Ідея створення «Візарію» виникла як логічне продовження діяльності Центру, відомого публіці своїми виставками та фестивалем архітектури ВЕЖА.
«Ми хотіли, щоб “Порохова вежа” стала не лише виставковим, а й дослідницьким простором, якого давно бракувало Львову — архітектурній столиці України», — розповідають у Центрі.
Фото: Марина Герасименко
Саме тому закинуту бібліотеку переосмислили як «візарій» — нову типологічну одиницю, що об’єднує функції бібліотеки, архіву й сучасного простору знань.
Скарби, яким понад два століття
У колекції — справжні раритети:
-
альбом креслень і інтер’єрів Віденської опери (1885);
-
австрійський журнал Menorah про єврейську культуру (1925–1932);
-
оригінальний путівник Oxford City and University (1893);
-
болгарське видання «Четиредесят и осем гравюр на дърво» Альбрехта Дюрера;
-
книга «Tokyo» (1937) з ілюстраціями японської столиці;
-
французький альманах Matériaux et Documents d’Architecture et de Sculpture.
Найцінніші примірники вже оцифровані й готуються до відкритого доступу.
Фото: Марина Герасименко
«Для відвідувачів це шанс працювати з матеріалами, яких немає онлайн, а для Львова — поява нарешті «сконцентрованої» локації про архітектуру та урбаністику, що живитиме дослідження, освіту і публічні події, — пояснює директорка «Порохової вежі» Ангеліна Єфименко. — Щодо назви, — ми зрозуміли, що це вже не бібліотека, не архів, це щось інше. Ми надали нову назву «Візарій» — це нова типологічна одиниця, котра характеризує цей простір».
Як працюватиме «Візарій»
З 20 жовтня читальна зала у «Пороховій вежі» стане доступною всім охочим. Відвідувачі зможуть працювати з матеріалами на місці, а також користуватися онлайн-каталогом із фільтрами за мовою, тематикою чи періодом.
Доступ до видань — безоплатний, однак без абонементної видачі. Простір має обмежену кількість місць, тож реєстрація на події здійснюватиметься через соціальні мережі «Візарію».
Фото: Марина Герасименко
Публічна програма й освітні ініціативи
Проєкт включає воркшопи, лекції та дискусії за участі провідних діячів архітектури й культури, серед яких Акім Галімов, Павло Гудімов та інші.
«Ми зробили те, що не робилося десятиліттями: впорядкували фонд, адаптували простір, заклали основу онлайн-каталогу та стартували з оцифрування найвразливіших видань, — каже куратор бібліотечного напрямку проєкту Василь Майданський.
Фото: Марина Герасименко
Однією з перших подій стане воркшоп-резиденція для студентів, які на основі архівних матеріалів розроблятимуть футуристичні концепції відбудови українських міст.
«Якщо ти досліджуєш урбаністику, архітектуру, дизайн, навчаєшся або працюєш в цих сферах, то це місце — для тебе, — вважає координаторка проєкту Олександра Старцева. — Тут є, що підглянути і дізнатися, чого не знайдеш в інтернеті. Досліджувати, читати, сканувати, слухати лекції, дивитися виставки. Ми зробили місце, в якому хотіли б бути самі».