Проєкти запрошують відвідувачів слухати, взаємодіяти та відчувати зв’язок із довкіллям, й одночасно ставити запитання: як ми можемо співіснувати не лише одне з одним, а й з іншими формами життя.
Forest Mixer розташований у глибині прибережного лісу дугласової ялиці на острові Горнбі — одній із найрідкісніших і найвразливіших екосистем Канади. Тут голосові повідомлення відвідувачів перетворюються на гармонії та вібрації, що резонують серед дерев. Інсталяція відтворює ідею підземних мереж, через які дерева «спілкуються» між собою, створюючи звуковий досвід, що відображає природні цикли росту й занепаду.
Серед червоного кедра та ситхінської ялини людські голоси змішуються зі звуками довкілля — кумканням деревних жаб і криками морських левів, формуючи живий акустичний ландшафт острова.
Артпроєкт Forest Mixer створено на острові Горнбі (Британська Колумбія), у рідкісній прибережній екосистемі дугласової ялиці. Фото: Ramble Films
Другий проєкт, Human Perches, реалізовано в заповіднику хижих птахів у Квебеку. Поміж дерев встановлені десять алюмінієвих «жердин», що запрошують відвідувачів сидіти, рухатися, «пересідати» та слухати. Пішохідна доріжка піднята над крихкою болотяною екосистемою, що дозволяє людям пересуватися, не порушуючи життя ґрунту під ногами. Жести та голоси людей переплітаються із сезонними звуками сов, в’юрків і дятлів, утворюючи своєрідну живу симфонію на межі мистецтва, музики та екології.
Другий проєкт, Human Perches, реалізовано в заповіднику хижих птахів у Квебеку. Фото: Olivier Blouin
Куратори підкреслюють, що ці роботи варто розглядати не лише як інтерактивне мистецтво, а як модель переосмислення публічного простору в епоху відновлення природних екосистем. У такому підході ліси, птахи, ґрунти та гриби перестають бути тлом і стають повноцінними «учасниками» простору.
Таким чином Daily tous les jours пропонує взаємодію через слухання, рух і дизайн. Обидва проєкти розвивають ідеї, викладені у книзі студії Strangers Need Strange Moments Together (Set Margins’, 2024), яка досліджує громадянську та екологічну цінність колективного досвіду.
Раніше ми писали, як в італійському містечку вулицю Amadei Garden Street перетворили на безперервний парк. Обмеження швидкості до 30 км/год тут стало не обмеженням, а каталізатором масштабної просторової трансформації міського середовища.
Читайте також:
«Лише для еліти»: нова автомагістраль у Мумбаї стала символом розриву між багатими й бідними