Швецію часто називають Lagomlandet, «країною поміркованості» — за прагнення до справедливості, рівноваги. І столиця просто повинна прагнути до того, щоб у всьому відповідати поняттю «лагом». Протестантська трудова та життєва етика задає тон у способі життя, але не в міському плануванні. Щоб Стокгольм став справжнім Lagomcity, шведи готові перекроювати та перебудовувати його в масштабах, які на перший погляд можуть здатися надмірними.
Європейські цінності задають тон
У 2018 р. мером Стокгольма обрали Анну Кеніг Єрльмюр, яка до того ж є президентом організації EUROCITIES і представляє столицю Швеції в міжнародній організації C40 Low-Carbon Districts Network, що займається питаннями довкілля та клімату, а також у OECD Inclusive Growth in Cities Initiative — глобальній організації, що сприяє інклюзивному розвитку міст.
Анна Кеніг Єрльмюр, мер Стокгольма з 2018 р. Фото: Peter Knutson
Ця тендітна блондинка входить до політичної партії Moderaterna (ліберально-консервативна партія) і бореться за вирішальну роль міст у розвитку Європи. Анна Єрльмюр не приховує, що є прихильницею «феміністського урбанізму». «Інклюзивне міське планування також базується на гендері. Якщо громадські місця є безпечними для жінок, то вони безпечні для всіх», — каже вона в інтерв’ю стокгольмському виданню The Local. Мер вважає, що шлях до безпеки — це насамперед створення зелених, активних і привабливих площ і суспільних просторів.
Панорама на острів Riddarholmen, Стокгольм. Фото: Ірина Ісаченко
Сучасний Стокгольм має конкурувати в залученні нових талановитих мешканців і стати максимально гостинним для висококваліфікованих фахівців з інших країн, заявляє Анна. Мер каже, що її надихають приклади Гельсінкі, Копенгагена й Амстердама, які теж вирізняються високими темпами урбанізації. Але головні стокгольмські проєкти — реконструкція Slussen і розвиток району Norra Djurgårdsstaden — безпрецедентні в масштабах Європи.
Фостер і Slussen
Сьогодні, приїжджаючи до Стокгольма, ви опиняєтеся в епіцентрі масштабного будівництва, буквально на будмайданчику. Проєкт New Slussen є одним із найбільших міських перетворень у Швеції та в Європі в цілому. Дамба Slussen була побудована ще в 1642 р. Ця гідротехнічна споруда розділяє море та прісноводне озеро Mälaren і захищає старе місто Gamla Stan і частину району Södermalm від підтоплення.
У 1935 р. дамбу та шлюз накрили дорожньою конюшинною розв’язкою, перетворивши Slussen на гігантський транспортний хаб, де перетиналися основні маршрути. Але вода критично підмила основу всієї цієї багатошарової конструкції, і на початку XXI ст. стало очевидно, що її необхідно реконструювати. А якщо вже знесення «конюшини» неминуче, то влада Стокгольма вирішила зробити це будівництво відправною точкою та каталізатором масштабного редевелопмента, який зачіпає відразу кілька центральних кварталів. Конкурс на розроблення майстер-плану New Slussen виграв сер Норман Фостер і його багатопрофільна команда фахівців Foster + Partners.
Будмайданчик Slussen, серпень 2019 р. Стара дорожня розв’язка вже демонтована, починається прокладання нових транспортних коридорів. Фото: Ірина Ісаченко
Новий генплан перерозподіляє баланс між транспортом, велосипедистами та пішоходами, віддаючи пріоритет останнім без шкоди для перших. Головне завдання — відновити пішохідні зв’язки між Gamla Stan і Södermalm, яким перешкоджав дорожній вузол із бетонним лабіринтом підземних переходів. При цьому пропускна здатність шлюзу збільшується вп’ятеро, а транспортна розв’язка відповідатиме критеріям XXI ст. У плані ми бачимо нові громадські будівлі, площі та сквери. Безпосередньо над шлюзом і навколо нього з’явиться пішохідна зона Water Plaza — з набережною, басейнами, ресторанами та кафе.
Автовокзал сховають у скелю Katarina, де його об’єднають із виходами з метро та станцією приміських поїздів Saltsjöbanan. Необхідність підірвати та вийняти сотні тонн міцної скельної породи, переважно граніту та сірого гнейсу, що здається нам нереальним за складністю завданням, шведів не бентежить. У їхньому розпорядженні надпотужна техніка та навички, відточені під час прокладання в товщі скель стокгольмського метро. Власне, весь транспорт опускається під землю, поїзди й автобуси можна буде побачити лише на мостових переходах через затоку Riddarfjärden.
New Slussen — майстер-план Foster + Partners передбачає створення серії пішохідних громадських просторів на місці застарілої транспортної розв’язки. Джерело зображення: fosterandpartners.com
Із боку острова Södermalm редевелопменту підлягає простір навколо Міського музею. Тут розіб’ють кілька зелених зон, а на терасованому схилі з’являться комерційні будівлі й торгова галерея. Паралельно автомосту через фіорд прокладуть пішохідний і велосипедні мости.
Девелопмент як атракціон
Те, як місто й городяни переживають це будівництво століття, заслуговує на окрему розповідь. На сайті муніципалітету публікуються щотижневі звіти про перебіг будівельних робіт і анонси, що інформують мешканців прилеглих до будмайданчика районів про майбутні дії будівельників. Наприклад, оскільки прокладання тунелів у скелі Katarina супроводжується шумом під час буріння та вибухових робіт, муніципалітет не лише зобов’язав підрядників побудувати шумоізолюючі екрани з ґонти, але й забронював тимчасове житло в апарт-готелях для сімей, які страждають від дискомфорту.
Незважаючи на масштаб будівельних робіт, влада та девелопер намагаються мінімізувати незручності для городян і туристів
Виділення тимчасового житла не зобов’язує людей переселятися, вони можуть продовжувати жити у своїх будинках і користуватися навушниками, які їм роздали. Але бажаючі можуть будь-коли переїхати в апартаменти — на ніч, на кілька годин, на тиждень або місяць, щоб відпочити в тиші.
При цьому час проведення гучних робіт строго нормується: наприклад, згідно з актуальним розкладом, вибухи в гірському тунелі відбуваються двічі на добу, о 14-й годині та о 21:30. Графік плаваючий, тому людей закликають частіше переглядати інформацію на сайті. Там також указується час коротких перерв в автомобільному русі поруч із автовокзалом, впритул до якого розташована скеля.
Тимчасові переходи для пішоходів і велосипедистів над Slussen. Фото: Ірина Ісаченко
Слідкувати за тим, як просувається будівництво, стокгольмці й туристи можуть не лише читаючи інформаційні зведення. Є можливість особисто відвідати будівельний майданчик під час щоденної екскурсії з гідом. А якщо на екскурсію часу немає, то можна подивитися, як створюється New Slussen, просто на бігу до метро.
У парканах навколо будмайданчика, зокрема в огорожі тимчасових повітряних велосипедно-пішохідних мостів над територією, зроблені віконця на різній висоті — для дорослих і дітей. Можна піднятися на оглядовий майданчик популярного ресторану Gondolen, який знаходиться практично на рівні верхівок баштових кранів.
Пішохідний перехід як виставкова галерея із фотографіями, присвяченими реконструкції Slussen. Фото: Ірина Ісаченко
Роботи торкнуться сходів, що спускаються від вуличок району Södermalm до набережної. Перед їхнім демонтажем, наміченим на осінь 2019 р., буде запущено кілька ліфтів, щоб пішоходам чи велосипедистам не доводилося витрачати час, рухаючись в обхід. Словом, незважаючи на масштаб будівельних робіт, незручності для людей — мінімальні.
Різнокольорові та стійкі
Ще один масштабний проєкт розвитку Стокгольма — Norra Djurgårdsstaden в районі Östermalm на місці промзони, що прилягає до Королівського порту. Він відомий об’єктами промислової архітектури, історичними, як вежі газового заводу, і сучасними, наприклад, найбільшою у світі ТЕЦ, що працює на біопаливі, з плісованим керамічним фасадом.
Простір між цими фокусними об’єктами розподілений між декількома новими житловими кварталами, кожен із яких примітний по-своєму. Поступово Norra Djurgårdsstaden перетворюється на територію з високою концентрацією видатних будівель, настільки оригінальних, що урбаністи організації Open House проводять тут регулярні архітектурні тури з відомими архітекторами та планувальниками в якості гідів.
Площа Storängstorget — головний common space нового кварталу в Norra Djurgårdsstaden. Фото: Ірина Ісаченко
Територія газового заводу була зачинена до 2011 р. Зупинка підприємства, де протягом 120 років виробляли паливо для вуличного освітлення та домашніх камінів, започаткувала нову історію. Башти з червоної цегли, спроєктовані архітектором Фердинандом Бобергом, перетворилися на культурні й освітні центри. Сьогодні в одній із них уже обладнаний скеледром, а інша зазнає конверсії в громадський і культурний центр, де проводитимуться різноманітні заходи та фермерські маркети. А старі лінійні цехи реконструюються під школу, готель, бібліотеку, музей трамвая й офіси.
Купол «газової вежі» Фердинанда Боберга в Norra Djurgårdsstaden. Джерело фото: jrkvartersfastigheter.se
Поруч із вежами й ефемерною структурою на місці старого металевого газгольдера зводять 28-поверховий хмарочос, спроєктований Herzog & de Meuron, — круглий у плані та з фасадом зі скляної цегли. Його відкриття заплановане на 2022 р.
Як пообіцяв Жак Херцог, співзасновник Herzog & de Meuron, «цей дизайн максимізуватиме використання сонячного освітлення і пропонуватиме унікальний просторовий досвід». Прилегла до хмарочоса Gasklockan територія перетвориться на громадський парк із польовими травами та багаторічниками, проєкт якого вже розробив Піт Удольф у співпраці з ландшафтними архітекторами LOLA.
Norra Djurgårdsstaden стане тестовим майданчиком для цифрової стратегії SRS Smart City
Візуалізації до проєкту вежі Gasklockan від Herzog & de Meuron із садами, розробленими Пітом Удольфом у співпраці з ландшафтними архітекторами LOLA. Джерело зображення: Herzog & de Meuron
Візуалізації до проєкту вежі Gasklockan від Herzog & de Meuron із садами, розробленими Пітом Удольфом у співпраці з ландшафтними архітекторами LOLA. Джерело зображення: Herzog & de Meuron
На південний захід від веж Gazverket ведуться підготовчі роботи до будівництва малоповерхового екокварталу Kolkajen. Судячи з майстер-плану, тут з’являться орієнтовані на фіорд таунхауси з виходами до води. Частину будинків (житло для студентів) збудують на плавучих платформах.
Kolkajen не можна назвати курортним і дачним містечком — проєктом передбачене створення тут об’єктів як локальної, так і загальноміської інфраструктури. У планах — будівництво дитячих садків, комерційних будівель, парків і набережної з водною ареною.
Norra Djurgårdsstaden поступово перетворюється на територію з високою концентрацією видатних будівель
На північний схід (якщо рухатися в бік станції метро Ropsten) знаходиться житловий квартал Västra з будинками, зданими у 2013–2018 роках і сконцентрованими навколо площі Storängstorget. Перш ніж розпочати будівництво на цій ділянці, потрібно було очистити ґрунт, забруднений промисловими відходами. Після того як екологи підтвердили, що територія безпечна, будівельники розпочали прокладання комунікацій, зокрема підземної системи збирання та перероблення побутових відходів.
Її інноваційність полягає в тому, що попередньо розсортоване жителями сміття викидається в контейнери, після чого за принципом пневмопошти трубопроводами відправляється в підземні подрібнювачі й утилізатори. Нова система функціонує досить успішно, хоча її творці вже відзначили недоліки: труби сміттєпроводів, які намагалися зробити максимально непомітними, виявилися надто вузькими в перерізі, через що вони часто забиваються.
Майстер-план екокварталу Kolkajen-Ropsten від студії ADEPT. Джерело зображення: adept.dk
По квартальній сітці будівельники проклали зливову каналізацію, пов’язану з дощовими садами. Загалом зелені насадження у кварталі займають 1,7 га, а на кожну квартиру припадає 13,5 кв. м зеленого простору. Тут також спланували ставок для амфібій — саламандр, яких переселяють із припортової гавані Loudden, де ось-ось розгорнеться будівництво та роботи з поглиблення дна. І лише після цього в суворій черговості, згідно з планом, на якому квартал було розбито на 10 блоків, почалося зведення енергоефективних будівель із садами та сонячними батареями на дахах.
Відповідно до пішоходоцентричної концепції, у Västra обмежили кількість паркувальних місць. Для мешканців норма — 0,5 на квартиру, а велопаркінгів — 2,1 на квартиру. Громадський паркінг розрахований на 128 велосипедів і всього 7 електромобілів.
Нестандартний відтінок глазурі для Kvarteret Muddus спеціально розроблений дизайнерами Wingårdhs і запатентований під кодом Chanel № 2. Фото: Ірина Ісаченко
Що ж до самих будівель, то до їхнього проєктування залучили різні архітектурні бюро, що забезпечило кварталу візуальну різноманітність. Кожен із будинків відрізняється за архітектурою, кольором, але при цьому є гармонійною частиною єдиного кварталу, об’єднаного малими архітектурними формами й елементами благоустрою, для яких був запроваджений єдиний дизайнерський код.
Кожен із будинків відрізняється за архітектурою, кольором, але при цьому є гармонійною частиною єдиного кварталу
На тлі загальної стриманої колористичної гами яскравим акцентом вирізняється житловий комплекс Kvarteret Muddus. Автор проєкту, архітектор Герт Вінгорд, засновник бюро Wingårdhs, вирішив облицювати фасади семиповерхового будинку глазурованою цеглою яскравого червоногарячо-малинового кольору. Нестандартний відтінок був спеціально розроблений дизайнерами Wingårdhs і запатентований під кодом Chanel № 2.
У Департаменті міського планування Стокгольма спочатку хотіли відхилити проєкт Вінгорда, побоюючись, що Muddus конкуруватиме з помаранчево-червоними газовими вежами Фердинанда Боберга, розташованими в декількох сотнях метрів від нього. Але архітекторові вдалося відстояти своє бачення, і вже у 2017 р. журі конкурсу «Найкраща будівля Стокгольма» відгукнулося про проєкт у виключно позитивному ключі: «Це радикальний і сміливий проєкт, який послідовно втілюється від першого ескізу ідеї до його завершення. Це будинок, який виділяється та створює емоції».
Такий вигляд мають інноваційні сміттєпроводи в Norra Djurgårdsstaden. Фото: Ірина Ісаченко
Окрім Muddus, пам’ятками квартальної площі Storängstorget стали інтерактивні фонтани, створені відомим данським художником Єппе Хейном, і електропідстанція. Укладена в перфоровану помаранчеву оболонку з кортенової сталі, вона має вбудовану лаву й зовні більше схожа на скульптурний павільйон, ніж на утилітарну технічну споруду.
Інвестиції у Västra склали близько 65 млн євро. При цьому в муніципалітеті акцентують увагу на передбачуваному інвестиційному доході 5 млн євро на рік. Якщо сприймати Västra як демонстрацію можливостей і спойлер майбутнього розвитку Norra Djurgårdsstaden — треба визнати, що це вражаюче.
Використання дерев’яної черепиці (ґонти) на фасадах — поширений прийом в архітектурі Стокгольма. Фото: Ірина Ісаченко
Електропідстанція в оболонці з кортенової сталі — один із фокусних об'єктів на площі Storängstorget. Фото: Ірина Ісаченко
Поряд із метро Ropsten робітники зносять старі офісні корпуси, звільняючи майданчик для спорудження найбільшого у Швеції енергоефективного та зеленого дата-центру Bahnhof, який працюватиме одночасно як теплоелектростанція: надлишкове тепло, що виробляється під час роботи серверів, попрямує на обігрів житлових будинків у Norra Djurgårdsstaden. Проєктуванням дата-центру займалося архітектурне бюро Urban Design, якому також належить проєкт «керамічної» ТЕЦ KVV8.
Також влада планує, що Norra Djurgårdsstaden стане тестовим майданчиком для цифрової стратегії SRS Smart City, яка передбачає створення інформаційної та сервісної платформи на основі відкритих даних.
Очікується, що нова архітектура та енергозберігаючі технології у Västra забезпечать інвесторам дохід у 5 млн євро на рік
Велопаркінг із зеленим дахом у внутрішньому дворі Kvarteret Muddus. Фото: Ірина Ісаченко
Дерев’яний пагорб і бетонна Вежа
Архітектура Б’ярке Інгельса очевидно пізнавана. Його будівля 79 & Park, побудована навпроти парку в районі Gärdet і заселена в 2018 р., є розвитком фірмової каскадної концепції, розробленої BIG для житлових будівель і реалізованої раніше у проєктах для Копенгагена (VM, Mountain Dwellings і 8 House). Завдяки перепаду висот більшість квартир мають панорамний вид на парк, а пентхауси — власні тераси із садами на даху.
Будівля облицьована кедровою дошкою. У поєднанні з вертикальним озелененням це надає їй натуралістичного вигляду. З боку парку вона видається пагорбом, порослим деревами. Скління в підлогу може здатися надлишковим, оскільки це робить квартири проникними для поглядів сусідів і перехожих із вулиці, але не слід забувати, що шведи намагаються максимізувати інсоляцію, а також звикли жити без парканів і штор.
Внутрішні двори житлового комплексу 79 & Park пов’язані з вулицею серією аркових переходів. Фото: Ірина Ісаченко
Будівництво 79 & Park тривало 3 роки. Для шведів, які звикли до того, що житлові будинки тут зводяться стрімко, такий строк реалізації проєкту видався надто довгим. Декілька інвесторів навіть відмовилися від ідеї викупити свої квартири й зажадали повернення авансових платежів, що призвело до скандалу й обвалило акції забудовника на внутрішньому ринку.
Але тепер проєкт Інгельса вважається архітектурною пам’яткою району, а брокери, які публікують оголошення про продаж житла, що будується неподалік від 79 & Park, використовують у своїй рекламі вирази «квартира з видом на знаменитий і відзначений нагородами архітектурний об’єкт». До речі, трикімнатна квартира «з видом на 79 & Park» може коштувати близько 800 тис. євро.
У самому 79 & Park ціна нерухомості ще на етапі будівництва за контрактом «першої руки» із забудовником, великою девелоперською компанією Oscar Properties, стартувала від 11 788 євро за квадратний метр. За оренду трикімнатної квартири в самому 79 & Park сьогодні просять від 2 тис. євро та вище.
Сад трав у внутрішньому дворі комплексу 79 & Park. Фото: Ірина Ісаченко
Але житло в найвищій будівлі Стокгольма — вежі Norra Tornen, спроєктованій Рейніром де Граафом з ОМА і відкритій в один день із 79 & Park, — ще дорожче. Оренда квартири площею 118 кв. м стартує від 4 тис. євро на місяць.
Будівлі від OMA і BIG — спроба девелопера Oscar Properties доповнити традиційний скандинавський архітектурний ландшафт акцентними об’єктами
Конструкція Norra Tornen — одна з варіацій на тему модульної системи зі збірних бетонних елементів, коли фасад складається з еркерів, що чергуються, і втоплених терас. Виразно фактурні стіни з бетону із включеннями кам’яної крихти — це свого роду данина бруталістській архітектурі (батьківщиною якої, на думку Рейніра де Граафа, є саме Швеція).
Квартири в брутальній вежі Norra Tornen — найдорожче житло в Стокгольмі. Фото: Laurian Ghinitoiu / OMA
Жодних бар’єрів — усі вхідні зони в Norra Tornen знаходяться на одному рівні з бруківкою. Фото: Laurian Ghinitoiu / OMA
Будинки від OMA та BIG, як і майбутній хмарочос Gasklockan від Herzog & de Meuron — це спроба Оскара Енгельберта, засновника Oscar Properties, доповнити традиційний скандинавський архітектурний ландшафт акцентними об’єктами від світових зірок. Як сказав Енгельберт: «Місто ніколи раніше не відкривало дві будівлі від двох всесвітньо відомих архітекторів в один і той самий день. Norra Tornen і 79 & Park є доказом того, що можна змінити та покращити міський пейзаж Стокгольма».
Чи відповідають шедевр Б’ярке Інгельса та брутальна вежа Рейніра де Граафа шведському поняттю «лагом»? Естетично — мабуть, але якщо говорити про вартість житла, то навряд чи. Нові будинки вже стали каталізаторами джентрифікації районів. Цей факт радує девелоперів, надихає архітекторів і урбаністів. Але не пересічних стокгольмців, багато з яких критично ставляться до подібних тенденцій у розвитку міста.
Житло в Стокгольмі: доступне, але не дуже
Прагнення до справедливого розподілу ресурсів і благ сформувало у Швеції особливу модель ринку нерухомості, яку іноді називають «шведським соціалізмом». У 60-х роках XX ст. соціал-демократи реалізували програму створення доступного житла Miljonprogrammet, забудувавши передмістя Стокгольма безликими панельними багатоповерхівками та ввівши низку умов для девелоперів.
Досі більшу частину квадратних метрів забудовник передає в розпорядження держави й акціонерних житлових компаній, і вже вони продають квартири, розподіляючи їх за чергою. Так, у Швеції досі є черги на житло — на соціальне для пільгових категорій із комунальних фондів, а також на звичайне від акціонерних житлових компаній. Охочі орендувати чи купити квартиру за «розумною ціною» можуть чекати своєї черги десятиліттями. У вільному доступі квартир «від забудовника» буквально одиниці.
Ціна квартир у 79 & Park стартувала від 11 788 євро за кв. м. Фото: Ірина Ісаченко
Найчастіше орендодавець застосовує «правило доходу» — це означає, що загальний річний дохід сім’ї має перевищувати орендну плату за 3 роки. Студенти, наприклад, не можуть орендувати таку квартиру, оскільки не можуть підтвердити стабільний дохід. Тому студентське житло у Швеції виділене в окрему категорію нерухомості.
Що добре, так це найнижча в Європі відсоткова ставка за кредитом на нерухомість — лише 2,7% при строках кредитування від 15 до 40 років. Молоді сім’ї, які поспішають жити сьогодні та не готові стояти в черзі, мають змогу придбати дороге житло в іпотеку.
Квартира в історичному центрі Стокгольма може коштувати дешевше, ніж у нових комплексах на околиці
На ціноутворення істотно впливає такий критерій, як комфортність проживання. Це призводить до такого з нашого погляду парадоксу, коли квартира в центрі може бути дешевшою, ніж на околиці. У той же час прагнення капіталізувати нерухомість, роблячи її максимально комфортною, стимулює девелоперів і владу розвивати інфраструктуру, інвестувати в благоустрій і розробляти привабливий дизайн.
У Швеції відсутні обмеження для іноземців у купівлі нерухомості, а останніми роками Стокгольм переживає наплив високооплачуваних фахівців, який ще більше стимулюється помірними політиками, зокрема мером столиці.
Церква Святої Гертруди в старому місті Стокгольма з неоготичним шпилем. Фото: Oğuzhan Dönmez on Unsplash
Станція стокгольмського метро Solna Centrum, оформлена художниками Karl-Olov Björk та Anders Åberg. Фото: Alexandr Bormotin on Unsplash
Крайня зарегульованість будівельної галузі, дешева іпотека, приплив заможних експатів і мігрантів, які претендують на пільги, — все це призвело до серйозної житлової кризи та дефіциту житла. Саме ця криза підштовхує владу до пошуку нових рішень, раціонального планування нових територій і конверсії промзон.
Протестантська трудова етика як стрижень міського метаболізму
Із 2010 по 2030 р. влада Стокогльма зобов’язалася збільшити міський житловий фонд на 140 тис. нових квартир. Муніципалітет вимагає від забудовників, щоб половина квартир у нових будинках відповідала параметру «доступне житло» та була призначена для здачі в оренду, насамперед студентам. Абсолютно незбагненним із погляду українця видається той факт, що девелопери не просто виконують, але й перевищують цю норму. Наприклад, за даними за 2017 р., 63% від обсягу нового житла призначено для оренди. «Лагом»?
Stortorget — площа в історичному центрі Стокгольма, навколо якої формувалося місто. Фото: Ірина Ісаченко
Також девелопери в Стокгольмі з 1963 р. змушені дотримуватися «правила одного відсотка». Це означає, що один відсоток від інвестиційних витрат на будівництво та реконструкцію в Стокгольмі має виділятися на художній дизайн. Тому на вулицях, у парках, житлових районах, на площах з’являються нові об’єкти рublic аrt. Наприклад, фонтани Хейна на площі Storängstorget були створені завдяки «правилу одного відсотка».
Регулюванням процесу, проведенням художніх конкурсів і контролем якості займається спеціальний відділ мерії — Stockholm konst. А місцеві архітектори лобіюють збільшення норми. «1% — це не так багато, 2% — це на 100% більше!», — стверджує архітектор Герт Вінгорд (автор малинової будівлі Kvarteret Muddus).
До 2040 р. населення шведської столиці досягне 1,3 млн осіб
Тільки на боротьбу зі сміттям влада Стокгольма виділяє 17 млн євро на рік. Частина цих коштів іде на пропаганду здорового способу життя й захист довкілля. До цього влада підходить дуже креативно. Наприклад, на вулицях Стокгольма можна побачити фімпомати — ящики для збирання недопалків.
Недопалки дуже шкідливі для природи через кадмій і частинки мікропластику, що містяться в них. Фімпомати мають два відсіки, і, викинувши недопалок в один із них, ви одночасно стаєте учасником соцопитування, оскільки у верхній частині фімпомату написане запитання дня, наприклад: «За що голосуєте — за кебаб чи халяльну їжу?» або «Де купуєте — в IKEA чи ZLATAN?».
Експерименти з кольором, формами та висотністю в сучасній архітектурі Стокгольма, хоч ми й приділили їм у статті особливу увагу, насправді досить рідкісні. Найчастіше нові будинки намагаються вписати в історичний пейзаж, використовуючи для фасадів і дахів теракотові, сірі чи іржаво-червоні кольори.
Drottninggatan — головна торгова вулиця в історичному центрі Стокгольма. Фото: Ірина Ісаченко
Ну а громадський транспорт у Стокгольмі, незважаючи на безліч будівельних робіт, ходить із гранично точним дотриманням графіка. На комфорті городян не економлять — автобуси (до речі, значна кількість із них заправляється біодизелем), трамваї та поїзди майже ніколи не бувають переповненими, скоріше навпаки — кількість порожніх місць може наштовхнути на думку, що транспорт використовується недостатньо ефективно й можна заощадити на кількості одиниць рухомого складу на маршруті.
Але поняття комфорту, доцільності й ефективності у корінних шведів значно відрізняються від наших. Національний транспортний план, який уряд Швеції презентував у 2018 р., передбачає в найближчі 15 років виділення на розвиток транспортної мережі країни 70 млрд євро. При цьому левова частка — понад 60 млрд — виділяється з бюджету столиці. В уряді вирішили адаптувати залізниці під високошвидкісні потяги, які здатні долати 320 кілометрів за годину.
Один відсоток від інвестиційних витрат на будівництво та реконструкцію в Стокгольмі виділяється на художній дизайн
Скейтпарк Rålis під мостом в Ralambshovsparken є одним із найпопулярніших місць відпочинку мешканців Стокгольма. Фото: Mikael Kristenson on Unsplash
Щодо «жорсткої житлової кризи», то варто зробити застереження. Дефіцит житлоплощі по-шведськи — це коли розгнівана мешканка Стокгольма пише на урядовий сайт, що її родина з п’яти людей змушена жити у квартирі з трьома спальнями. За демографічними прогнозами, до 2040 населення шведської столиці досягне 1,3 млн осіб. Але, судячи з масштабів і темпів міського будівництва, немає сумніву, що жителі не відчують особливого дискомфорту від ущільнення.
Навігація на станції метро Stadion, Стокгольм. Фото: Adrian Trinkaus on Unsplash
Порівняно з актуальною ситуацією в Україні, особливо в Києві, стокгольмська криза видається якоюсь утопією. Як казала Королева Алісі: «Я бачила такі пагорби, поруч із якими це просто рівнина». При цьому відкритість стокгольмської влади, її готовність упроваджувати інновації та чесно ділитися з усім світом своїм унікальним урбаністичним досвідом, прозорість процесів і трепетне ставлення до природи викликають захоплення. Було б необачно ігнорувати цей цінний експірієнс.
І якщо ключ до шведського успіху криється в їхній прихильності відповідати поняттю «лагом», можливо, Україні сьогодні не завадило б стати «лагомнішою»?
