Так, у колонці для НВ Олена Шуляк назвала три кроки, які допоможуть Україні захистити свою культурну спадщину:
- Створення Державного реєстру нерухомих пам’яток України;
- Запровадження обов’язкового моніторингу історичних будівель органами місцевої влади з подальшим внесенням даних в е-систему;
- Публічна підзвітність органів охорони культурної спадщини.
За її словами, Державний реєстр нерухомих пам’яток України має бути доступний для всіх. Це буде єдина електронна система, в якій буде зібрана вся інформація про нерухомі пам’ятки культурної спадщини національного та місцевого значення, а також щойно виявлені об’єкти, які також отримують правову охорону на рівні з об’єктами культурної спадщини.
«Це змусить три рази подумати перед тим, як вчиняти злочин проти історичної пам’ятки. Наслідки за подібні дії будуть миттєвими», – зауважує Шуляк.
Нічний Харків. Вид на Благовіщенську церкву. Фото: Павло Іткін
Нардепка пропонує застосовувати низку електронних сервісів, які будуть трирівневою системою захисту культурної спадщини. Зробити, за її словами, це можна за допомогою обов’язкових кроків, які є частиною містобудівної реформи України.
Перший з них – це автоматична перевірка проєктної документації на будівництво (ще до моменту, як її буде затверджено і видано дозвіл на будівництво) щодо наявності або відсутності у об’єкта статусу пам’ятки культурної спадщини або щойно виявленого об’єкта культурної спадщини.
Другий сервіс пов’язаний із реакцією на спроби щось зробити з будинком, що є пам’яткою історії та архітектури.
«Якщо хтось подає проєктну документацію, намагаючись за фасадом покращень та змін приховати демонтаж та знесення історичної пам’ятки, має бути автоматичне блокування можливості отримання права на виконання будь-яких будівельних робіт (крім реставрації) щодо нього», – переконана Шуляк.
Система, розповідає нардепка, перевіряє дані Реєстру нерухомих пам’яток архітектури, який інтегруватиметься в Єдину державну систему в сфері будівництва (ЄДЕСБ) та автоматично відмовлятиме у наданні права на виконання підготовчих та будівельних робіт, які передбачають демонтаж пам’яток культурної спадщини та щойно виявлених об’єктів культурної спадщини, а також реконструкцію та капітальний ремонт пам’яток.
Пам’ятка архітектури на вулиці Незалежності, 37 в Івано-Франківську. Фото: Суспільне Івано-Франківськ
Шуляк додає, що допоки реєстр не створений і не наповнений, всю інформацію про пам’ятки культурної спадщини національного та місцевого значення та дані про щойно виявлені об’єкти потрібно збирати у Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва.
Тут зростає роль та відповідальність органів місцевого самоврядування, які, на думку голови профільного комітету, мають бути першими зацікавлені у збереженні своїх міст. Уповноважені органи охорони культурної спадщини мають постійно моніторити та контролювати дотримання вимог законодавства.
«Йдеться передусім про своєчасне наповнення електронних реєстрів відповідною інформацією, актуалізацію даних, надання за запитами фізичних та юридичних осіб інформації про пам’ятки культури та щойно виявлені об’єкти», – пояснює Шуляк.
За її словами, публічна електронна система, реєстр, який бачать усі, актуальна інформація та постійне оновлення знімають корупційний ризик і водночас позбавляє права «не помітити» у себе під носом свавілля та беззаконня в інтересах приватного капіталу».
Читайте також:
На Рейтарській відновили демонтаж будівлі Київського повітового земства
ЮНЕСКО внесло 20 обʼєктів до списку культурних цінностей, які перебувають під посиленим захистом
З памʼятки архітектури в центрі Києва демонтують незаконну мансарду