«Спільне майбутнє»: як п’ять громад створювали власне бачення розвитку 

У цьому контексті проєкт «Спільне майбутнє» став спробою переосмислити сам підхід до планування розвитку громад. Йдеться про формування реалістичного бачення майбутнього, яке ґрунтується на комплексному дослідженні та запитах мешканців і трансформується у конкретні кроки для змін.

Проєкт охопив п’ять громад у різних регіонах України — Перещепинську, Верхньодніпровську, Чугуївську, Зміївську та Коростенську, які були відібрані в межах відкритого конкурсу. Реалізацію проєкту здійснювала команда офісу просторового розвитку Urban Reform, що понад десять років працює з громадами над формуванням сталих, людиноцентричних підходів до розвитку територій.

Попри різний масштаб, контекст і історію, усі п’ять громад опинилися в подібних умовах: під час повномасштабної війни рішення щодо відновлення й розвитку потребують узгоджених дій і якісної взаємодії всередині — між мешканцями, місцевою владою, бізнесом, малими й великими підприємцями. Саме тому спільним запитом для цих громад стало формування зрозумілого орієнтира руху вперед: формування пріоритетів розвитку, ідей для відновлення та спільного бачення майбутнього. 

«Ми прагнули допомогти громадам розробити зрозумілу систему рішень у вигляді візії та набору пілотних проєктів, які можна реалізовувати поступово», — зазначає Олександра Нарижна, голова Urban Reform.

Від ідей до системного документа: що таке «Спільне бачення розвитку»

Ключовим результатом проєкту став документ «Спільне бачення розвитку». Документ одночасно фіксує образ майбутнього громади та перші практичні кроки, необхідні для руху до нього.

Візія описує те, якою громада може бути в майбутньому, та визначає основні напрями розвитку — ті зміни, які поступово наближають громаду до цього образу. Вона спирається на цінності й запити мешканців, а також на результати комплексного дослідження. Окремим блоком у документах визначено перелік пріоритетних проєктів — конкретних кроків, з яких громада може почати втілення візії. Сюди входять просторові, програмно-просторові та програмні рішення: від оновлення публічних просторів і вулиць до розвитку культурних інституцій, комунікації та механізмів участі мешканців.

Методологія проєкту: участь як основа довіри

Ключовим принципом проєкту «Спільне майбутнє» стала участь мешканців на всіх етапах роботи — від дослідження до формування фінальних рішень. Саме залучення людей стало основою для побудови довіри та спільного розуміння пріоритетів розвитку.

Для цього використовувалися різні формати: воркшопи, фокус-групи, зустрічі з бізнесом і місцевою владою, онлайн-опитування та інтерв’ю. У процесі брали участь представники різних соціальних груп — молодь, представники культури й освіти, підприємці, посадовці, люди старшого віку. Така різноманітність поглядів допомогла сформувати бачення, яке справді можна назвати спільним.

Загалом у межах проєкту було залучено щонайменше 2 038 мешканців п’яти громад — показник, що фіксує не лише масштаб участі, а й рівень готовності мешканців громад до співпраці та діалогу.

Дослідження як основа проєкту

Ще однією принциповою рисою підходу стало поєднання соціологічного та просторового дослідження. Саме така комбінація дозволила уникнути двох поширених крайнощів: рішень, ухвалених без розуміння середовища, та суто технічного планування, відірваного від реального досвіду людей.

“Наша команда працювала з історичним контекстом і локальною ідентичністю, забудованим середовищем та інфраструктурою, природними ресурсами й ландшафтами, економікою, соціальними зв’язками, дозвіллям і повсякденними маршрутами мешканців. На основі цього формується візія розвитку, що спирається на потенціали й ресурси громади та її амбітне бачення майбутнього.” – говорить Анастасія Палій, урбаністка та керівниця проєктів Urban Reform.

Кожна громада – особлива

У Коростенській громаді одним із ключових напрямів стала ідея формування мережі субцентрів у мікрорайонах міста. Мешканці наголошували на надмірній концентрації сервісів у центрі та складному доступі до них у віддалених районах. Запропоноване рішення передбачає розвиток локальних осередків із власною ідентичністю та функціями, що зменшує залежність від центру й активізує міську тканину. Паралельно у Коростені сформувався запит на ревіталізацію промислових територій як потенційних багатофункціональних просторів для нових сервісів, робочих місць і громадських активностей.

Окремим і показовим напрямом для Верхньодніпровської громади став запит на формування кампусу як кластера освіти та інновацій. Ця ідея виникла безпосередньо з діалогу з мешканцями громади та представниками локального бізнесу. Підприємці наголошували на гострій потребі у фахівцях із сучасними навичками, тоді як молодь і місцеві жителі говорили про брак можливостей для самореалізації без необхідності виїзду з громади.

У відповідь у межах «Спільного бачення розвитку» кампус розглядається як багатофункціональний простір, що поєднує навчання, перекваліфікацію, інноваційну діяльність і співпрацю з бізнесом. Кампус може стати інструментом довгострокового розвитку громади — точкою, де освіта, ринок праці та інновації формують єдину екосистему.

Для Зміївської громади ключовими стали проєкти, пов’язані з природним і туристичним потенціалом — роботою з ландшафтами, рекреаційними маршрутами та формуванням привабливих природних просторів як ресурсу для розвитку громади.

У Перещепинській громаді поряд із соціальними ініціативами значну увагу було приділено природоорієнтованим проєктам: розвитку парків і набережної, очищенню річки та покращенню доступу мешканців до води. Такі рішення поєднують екологічну складову з підвищенням якості повсякденного життя та формуванням нових точок тяжіння для громади.

Для Чугуївської громади ключовим результатом стала Концепція мережі публічних просторів, що базується на візії комфортного культурного життя у взаємодії з природою. Тут фокус був зміщений із окремих локацій на формування цілісної системи взаємопов’язаних просторів — вулиць, парків, набережних і зелених коридорів. Пілотним проєктом став парк імені І. Ю. Рєпіна — простір із глибокою історичною пам’яттю та значним рекреаційним потенціалом. Під час обговорень мешканці сформулювали запит на багатофункціональність, поєднання культурних, спортивних і рекреаційних сценаріїв, а просторова концепція стала прикладом того, як стратегічне бачення переходить у конкретні рішення.

“Робота з п’ятьма різними громадами дозволила побачити, що, попри відмінності, базові виклики часто повторюються. Йдеться про доступність і зв’язність, нерівний доступ до сервісів, дефіцит якісних публічних просторів, потребу в сучасних культурних інституціях і відсутність діалогу між різними групами мешканців.” – Олена Мельник, архітекторка та урбан дизайнерка Urban Reform

Проєкти, пов’язані з розвитком соціальної та культурної інфраструктури, зокрема трансформація бібліотек у сучасні культурно-освітні центри, були актуальними для всіх п’яти громад. Такі простори розглядалися як багатофункціональні точки зустрічі, навчання та спільнотворення, особливо важливі для територій з обмеженою кількістю публічних просторів.

Платформа для обміну досвідом між громадами

Результати «Спільного майбутнього» демонструють модель, яку можна масштабувати. Різні громади мають різний характер, історію й потенціали, але виклики часто повторюються. Це означає, що громади можуть вчитися одна в одної, адаптуючи рішення під власний контекст і уникаючи повторення типових помилок.

У час, коли багато громад одночасно думають про відновлення та довгостроковий розвиток, «Спільне майбутнє» показує – розвиток не обов’язково має бути директивним і закритим. Він може бути спільним і саме тому більш стійким.

Детальні результати проєкту, матеріали досліджень, Спільні бачення розвитку та приклади пріоритетних проєктів для кожної з п’яти громад зібрані на сайті проєкту. Ознайомитися з ними можна за посиланням.

Раніше ми писали, що у Києві презентували план відновлення річки Либідь.

 

 

 

Читайте також:

Urban Reform презентував пілотний проєкт відновлення екопарку Мужеловський в Ірпені, який відстояла громада

КОЛО в Олександрії: як порожній простір у сквері біля Басейну став серцем спільноти

Коли місто шукає себе заново: Urban Reform розробляє просторовий план Олександрії