Пристрій Aircela працює за принципом створення синтетичного пального (так званого synfuel), яке є вуглецево нейтральним. Вся технологія побудована на трьох етапах: уловлювання вуглекислого газу з повітря, електроліз води з отриманням водню, а далі — хімічний синтез метанолу, який перетворюється на бензин. При цьому викиди вуглекислого газу в атмосферу під час використання такого пального дорівнюють тій самій кількості, яку було захоплено на старті процесу. Якщо пристрій живиться від відновлюваних джерел енергії, він стає повністю екологічним і відмовляється від залежності від нафти, пише Dezeen.
На вигляд апарат складається з трьох гексагональних модулів — кожен відповідає за окрему частину процесу. Верхній модуль займається уловлюванням CO₂ за допомогою рідкого сорбенту, який не потрібно замінювати — він регенерується в середині машини. Лівий нижній модуль виконує електроліз води, розділяючи її на водень і кисень. Водень накопичується, а кисень безпечно вивільняється у повітря. Правий нижній модуль поєднує зібраний вуглекислий газ і водень, утворюючи метанол. Далі метанол проходить процес перетворення в бензин (технологія methanol-to-gasoline).
Aircela запевняє, що один такий пристрій, працюючи без зупинок, здатен виробити близько одного галону бензину на добу — це трохи більше ніж 4,5 літра. Цього достатньо, щоб забезпечити невелике авто або мотоцикл пальним, не використовуючи жодної краплі нафти. Важливо й те, що це пальне повністю сумісне з існуючими двигунами внутрішнього згоряння — воно заливається у бак так само, як і звичайний бензин.
Рішення Aircela — унікальне ще й тим, що на відміну від великих промислових систем, які потребують складної інфраструктури, ця машина створена як локальний, модульний пристрій. Її можна встановити в будь-якому місці — навіть у віддалених регіонах, де складно організувати постачання пального. Саме такий підхід дозволяє зменшити витрати на транспортування, логістику й зробити енергію доступнішою.
За словами керівниці індустріального дизайну компанії Ліз Вайт, при розробці вони орієнтувалися не лише на технології, а й на зручність та інтуїтивність використання. Модулі мають впізнавану форму, натхненну бджолиними сотами — символами природної ефективності, міцності й економії простору. Візуально пристрій схожий на міні-заправку: він оснащений зручною ручкою для заправки пального, як на класичній автозаправній станції.
Aircela була заснована у 2019 році подружжям Міа та Еріком Далгренами. Серед інвесторів компанії — Maersk Growth, інвестиційний підрозділ одного з найбільших у світі судноплавних гігантів Maersk. Сфера морських перевезень, як і авіація, є однією з найскладніших для декарбонізації — тому технології Aircela можуть мати величезне значення для майбутнього глобального транспорту.
Паралельно з демонстрацією Aircela, у Нью-Йорку в травні відкрився тимчасовий виставковий простір Airco pop-up store, присвячений технологіям перетворення вуглецю. Це ще один доказ того, що синтетичне паливо більше не належить до фантастики — воно стає частиною нашої реальності.
Aircela зробила амбітний, але реалістичний крок до світу, де паливо можна буде “друкувати з повітря” — чисто, локально, без шкідливих наслідків для клімату. І це вже не мрія — це робоча технологія.
Читайте також:
Швейцарські вчені створили пластикоподібний матеріал із грибів
Європа робить ставку на берегову вітроенергетику: енергонезалежність і роботизація



