«Дім Пако» — це місце для міждисциплінарного діалогу, який включатиме:
- міжнародну резиденцію для письменників, перекладачів, культурних менеджерів і музикантів;
- майстерню;
- екскурсійний простір;
- подієвий майданчик у саду.
Попри те, що резиденція ще перебуває на етапі ревіталізації, простір уже відкритий для культурного життя та подій.
Візуалізації: bureau++
Родина Покальчуків — інтелектуальний феномен Луцька
Проєкт «Дім Пако» виростає з глибокої родинної традиції. Покальчуки — родина українських інтелектуалів, які зробили вагомий внесок у літературу, науку, музейну справу, культуру і державність.
Наразі команда і зокрема кураторка дослідження Наталка Шепель проводять інтервʼю з друзями та колегами Юрка Покальчука та досліджують історію сімʼї. В майбутньому планують зберегти та обʼєднати всі матеріали в цифровий архів.
Юрко (Пако) Покальчук — письменник, перекладач, кандидат філологічних наук. Першим переклав українською Борхеса та Кортасара, знав 13 мов, автор понад 20 книжок. Його друзі називали його «Пако» — звідси й назва резиденції. Був другом Василя Стуса, зятем Олеся Гончара, головою міжнародного відділу Спілки письменників України, співзасновником Асоціації українських письменників та літературного гурту «Пси святого Юра».
Олег Покальчук — соціальний і військовий психолог, перекладач, письменник. У минулому — викладач зарубіжної літератури, перекладав з польської, іспанської, англійської та литовської. Один із перших привів «Пласт» на Волинь, працював у пресслужбі Кабінету Міністрів.
Володимир Покальчук, батько — мовознавець і літературознавець, дослідник Лесі Українки, був репресований у справі СВУ, йому забороняли працювати з українською мовою.
Оксана Тушкан, мати — директорка Волинського краєзнавчого музею у 1950-х роках, донька члена Центральної Ради Павла Тушкана, нащадок роду Миколи Гоголя. Її хрещеним був Дмитро Яворницький.
Наразі триває дослідження архівів та спогадів про родину, зокрема інтерв’ювання друзів і колег Юрка Покальчука. У планах — створення цифрового архіву.
Виступи на події
Під час презентації проєкту в Луцьку прозвучали виступи його творців і натхненників:
Елла Яцута, ідейниця проєкту, керівниця платформи «Алгоритм дій» і засновниця Літературної платформи «Фронтера»: «Сьогодні я розповідаю про мрію, яка стає реальністю. У 2020 ми гуляли з Олегом Покальчуком між деревами цього саду — біля родинного дому Покальчуків — і тоді вперше з’явилась ідея оживити цей простір. Відтоді минуло багато часу. Світ змінився, ми змінилися. Але сьогодні ми усі тут — поміж цих самих дерев. Я не знаю, чи простір уже говорить з вами. Але мені він каже: тут будуть відбуватись неймовірні речі.»
1 серпня відбулась презентація проєкту креативного простору «Дім Пако». Фото: Микола Цимбалюк
Анна Єкименко-Поліщук, керівниця проєкту «Дім Пако», окреслила плани щодо трансформації простору в культурний і туристичний магніт. У центрі — постать українського письменника, перекладача та культурного менеджера Юрка Покальчука та його родини.
«Сьогодні цей дім — напівзабутий. Але місце із такою історією не має права мовчати. Ми вирішили: цей простір має ожити, говорити і творити. І не як музей, бо цього б нам Юрко Покальчук не пробачив. А як живий організм, де створюються нові сенси. Цей дім належить феноменальній родині Покальчуків. Тут на Волині він був важливим центром української думки, літератури, музики, перекладу та науки.»
1 серпня відбулась презентація проєкту креативного простору «Дім Пако». Фото: Микола Цимбалюк
Павло Білик, архітектор-урбаніст, співзасновник bureau++ та викладач Київської школи економіки, розповів про концепцію ревіталізації простору та важливість інтеграції таких ініціатив у міський контекст.
«Наша команда намагалась якомога глибше дослідити контекст, щоб зберегти, переосмислити, відтворити самого Юрка в цьому проєкті. Ми використовуємо наявну структуру будинку та навіть відтворюємо частини планувальних рішень з життя родини Покальчуків, але наповнюємо все новою функцією — резиденцією та подієвою майстернею.»
Олег Покальчук, соціальний та військовий психолог, перекладач, письменник, поділився особистими спогадами про родину, проєкт та його значення для збереження памʼяті й культурної тяглості: «У цьому будинку зберігається чимало моїх спогадів. Ми жили бідно, але у нас постійно були цікаві гості – письменник Олесь Гончар, режисер-шістдесятник Лесь Танюк, літературознавець та політик Микола Жулинський, історик та професор Олександр Цинкаловський та багато інших. Мені особливо цінно, що проєкт буде реалізовувати команда, чиї погляди та цілі збігаються з моїми», – каже вона.
Ідея та реалізація проєкту: Літературна платформа “Фронтера” та платформа “Алгоритм дій”, родина Покальчуків
Читайте також:
У центрі Луцька відкрили «Майстерню місця» — простір, що зростає разом зі спільнотою
У Луцьку закинутий кінотеатр 1938 року перетворили на центр розвитку бізнесу