TAB24 не став винятком: сьоме за рахунком бієнале, організоване Естонським центром архітектури під кураторством української архітекторки Ангеліни Старкової разом зі співкураторами Даніелем А. Вокером та Яаном Куусеметсом, досліджує роль архітектурних ресурсів у формуванні сучасного підходу до будівництва.
«Хоча основна увага зосереджена на місцевому контексті, виставка матиме глобальну перспективу та заклик до дій», — кажуть організатори бієнале.
«Архітектура повинна відігравати ключову роль у майбутніх змінах. Ресурси є одним із головних факторів розвитку нашої планети в майбутньому. TAB24 досліджує архітектуру та міське планування крізь призму ресурсів. Виставка зосереджена на різних параметрах ресурсів — від будівельних матеріалів, типологій, орієнтації до рівня міського планування та суспільства», — написали куратори у своїй заяві.
Виставка «Ресурси для майбутнього» досліджує інноваційні способи використання матеріалів в архітектурі. Фото: Tõnu Tunnel
Головна кураторська виставка, яка розмістилася у Музеї архітектури Естонії, закликає переосмислити використання локальних ресурсів таким чином, щоб вони, крім естетики, слугували не лише привілейованій меншості, але й кожному.
Еммануель Дешелетт (Déchelette Architecture, Париж) створила цілу індустрію дизайну під час бієнале. Вона організувала майстер-клас і протягом місяців вивчала місцеві технологічні можливості, матеріали та людей, щоб реалізувати свою інсталяцію з ущільненої землі.
Déchelette Architecture під час бієнале представили стовпи з утрамбованої землі з використанням матеріалу, викопаного в Таллінні. Фото: Tõnu Tunnel
Данський архітектор Сьорен Пільманн запропонував ідею переосмислення архітектурних матеріалів. Сила його проєкту полягала в екстремальному підході до повторного використання виключно з існуючих матеріалів.
Так, бюро Pihlmann Architects, яке він очолює, створило велику модель оголеної оболонки будівлі, де частину кожного поверху було вирізано та нахилено вниз, щоб утворити пандус, що піднімається від поверху нижче.
Pihlmann Architects представили пропозицію щодо зміни функції будівлі шляхом заміни частин її підлоги на пандуси. Фото: Tõnu Tunnel
Тимчасова зупинка громадського транспорту на площі біля Талліннського залізничного вокзалу, названа No Time to Waste, стала привабливим прикладом використання відходів каменю. Її розробила команда Brasebin-Terrisse, яка перемогла у відкритому конкурсі.
Окремим викликом стало те, що кураторка виставки Ангеліна Старкова керувала всім проєктом дистанційно, прибувши до Таллінна лише за кілька днів до відкриття виставки.
Головна кураторка Талліннського архітектурного бієнале Ангеліна Старкова. Фото: Helen Shets
«Я створювала виставку прямо з зони бойових дій — для мене було важливо уникати використання зайвих матеріалів та інструментів у дизайні виставки. Очищення та залишення лише найважливішого привело до ідеї, що основним інструментом у створенні виставки була комунікація між кожним проєктом. Об’єднання різних мислителів і країн під одним дахом у відносно невеликому просторі стало викликом. У підсумку це вдалося — виставка створює враження цілісної конструкції й доводить, що архітектори можуть працювати разом», — каже Старкова.
Дослідницький проєкт KAMP Arhitektid продемонстрував потенційні будівельні матеріали, знайдені на одній земельній ділянці. Фото: Tõnu Tunnel
Війна в Україні знайшла відображення в одній інсталяції, створеній Еліною Лівою та Хеленою Манною у співпраці з PAKK. Вона складається із серії зображень віталень квартир, надрукованих на напівпрозорій тканині та розміщених у лінію, зі шматком бетону, який лежить поруч і відповідає отвору, вирізаному у сцені.
Єдиний експонат, який прямо згадує війну в Україні, втілював підходи до зміни будівель, пошкоджених під час конфлікту. Фото: Tõnu Tunnel
Втім, Старкова навмисно уникала фокусування виставки на конфлікті, вважаючи, що це може погіршити відчуття безпосередності. «Під час війни архітектура — це здебільшого простір для роздумів», — каже вона.
«Складність місцевого контексту, нескінченний потенціал простоти та технічно доступна архітектура, які ми відкрили під час виставки, є, на мою думку, надихаючими й впливовими. І найважливіше — архітектура керується інтелектом; за всіма труднощами нашої професії стоїть поетичне прагнення — воно дає нам крила», — підсумовує архітекторка.
TAB24 також залучило архітекторів, художників і кінематографістів з усього світу. У Музеї сучасного мистецтва відбувся показ документального фільму «Нескінченність за Флоріаном» українського художника Олексія Радинського про багатогранного митця Флоріана Юр’єва. Цей фільм уже демонструвався в різних куточках світу, зокрема у просторі e-flux на Classon Avenue у Брукліні.
Читайте також:
Про війну, Одесу й деколонізацію: відкрився Український павільйон на Мальтійській бієнале
Венеційська бієнале оголосила володарів Золотих і Срібного левів