Про це повідомила дослідниця архітектури модернізму та монументального мистецтва Ельміра Еттінгер.
Раніше директорка палацу культури Ірина Должикова заявляла, що під час війни реставрацію не проводитимуть через високу вартість робіт.
Також вона вказувала, що перед тим, як розпочати консервацію мозаїки, до палацу культури приїжджали фахівці з Києва, тому цей процес мав відбутися з дотриманням усіх вимог.
Фото: Суспільне Чернігів
“Нещодавно мозаїку перекрили щитом, а нас переконували, що це консервація. А зараз мені надсилають фото, де стіну з мозаїкою повністю і суцільно зашили вентфасадом, не лишивши жодного віконечка, через яке за умовних кращих часів можна буде дістатися і відреставрувати її. Зашиття мозаїки погодив Депаратамент культури міської ради Чернігова. І це перший в країні прецендент, коли монументальний твір зі статусом хоронять, а нас – відверто дурять”, – зазначає Ельміра Еттінгер.
Фото: Олексій Сікун
Зазначимо, згідно з Венеційською хартією 1964, консервація повинна бути мінімально інвазивною, зворотною та поважати автентичність об’єкта.
Перекриття вентфасадом не можна вважати повноцінною консервацією, оскільки втрачається візуальний доступ до мозаїки, порушується автентичне середовище та виникають ризики для самої мозаїки через зміну мікроклімату, недостатню вентиляцію, конденсацію вологи та тиск нових конструкцій.
Тим часом, у Варшаві визнали памʼятками три абстрактні мозаїки, автор яких навіть не встановлений.
Читайте також:
ЛКП “Бюро спадщини” оголосив набір до Літньої школи реставрації
Три мозаїки на фасадах Варшавського медичного університету визнані пам’ятками
Охоронний статус для Житнього: документи відправили на доопрацювання