Основною метою заходу стало розроблення концепції Стратегії відновлення культурної спадщини, що має стати базою, основою та обґрунтуванням для подання грантових запитів для отримання донорських коштів, джерелами яких в майбутньому можуть стати як репараційні та приватні кошти, так і пожертви спонсорів і меценатів, а також допомога, надана Україні в рамках міжнародної підтримки.
5 грудня в Києві відбувся Міжнародний форум на тему “Реставрація та відновлення культурної спадщини України після великої війни”
За даними Міністерства культури та інформаційної політики України, яке продовжує фіксувати пошкодження об’єктів культурної спадщини в Україні внаслідок повномасштабної російської агресії, за період з 24 лютого 2022 року по 25 вересня 2023 року зруйновано або пошкоджено 863 пам’ятки, 119 із них — національного значення, 674 — місцевого.
Згідно з даними ОВА, з початку повномасштабного вторгнення повністю було зруйновано 23 пам’ятки, частково пошкоджено 648 пам’яток, ступінь пошкодження 164 об’єктів залишається невідомим.
“Наше завдання сьогодні — зберегти спадщину у належному стані, аби мати змогу донести до людей необхідну культурно-освітню послугу. Тож МКІП ініціюватиме формування реанімаційного пакета допомоги для пам’яток України”, – наголосив т.в.о. міністра культури та інформаційної політики Ростислав Карандєєв.
Т.в.о. міністра культури та інформаційної політики Ростислав Карандєєв
Також він додав, що наступного року міністерство очікує близько 250 млн гривень надходжень від ліцензій на ігровий бізнес, які спрямують на невідкладні роботи зі збереження культурної спадщини.
В рамках форуму представники державних органів, громадськості та архітектори обговорили виклики й шляхи повоєнного відновлення культурного надбання України.
Архітектор-реставратор, голова ГО «Платформа урбаністичного розвитку» Віктор Дворніков представив проміжні висновки роботи експедиційної команди з обстеження об’єктів культурної спадщини Харківської області:
“Культурна спадщина є важливим елементом національної безпеки. Під час війни для неї з’являються додаткові ризики – при усуненні наслідків атак системно фіксується безвідповідальність комунальних служб та балансоутримувачів, окремий ризик – відсутність окремих рекомендацій по роботі з об’єктами спадщини для підрозділів ДСНС та ЗСУ. Якщо казати про проблеми, з якими ми стикаємося під час обстеження, під час моніторингу – це в першу чергу відсутність єдиної системи інформаційної бази, в якій би містилися всі об’єкти. Польовий моніторинг стану об’єктів спадщини і документування втрат дозволяє зрозуміти об’єктивний стан і масштаб втрат, виявити неочевидні ушкодження зокрема об’єктів без охоронного статусу. Матеріали таких досліджень дозволяють робити системний аналіз та будувати програми з відновлення, можуть бути використані для кримінальних проваджень та судових процесів. Збереження об’єктів саме в умовах війни має високе суспільне значення і є обов’язком громадянського суспільства”.
В рамках форуму був презентований проєкт «Маленькі історії великого Києва», як нематеріальний метод захисту культурної спадщини. Цикл радіопрограм та подкастів знайомить містян та бізнес-спільноту з драматичними історіями з життя успішних бізнесменів, митців та архітекторів 19 століття і як вони створювали Київ таким, яким ми його знаємо сьогодні.
Проєкт спрямований на розвиток глибокого розуміння значущості нашої спадщини у слухачів на рівні емоцій та привʼязаності. Автором циклу є українська інвестиційна компанія DOVGIY FAMILY OFFICE.
«Наш проєкт про рідний Київ покликаний формувати усвідомлену любов містян та бізнесменів до міста. Це наш шлях до виваженого інвестування в збереження історико-культурного надбання Києва, – розповіла Оксана Гуляєва, керуюча партнерка DOVGIY FAMILY OFFICE. – Ми переконані, що любов – є головним драйвером у цій справі. Поряд із нашими бізнес-проєктами з ревіталізації старих будівель, ми розвиваємо і цей проєкт. Наша мета – закохувати слухачів в Київ і таким чином поглиблювати бажання берегти та примножувати наше надбання для наступних поколінь».
В рамках форуму була досягнута домовленість про підписання Меморандуму про співпрацю між Мінкультом та Всеукраїнською Асоціацією Охорони Культурної Спадщини про співпрацю з реставрації та відновлення культурної спадщини України після великої війни.
“Ворог зруйнував безліч обʼєктів культурної спадщини по всій Україні. А через негативний вплив погодних умов та інші чинники українські церкви, памʼятники, музеї, бібліотеки, театри та філармонії продовжують руйнуватися. Їх збереження є питанням національної безпеки, адже ворог намагається знищити наш культурний код, – розповідає голова Всеукраїнської Асоціації Охорони Культурної Спадщини Олександр Никоряк. – Діяти потрібно негайно, вже зараз. Ми збираємо всіх представників професійної громадськості задля допомоги та співпраці з державою в порятунку нашої культурної спадщини. В першу чергу ми маємо розглянути долю памʼяток національного значення, а витрати на спадщину мають стати частиною репарацій”.
Ганна Гаврилів – засновниця ініціативи “Спадщина.UA” та директорка компанії “Палац Розділ”, яка займається відновленням Палацу Жевуських-Лянцкоронських на Львівщині, виступила з темою “Культурна спадщина України як нова галузь для інвестування”:
Засновниця ініціативи “Спадщина.UA” та директорка компанії “Палац Розділ” Ганна Гаврилів
“Сьогодні ми стоїмо на порозі формування ринку культурної спадщини України. У зв’язку із пов’язаними із війною міграційними процесами та потребою поповнення бюджетів різних рівнів, органами державної влади та місцевого самоврядування запущено процеси оптимізації з метою ефективного та оперативного використання нерухомого майна та залучення фінансових ресурсів, один з яких – масове оголошення аукціонів на оренду та приватизацію історичних споруд.
Памʼяткоохоронці, культурний менеджмент та бізнес мають співпрацювати, аби максимальна кількість цих історичних споруд мала нову ефективну та інвестиційно привабливу функцію. Адже сьогодні приватні інвестиції – чи не єдиний шлях порятунку для більшості історичних споруд, в малих громадах зокрема, яких сьогодні в Україні десятки та сотні тисяч, і які без ефективного управління ризикують вмерти для наступних поколінь безповоротно.
Вважаю, що аукціони, що є єдиним на сьогодні юридичним інструментом передачі історичної нерухомості з комунальної та державної власності у приватну – дійсно на сьогодні той чи не єдиний шанс її порятунку. приватна власність для культурної спадщини – не вирок і не гріх, а можливість і шанс на нове життя”.
Форум завершився дискусійною панеллю, в рамках якої засновник та голова наглядової ради групи компаній “Ефективні інвестиції” (EFI Group), співзасновник аналітичного центру “Український інститут майбутнього”, який займається формуванням стратегії економічного розвитку України Ігор Ліскі зазначив, що значна кількість історичних пам’яток може просто не дожити до перемоги, і тому саме зараз потрібно про це говорити, шукати нові підходи, проєктувати й зберігати вчасно.
Засновник та голова наглядової ради групи компаній “Ефективні інвестиції” (EFI Group) Ігор Ліскі
“Моє особисте досить емоційне рішення займатися реставрацією палацу в Роздолі пов’язане якраз з тим, що палац міг просто не пережити цю зиму. Наразі можна з впевненістю сказати, що ми принаймні його збережемо. Також паралельно розробляємо концепт того, що там буде після війни. Глибоко переконаний, що формування стратегії збереження культурно-історичних пам’яток надважливе. Лише так ми зможемо ефективно створювати наше майбутнє”, – підсумував він.
Читайте також:
«Небажана спадщина»: чи можливо позбутись чужої ідеології, не втративши ідентичності
Від малого до великого: європейські ініціативи для збереження спадщини та ідентичності України
Кордони памʼяті: хто допомагає рятувати українську культурну спадщину