Через нестерпну спеку влада вже другий рік поспіль змушена обмежувати доступ до найпопулярнішої туристичної пам’ятки Греції в найгарячіші години доби. Акрополь майже не має тіні, а білосніжний мармур Парфенона відбиває палюче середземноморське сонце, роблячи візит випробуванням на витривалість. І це стосується не лише Акрополя, пише CNN.
Термометр показує 44 градуси за Цельсієм в Афінах, 18 липня 2024 року. Фото: Louisa Gouliamaki / Reuters
Афіни завжди були спекотними влітку, але такого рівня спеки, як у 2024 році, не фіксували ніколи. Місто стало найгарячішою столицею материкової Європи. Усе Середземномор’я нагрівається швидше, ніж решта світу.
Цього року столиця Греції очікує рекордні 10 мільйонів туристів — і значна частина з них приїде саме в липні-серпні, коли синоптики прогнозують нові хвилі екстремальної спеки. Це створює вибухову суміш: пік сезону та аномальні температури.
Таке навантаження ставить під загрозу не лише добробут туристів, а й життя самих афінян. Зростання туризму — це й збільшення витрати води, навантаження на інфраструктуру та зростання цін, що витісняє місцевих жителів.
Міністерство культури Греції обмежило доступ до Акрополя з 12:00 до 17:00 під час пікової спеки влітку 2024 року. Фото: Aris Oikonomou / AFP / Getty Images
У грецькій пресі з’явилася резонансна колонка: мовляв, прагнення витиснути максимум із туристичної галузі більше не має сенсу. «Ми залишаємо наступним поколінням не лише гори боргів, а й Грецію без літа», — написав автор.
Спека як виклик виживанню
Для мера міста Харіса Дукіса «стійкість — це питання виживання». Управління температурою у поєднанні з туристичним напливом — тепер головний пріоритет.
На короткостроковому рівні в місті вже працюють системи раннього попередження про спеку, фонтанчики з питною водою, охолоджувальні центри з кондиціонерами та затінені сквери. Рятувальні служби чергують біля підніжжя Акрополя, аби допомогти тим, хто не витримує спеки.
У спеку багато афінян вирушають на морське узбережжя, щоб охолодитися. Фото: Yorgos Karahalis / AP
«Туристи часто недооцінюють спеку, особливо ті, хто приїхав із холодніших країн. Багато хто не носить головних уборів, не бере з собою води. На висоті, без тіні, сонце пече нестерпно», — каже гід Іріс Плайтакіс.
За словами експертки Європейського агентства з охорони довкілля Іне Вандекастіл, хвилі спеки спричиняють понад 80% смертей, пов’язаних з погодними явищами в Європі.
Місто-бетон і пошуки зеленого майбутнього
Афіни — одне з найменш озеленених міст Європи. Воно також — друге за щільністю населення після Парижа. У місті мешкає одна з найстарших демографічних груп на континенті, що робить його ще вразливішим до аномальної спеки.
Храм Посейдона на мисі Суніон неподалік Афін. Фото: Stelios Misinas / Reuters
У 2021 році Афіни першими в Європі призначили головного спеціаліста з питань спеки — для координації адаптаційних стратегій. Місто вже висадило понад 7 тисяч дерев (план — 28 тисяч за чотири роки) та створює «зелені коридори».
«Ми змінюємо інфраструктуру: переосмислюємо дороги, використовуємо нові матеріали, що поглинають тепло», — каже мер Дукіс.
Місто створило детальні карти спеки, які дозволяють точково впроваджувати зміни. Наприклад, у найбільш густонаселеному районі Кіпселі з’явився перший у Греції мікроліс. Мета — знизити відчутну температуру на 5°C протягом п’яти років.
У передмісті Халандрі відновлюють давньоримський акведук, аби з його допомогою зрошувати зелені зони та охолоджувати райони. За словами координатора проєкту Христоса Джованопулоса, це дозволить щороку економити до 100 тисяч кубометрів води.
Попереду — ще одне гаряче літо. І хоча Афіни палають від спеки, місто починає нову сторінку: ту, де життя і туризм мають співіснувати в умовах кліматичних змін.
Читайте також:
Відсутність автівок, геотермальне опалення і сонячні панелі: який вигляд має новий екорайон Парижа
В Іспанії розробили тротуарну плитку, яка допоможе боротися з підтопленнями у містах