAPHISOFT Center Ukraine.
Захід розпочався зі вступного слова організаторів: перед членами журі та учасниками конкурсу виступила Анна Гонтаренко, т. в. о. виконавчого директора Українського центру сталевого будівництва. Анна відзначила вже традиційний статус конкурсу Steel Freedom — заходу, що стабільно проводиться вже вдесяте і щоразу зростає. Так, наприклад, цього року до змагання вперше долучилася команда студентів Запорізької політехніки.
Услід за Анною Гонтаренко виступили замовники конкурсного проєкту — міський голова Житомира Сергій Сухомлин та головна архітекторка м. Житомир Ольга Бронштейн.
«Реабілітаційні центри — це установи, що, на жаль, будуть дуже потрібні Україні протягом наступних років, ба навіть десятків років», — Сергій Сухомлин
На сцені — міський голова Житомира Сергій Сухомлин і головна архітекторка м. Житомир Ольга Бронштейн
Цього року перед командами-учасниками стояло доволі специфічне й нагальне за своєю значущістю завдання. Величезна кількість військових дістає поранення в боротьбі за незалежність України у війні, що досі триває. І кожен такий військовий, кожна військова — всі вони потребують належного лікування й реабілітації. Сергій Сухомлин стверджує, що подібним лікувальним та реабілітаційним установам необхідна реновація, свіжий і сучасний погляд.
Так коментує цьогорічний Steel Freedom і конкурсний проєкт змагання Олексій Образцов, архітектор і засновник бюро ArchObraz:
- Це ювілейний 10-й конкурс, і відбувся він передусім завдяки нашим військовим, що боронять країну. Актуальна тема конкурсу перебуває ще на початковій стадії пошуку якісних проєктних рішень для подібного роду обʼєктів. Так навчальна мета конкурсу поєдналася з важливим експериментом. Молоді архітектори пропонували, як саме, оперуючи інструментами архітектури, можна ефективніше допомогти військовим, які потребують лікування та реабілітації.
Результати конкурсу, на мій погляд, є важливими матеріалами для майбутнього спільного обговорення. Це ще один маленький крок у напрямку партисипативних практик для пошуку рішень, в яких зацікавлене суспільство. Добре, що саме молодь викладає своє бачення, не будучи при цьому жорстко обмеженою через нормативи та будівельні стандарти. Конкурс Steel Freedom — це корисний крок на шляху до глобального діалогу: як між поколіннями архітекторів, так і загалом у суспільстві.
Олексій Образцов, архітектор і засновник бюро ArchObraz
Крім уже згаданих вище Олексія Образцова та Дмитра Васильєва, цьогорічний конкурс судили керівник архітектурної майстерні «А. Пашенько» Андрій Пашенько, архітекторка, креативна директорка та співзасновниця АІММ Анна Іскіердо, CEO архітектурної компанії AVR DEVELOPMENT і колишній заступник міністра з розвитку громад і територій Юліан Чаплінський, головний архітектор проєктів групи компаній AVG Олександр Максімов, комерційна директорка будівельної компанії «Інтергал-Буд» Анна Лаєвська, а також Василь Пасічник — головний інженер проєктів науково-дослідного і проєктного відділу цивільних і промислових споруд УкрНДІпроектстальконструкція ім. В. М. Шимановського.
На фото — судді фіналу Steel Freedom 2023
Переможці Steel Freedom 2023
Перше місце в єдиній номінації цьогорічного конкурсу взяла команда студентів Національного університету «Львівська політехніка» з проєктом R-240. Переможці — Дмитро Мазур, Софія Лейбич, Софія Кійко, Ярослав Іваськів та Олександр Мицик. Куратором групи виступив викладач Львівської політехніки Леонід Вознюк.
R-240 — проєкт реабілітаційного центру для військовослужбовців і ветеранів війни в м. Житомир, Україна. Автори проєкту — Дмитро Мазур, Софія Лейбич, Софія Кійко, Ярослав Іваськів та Олександр Мицик, куратор групи — Леонід Вознюк. Зображення надане авторами проєкту
- Реабілітаційний центр — це простір, який максимально орієнтований на маломобільні групи населення. На відміну від інших типів будівель, де архітектори можуть просто пристосувати свій проєкт під потреби людей з обмеженою мобільністю, реабілітаційний центр вимагає врахування інклюзивності в прийнятті всіх рішень із самого початку проєктування. Спираючись на ці судження, під час розроблення концепції ми виділили для себе основне завдання — створити максимально зручне і просте планування для пацієнтів нашого центру. Ми намагалися передбачити основні шляхи руху для рутинних сценаріїв пересування (наприклад, палата — їдальня, палата — кабінет лікаря — зал для реабілітації та ін.) й максимально зменшити протяжність і складність цих шляхів.
У підсумку ми використали схему розпланування, яка дозволила досягти описаних вище цілей, але змусила максимально видовжити основний об’єм будівлі, масивність якої ми зменшували вирішенням фасадів і грою з візуальним сприйняттям форми, — ділиться деталями роботи над проєктом Дмитро Мазур.
Переможці Steel Freedom 2023 — команда студентів Національного університету «Львівська політехніка»
Одна з характерних особливостей проєкту — виносний консольний масив 2–4 поверхів із панорамним склінням торцевої частини. Під час захисту проєктів у фіналі конкурсу це рішення привернуло увагу суддів: члени журі цікавились, що спонукало студентів до інтеграції саме цього рішення в поданий проєкт.
Від імені команди про це рішення, а також скління й фасадне оздоблення центру докладніше розповідає Ярослав Іваськів:
- Консоль виникла як функціональна відповідь на два фактори. Спершу ми хотіли зробити через будівлю якийсь прохід посередині, щоб по ділянці було зручно пересуватися, але планувально таке рішення мало низку недоліків. Натомість нічого не заважало зробити такий прохід збоку. Розміщення палат у межах 2–4 рівня вимагало протяжності цих поверхів по всій довжині ділянки, аби їх вмістити, тоді як приміщення на першому поверсі не займали стільки місця. Таким чином, планувально така консоль є виправданою. Крім того, вона має і естетичну функцію, робить об’єм легшим, а саму будівлю — впізнаваною.
Фасад ми прагнули зробити «легким», тому ще на етапі обговорення візії майбутнього проєкту ми приблизно уявляли, які матеріали застосуємо. Сама тематика конкурсу спонукала до думок про перфорований метал. Втім, тут ідеться не лише про питання естетики. Ми дискутували щодо пропорцій вікон: горизонтальні були більш функціональними, але не надто добре виглядали. З вертикальними вікнами ситуація була протилежна. В підсумку ми вирішили зробити широкі панорамні вікна з відкривною секцією, яку ми заховали за перфорацією. Це має декілька переваг: до палат потрапляє більше світла, адже вікна є достатньо великими, і водночас є можливість досягти більшої гармонійності в пропорціях фасаду завдяки ілюзії вертикальності вікон.
«Фасад ми прагнули зробити “легким”, тому ще на етапі обговорення візії майбутнього проєкту ми приблизно уявляли, які матеріали застосуємо. Сама тематика конкурсу спонукала до думок про перфорований метал», — Ярослав Іваськів
Також важливою є економічна доцільність будівництва за умови реалізації об’єкта. Варто розуміти, що ми живемо в країні, яка розвивається й має обмежений ресурс. Водночас прямо зараз особливо нагальними є певні соціальні обов’язки держави, і реабілітація військових повинна бути одним із пріоритетів. Тому ми намагалися дотримуватися балансу — створити проєкт хорошої, але не надто дорогої будівлі. Недоцільні, на нашу думку, рішення, як-от, наприклад, внутрішній зелений дворик у центрі будівлі, котра і так розташована в лісі, ми відкинули із цієї причини.
R-240 — проєкт реабілітаційного центру для військовослужбовців і ветеранів війни в м. Житомир, Україна. Автори проєкту — Дмитро Мазур, Софія Лейбич, Софія Кійко, Ярослав Іваськів та Олександр Мицик, куратор групи — Леонід Вознюк. Зображення надане авторами проєкту
При цьому маючи справу з конкурсним завданням, що радше націлене на презентацію концепції рішення, команда не була так сильно обтяжена технічними умовностями, ДБН-ами тощо. Натомість студенти мали змогу більше уваги приділити візіям, функціональному аналізу об’єкта, його візуальним і конструктивним особливостям, їхньому взаємозв’язку. Команда Львівської політехніки, що розробила R-240, проводила детальне й комплексне дослідження під час роботи над проєктом, спілкувалася з фахівцями, що працюють в установах, подібних до конкурсної. Про цей бік роботи над проєктом нам детальніше розповіла Софія Лейбич:
- Специфіка проєктування реабілітаційних центрів полягає не так у нормах та обмеженнях, як у розумінні проблематики. В процесі роботи над конкурсним проєктом наша команда взаємодіяла з працівниками інших реабілітаційних центрів. Так ми дізналися про багато неочевидних проблем. Навіть під час розроблення найменших деталей ми намагалися уявити себе на місці пацієнтів і повністю прожити один день у цьому центрі — це дозволяло помітити багато важливих аспектів. Чи було б мені зручно проїхати тут на колісному кріслі? Чи зможу я безперешкодно потрапити в певну точку? Чи була б у мене можливість займатися вправами самостійно? Де мені зустрічатися з рідними? З кожним таким запитанням ми краще розуміли, якою має бути установа, котру ми проєктуємо. Тож ми видозмінювали планування та адаптували його під потреби, які можуть виникнути у пацієнтів.
Зараз у нашій країні мало сучасних реабілітаційних центрів, а потреба в їх кількості, на жаль, зростає. Вони повинні будуватися в кожному місті і будуватися зараз, адже чимало людей уже потребують лікування.
Неважливо, реконструкція це чи нове будівництво — споруди в будь-якому разі мають бути повністю інклюзивними, щоб пацієнтам було легше пристосовуватися до нових умов життя. Функціонал у таких об’єктах завжди на першому місці, він повинен бути продуманим до дрібниць. Інструментами проєктування архітектор створює сюжети руху та взаємодії людей у будівлі, а в разі роботи з проєктами лікувальних установ — це дуже відповідальне завдання.
«Зараз у нашій країні мало сучасних реабілітаційних центрів, а потреба в їх кількості, на жаль, зростає. Вони повинні будуватися в кожному місті і будуватися зараз, адже чимало людей уже потребують лікування», — Софія Лейбич
Для проєктування цього центру нам дісталася неймовірна ділянка в гідропарку. Тож, окрім залів і приміщень для реабілітації всередині будівлі, ми передбачили реабілітаційні простори на свіжому повітрі: спортивну зону з тренажерами для людей з інвалідністю, тренажер для навчання водінню й тактильну доріжку з різними покриттями, щоб пацієнти звикали ходити не лише по рівній дорозі, — додає Софія Кійко.
Інтер’єр реабілітаційного центру для військовослужбовців і ветеранів війни в м. Житомир, Україна. Автори проєкту — Дмитро Мазур, Софія Лейбич, Софія Кійко, Ярослав Іваськів та Олександр Мицик, куратор групи — Леонід Вознюк. Зображення надане авторами проєкту
Проєкт R-240 був розроблений компактним, щоб у процесі реалізації пляма будмайданчика якнайменше нашкодила природному оточенню об’єкта
Також саме увага до природного контексту ділянки визначила площу забудови: проєкт R-240 був розроблений компактним, аби в процесі реалізації пляма будмайданчика займала якомога менше місця і, відповідно, якнайменше нашкодила природному оточенню об’єкта. Також переваги природного оточення реабілітаційного центру були використані і в роботі з психологічними аспектами конкурсного завдання:
- Створення невимушеної та психологічно затишної атмосфери в реабілітаційному центрі є ще одним важливим елементом для сприяння швидкому відновленню пацієнтів. Ми переконані, що згадувати про лікування пацієнти мають лише під час призначених процедур чи тренувань, тоді як решта часу має нагадувати звичайне життя. Для цього ми передбачили велику кількість просторів для відпочинку всередині центру та на прилеглій зеленій території. Там люди можуть спокійно проводити час у компанії чи наодинці. При цьому майданчики та рекреаційні зони на ділянці призначені не лише для пацієнтів. Така навмисна відкритість у плануванні має на меті запобігти будь-якому відчуттю ізоляції, — додає Дмитро Мазур.
«Створення невимушеної та психологічно затишної атмосфери в реабілітаційному центрі — важливий фактор сприяння швидкому відновленню пацієнтів», — Дмитро Мазур
Говорячи про загальне враження від конкурсу, переможці в один голос відзначають цінність цього досвіду, а також важливість очного захисту проєктів, адже саме такий формат дає змогу особисто поспілкуватись із суддями, побачити інших конкурсантів та їхні проєкти, отримати більш комплексну картинку події і більш багатогранний досвід незалежно від результатів.
Фіналісти Steel Freedom захищали проєкти очно перед суддями на офіційному заході — цьогоріч захист відбувався в укритті, так само, як і минулого року. Фото надане організаторами Steel Freedom
«Оскільки вже зараз у нашій країні велика проблема — у відсутності інфраструктури для реабілітації, нам як молодому поколінню архітекторів надзвичайно важливо вивчати тему інклюзивності», — Софія Лейбич
- Мені дуже імпонує те, що вимоги конкурсного завдання виставляються як до архітектури, так і до конструктиву проєкту, оскільки вони безпосередньо пов’язані й повинні гармонійно співіснувати. Можливість студентам різних спеціальностей однієї галузі разом розробляти один проєкт у команді вважаю дійсно доцільною. Цей досвід, безперечно, знадобиться мені в майбутньому. Нам було дуже приємно працювати над таким суспільно важливим проєктом та отримати відгуки від досвідчених архітекторів і конструкторів, — також ділиться враженнями Олександр Мицик.
Переможці Steel Freedom 2023. Фото надане організаторами Steel Freedom
В якості заключного слова в нашій бесіді куратор групи Леонід Вознюк висловив подяку організаторам конкурсу Steel Freedom за чудову щорічну організацію події та підтримку талановитої молоді.
- Конкурс допомагає у формуванні сучасного проєктувальника, наближає в студентських роботах теорію до практики з реалізацією задуманих ідей. Цьому передує синергія роботи архітекторів і конструкторів, що працюють над проєктом. Steel Freedom — це, мабуть, чи не єдиний студентський конкурс в Україні, в якому, крім якісної та цікавої архітектури, необхідно також розробити реальні конструктивні рішення для реалізації проєкту. Це поєднання вимог дуже імпонує викладачам кафедри архітектурного проєктування та інженерії НУ «Львівська політехніка», у штаті якої є як архітектори, так і конструктори. От уже 5 років ми з великим задоволенням працюємо зі студентами та допомагаємо їм створювати конкурсні проєкти, які щорічно є учасниками фіналу, отримують номінації та призові місця, а цього року здобули перемогу! — ділиться Леонід.
