Конференція продемонструвала широкомасштабну і різнопланову роботу, виконану за два роки реалізації проєкту. Архітектори, містобудівники, експерти зі спадщини, дослідники та політики поділилися результатами досліджень і пілотними проєктами, що охоплюють широкий спектр тем.
Цінність і втрати: методики оцінки
Особлива увага була приділена оцінці збитків, завданих культурній спадщині війною, а також сучасним методикам фіксації та реагування.
Олена Олійник (НСАУ, Україна) та Марчелло Россі (CNAPPC, Італія) представили підходи до визначення масштабу втрат, засновані на аналізі ситуації на місцях та стратегічному плануванні. Скандинавський досвід презентували Адам Лінде Нільсен і Фрузіна Бутрос (KADK, Данія), адаптуючи його до українських реалій.
11 квітня 2025 року в Національній галереї мистецтв у Вільнюсі відбулася третя публічна конференція проєкту UREHERIT
Інструменти інклюзивного відновлення
Однією з ключових тем стали інструменти забезпечення якісних архітектурних рішень для об’єктів культурної спадщини, зокрема — партисипативний підхід до реконструкції та роль архітектурних конкурсів.
-
Естонська асоціація архітекторів представила формат “урбан-хакингу” — як креативний інструмент залучення громади.
-
Дарина Пасюта (Ro3kvit) поділилася методикою інклюзивного планування, що пов’язує пам’ять про минуле з потребами майбутнього.
-
Таве Левонен (Shared City, Швеція) презентувала інструмент партисипативного планування HER City, адаптований до українських умов, з акцентом на участі молоді та маргіналізованих груп.
-
Даніель Фогеншух (BKZT, Австрія) та Мар’ян Кардаш (НСАУ, Україна) наголосили на важливості архітектурних конкурсів як прозорого інструменту забезпечення якості просторових рішень та публічної підзвітності у процесах повоєнної відбудови.
Захід, організований Асоціацією архітекторів Литви у партнерстві з іншими учасниками проєкту, зібрав понад 60 учасників на місці та ще 350 — онлайн з усієї Європи та України
Житло: модерністська спадщина і нові виклики
Окрему сесію присвятили реновації модерністського житла в Україні.
-
Михайло Шевченко (Львів) окреслив виклики, з якими стикаються громади.
-
Олександр Анісімов (Університет Аалто, ГО «Нова житлова політика») говорив про розвиток житлової політики.
-
Мартінас Марозас (mmap, Литва) запропонував рекомендації щодо збалансованої реновації, поєднуючи соціальні, культурні та екологічні аспекти.
Також було представлено інноваційні студентські пілотні проєкти, створені у співпраці Каунаського технологічного університету та Харківської школи архітектури.
У рамках сесії також було представлено інноваційні студентські пілотні проєкти, розроблені у співпраці Каунаського технологічного університету (KTU, Литва) та Харківської школи архітектури (ХША), які презентували Рута Славінскайте та Дар’я Ожиганова.
Остання сесія конференції була присвячена розбудові потенціалу через освіту та постійний професійний розвиток. Ірина Мацевко та Дар’я Ожиганова (ХША, Україна) представили досягнення у сфері архітектурної освіти, зокрема друге видання університетського курсу з критичної реконструкції культурної спадщини та розробку «Атласу модернізму» — інструменту для переосмислення архітектурної спадщини радянської доби.
У рамках конференції також було представлено дві виставки, які демонстрували зусилля зі збереження спадщини та професійного розвитку
Прогрес у сфері професійного розвитку висвітлили Пер Мікаель Селлстрем (Architects Sweden) та Олена Олійник (НСАУ), які розповіли про програму CPD (Continuing Professional Development), розроблену спільно Швецією та Україною для навчання архітекторів і планувальників принципам сталого та інклюзивного відновлення, заснованим на цінностях спадщини.
Три пілотні проєкти CPD стали прикладами застосування підходів на практиці:
-
Палац Катеринок у Бобровиці (Оксана Хорошавіна);
-
Миколаївський будинок офіцерів (Катерина Хамельна);
-
Палац Потоцьких в Івано-Франківську (Анна Сербін).
Завершився захід панельною дискусією “UREHERIT: результати, вплив”, яку модерувала Рута Лейтанайте.
У рамках конференції також було представлено дві виставки, які демонстрували зусилля зі збереження спадщини та професійного розвитку.
– Перша виставка, організована Національною спілкою архітекторів України (НСАУ), демонструє процес реалізації UREHERIT і наразі експонується в Асоціації архітекторів Литви.
– Друга — представлена Architects Sweden у Національній галереї мистецтв — ілюструє розробку 12 пілотних проєктів у межах програми підвищення кваліфікації.
Про проєкт
UREHERIT реалізується консорціумом з 11 організацій із країн ЄС та України, серед яких: Асоціація архітекторів Литви, Architects Sweden, BKZT (Австрія), CNAPPC (Італія), BAK (Німеччина), OAR (Румунія), Естонська асоціація архітекторів, KADK (Данія), Національна спілка архітекторів України, Ro3kvit, Харківська школа архітектури — за підтримки Ради архітекторів Європи та ЄС.
Читайте також:
“Архітектори за спадщину”: мета проєкту UREHERIT і чому він на часі саме зараз
Історичну будівлю на Поштовій площі відреставрують та відкриють в ній культурний простір