Про відомий маріупольський металургійний комбінат Ілліча
Навесні 1896 року в американському місті Сіетл був повністю викуплений трубний завод, розміщений на пароплави і в жовтні того ж року доставлений до морського порту міста Маріуполь. Ім’я заводу — Нікополь.
Першим директором заводу Нікополь був Генріх Лауд, який у червні 1896 року разом зі своєю численною ріднею прибув на теплоході із Сіетлу до Маріуполя.
Маріупольський металургійний комбінат Ілліча. Фото надане компанією «435 ФІЛМС»
У липні 1896 року на будівельному майданчику працювали фахівці, які розмежовували майбутні території цехів та залучили для роботи також місцеве населення, яке протягом двох місяців палило багаття для того, щоб іноземні фахівці могли визначити «розу вітрів». Замислювалися не про шкідливі викиди в атмосферу, а про безпеку людей, щоб створити їм максимально комфортні умови роботи.
У той же час в Маріуполі працював інший завод — «Русский Провиданс», заснований бельгійцями. Одним з акціонерів цього великого підприємства був українець Олексій Алчевський, один з перших українських олігархів.
Завод «Русский Провиданс» було засновано бельгійцями наприкінці XIX століття. Фото надане компанією «435 ФІЛМС»
Після націоналізації великі заводи Маріуполя почали називатися Заводом імені Ілліча.
Завдяки цим двом підприємствам Маріуполь став промисловим містом, центром металургії із розвинутим портом. Навколо заводів будували житло для тисяч працівників, парки, кінотеатри, школи, лікарні. Маріуполь перетворювався на прогресивне місто на стику культур.
Навколо заводів будували житло для тисяч працівників, парки, кінотеатри, школи, лікарні. Фото надане компанією «435 ФІЛМС»
Після революції 1917 року іноземні інвестиції присвоїли більшовики. Стираючи пам’ять про попередніх власників, заводи об’єднали й перейменували у комбінат імені Ілліча.
Перед повномасштабним російським вторгненням 2022 року завод активно працював. Під час боїв за Маріуполь там були позиції Маріупольської бригади територіальної оборони. Цехи заводу були укриттям для поранених.
Після тривалої блокади і окупації міста російськими військами, сотні бійців, що перебували на заводі, мусили здатись в полон. Багато з них досі в російському полоні, доля багатьох невідома. За свідченнями очевидців зараз росіяни розбирають завод на металобрухт.
Архітектура Маріуполя: готель «Континенталь»
Маріуполь на стику дев’ятнадцятого і двадцятого століть був жвавим, сучасним, міжкультурним містом. Уособленням такого образу був готель «Континенталь».
Готель «Континенталь» було зведено у Маріуполі наприкінці XIX – початку XX століть. Фото надане компанією «435 ФІЛМС»
Міський сад, театр, вимощені бруківкою вулиці, консульства семи європейських держав, порт, потужні металургійні підприємства – таким був Маріуполь понад сто років тому. А візитівкою тогочасного Маріуполя була будівля готелю «Континенталь», що належала італійському інвестору. Саме «Континенталь» любили зображати на поштових листівках.
Готель «Континенталь» любили зображати на поштових листівках. Фото надане компанією «435 ФІЛМС»
«Континенталь» був розкішним готелем того часу – приватна електростанція, ресторан, концертна зала, прикрашений фасад, мереживна кам’яна в’язь на вікнах, оздоблені стіни, вишуканий інтер’єр. Саме тут зупинялись поважні гості, що регулярно приїздили до Маріуполя. Тут відбувались зібрання, концерти, творчі вечори. Стіни «Континеталя» прийняли сотні знаменитостей того часу.
На першому поверсі були магазини, а частину цього поверху і підвал орендували брати Гольдрін для своєї електротипографії. До речі, саме в цьому закладі було видрукувано щонайменше вісімдесят випусків поштових листівок із різними краєвидами міста.
За радянських часів готель змарнів: будівля служила профспілкам, використовувалась для воєнних цілей, а згодом стала заводським палацом культури.
Аж у 2019 році історичну назву готелю відновили, а в будівлі заснували центр сучасного мистецтва. «Континенталь» знову почав притягувати перформанси, виставки і передові постаті української культури.
Проте в 2022 році під час загарбницької війни Росії проти України, російські війська знищили практично весь історичний центр Маріуполя. 20 квітня 2022 року згорів і «Континенталь», назавжди лишившись в історії міста.
Під час перших місяців повномасштабного вторгення російські війська знищили практично весь історичний центр Маріуполя. Фото надане компанією «435 ФІЛМС»
Під час перших місяців повномасштабного вторгення російські війська знищили практично весь історичний центр Маріуполя. Фото надане компанією «435 ФІЛМС»
Дізнатися більше про іноземну спадщину Донбасу можна з 21 травня до 4 червня на вуличній виставці «Європейська спадщина Донеччини та Луганщини» на Михайлівській площі у Києві.
Проєкт «Європейська спадщина Донеччини та Луганщини» підтримано в рамках програми (re)connection UA 2023/24, що реалізується ГО “Музей сучасного мистецтва” та Ukrainian Emergency Art Fund (UEAF) у партнерстві з UNESCO і фінансується через Надзвичайний фонд спадщини UNESCO та ініціативу UNESCO-Ашберг для митців та культурних професіоналів.
Програма (re)connection UA 2023/24 спрямована на відновлення зв’язків між митцями та їх аудиторіями, підтримку художників/иць як áкторів у збереженні культурної ідентичності України, втілення нових підходів до культури пам’яті, посилення стійкості та адаптивності інституцій, громад, митців до викликів воєнного часу.
Читайте також:
Український дизайнер запропонував LEGO створити модель Маріупольської водонапірної вежі
В Україні створили сайт із дослідженням знищення Маріупольського драмтеатру