Колись вона проводила дитячі канікули у бабусі в Старому Хуторі. Подорослішавши, жила у Києві, а з початком війни виїхала до Англії. Та, навіть перебуваючи далеко від дому, жінка вирішила врятувати частинку своєї малої батьківщини — старовинну школу.
Про це розповіла Ольга Герасим’юк, голова Національного комітету ЮНЕСКО “Інформація для всіх”.
За її словами, жінка, яка побажала залишитися анонімною, звернулась до мешканців села з пропозицією відродити будівлю і пообіцяла фінансово підтримувати відновлення. Селяни надсилали рахунки за необхідні матеріали, а з Англії надходили гроші. Крок за кроком школа оживала.
Тепер у будівлі розташований сільський клуб, створено куточок пам’яті архітектора Опанаса Сластіона, а завідувачка закладу Оксана Петрівна, яка понад 30 років опікується культурним життям села, розповідає відвідувачам про спадщину великого майстра. Завдяки меценатці у клубі з’явилася й нова бібліотека з сучасними дитячими книжками.
Проєкт підтримує команда Open Poltava, яка об’їхала всі школи Сластіона та готує цифрову платформу з інформацією про ці унікальні архітектурні пам’ятки. Уже зовсім скоро їх можна буде побачити з будь-якої точки світу.
“Скажіть мені, чи треба щось додавати наприкінці цього тексту? Бо в мене слів уже немає. Вони плачуть щасливими сльозами, їм не до постів. Бурхливе щасливе-прещасливе щастя. Наші люди! Сластіон знав, для кого він життя своє заклав”, – каже Ольга Герасим’юк.
Та на цьому історія не закінчується. 1 вересня благодійниця повертається з Англії до Старого Хутора, щоб жити тут разом зі своїми дітьми. І саме вони стануть першими учнями відродженої школи.
Читайте також:
Пандус, ширші проходи, інклюзивна вбиральня: Оранжерея на ВДНГ стала безбар’єрною