За підсумками засідання документацію відправили на доопрацювання, передає журналіст PRAGMATIKA.MEDIA.
ДОКС розглядав облікову картку від організації «Київський науково-методичний центр по охороні, реставрації та використанню пам’яток історії, культури і заповідних територій».
Доповідачем виступила Олена Мокроусова, провідна фахівчиня центру. Вона запропонувала визнати Житній ринок пам‘яткою архітектури, містобудування, науки, техніки та монументального мистецтва.
Під охорону вона запропонувала взяти саму будівлю, територію, що її оточує з південно-західного та південно-східного боків, а також конструктивні рішення (вантовий дах) і монументальне оздоблення ринку. Крім цього, розглядалась потенційна охорона для підземного простору Житнього ринку, де раніше були холодильні камери, та конструктиву підпірної стінки схилу Замкової гори.
Основна дискусія розгорнулась довкола того, чи варто брати під охорону кожен елемент окремо, чи запропонувати розглядати Житній ринок як комплекс — і захищати його повністю весь, з усіма вищеперерахованими елементами. Також деякі члени КР ДОКС висловили сумнів, чи варто розглядати Житній як пам’ятку науки й техніки.
Тож за підсумками засідання Консультативна рада одноголосно відправила пакет документів на доопрацювання, щоб визначити й розробити поняття комплексу Житнього ринку, а також уточнити предмет охорони й вид пам‘ятки.
Зазначимо, надання Житньому ринку статусу пам‘ятки як для цілісного комплексу є вимогою активістської спільноти, адже таким чином буде захищена не лише сама будівля, а й простір довкола неї. Наприклад, «Тарілка» Флоріана Юр’єва була визнана пам’яткою, але з єдиним нюансом — об’єкт охороняється лише в межах свого фасаду. Тобто проводити будь-які роботи навіть за 1 сантиметр від будівлі ніхто не забороняє.
Водночас як зазначила дослідниця архітектури модернізму та монументального мистецтва Ельміра Еттінгер, щоб виокремити комплекс Житнього ринку, потрібно розробляти облікову картку на кожен елемент цього комплексу: «Не факт, що це зроблять, бо для цього знадобиться дуже багато часу. Облікову картку, яку розглядали сьогодні, розробляли щонайменше пів року, а щоб розробити нові на кожен елемент Житнього – може піти ще більше часу. Небезпека у відтермінуванні, адже поки ми чекаємо на статус, Житній можуть приватизувати».
Сьогодні будівля Житнього перебуває в комунальній власності, однак через недофінансування її стан занедбаний. У Києві триває дискусія про те, якою має бути модель власності цієї визначної модерністської будівлі. Місто хоче передати ринок в оренду, активісти вважають, що ринок має залишатись у власності громади, а компанія Inzhur пропонує приватизувати Житній на аукціоні.
Детальний матеріал про баталії довкола Житнього ринку очікуйте на PRAGMATIKA.MEDIA незабаром.
Читайте також:
У КМДА пояснили, чому Київ не може встановити модульні укриття
Мозаїку “Боривітер” Алли Горської тепер можна зібрати самому

