Безпека: міжнародний і актуальний український досвід

/ Архітектура /

Сергій Распутний, CEO групи компаній Caspian Service Ukraine й член робочоі групи по розробленню Містобудівного Кодексу України, в співавторстві із Тетяною Жидковою, доцентом НАУ, співавторкою декількох ДБНів, у колонці спеціально для PRAGMATIKA.MEDIA розмірковують, як удосконалити укриття в Україні й наводять приклади кращих світових практик. 

На десятиліття вперед безпека буде основним чинником, який впливатиме на всі сфери життя нашого суспільства. Головний документ, що регламентує будівництво укриттів цивільного захисту — це ДБН В.2.2-5:2023. На превеликий жаль, норматив, покликаний захищати людей, навпаки, наражає їх на небезпеку. 

Через цілу низку об’єктивних і суб’єктивних причин інфраструктура цивільної оборони виявилась не готовою до викликів сучасної війни. Одною з головних причин цієї неготовності стала цілковита несподіванка віроломного нападу країни, яка декілька століть позиціонувала себе як «братський народ».

Другою важливою причиною стала застаріла філософія та підходи до цивільної оборони й захисту населення, які не змінювалися із часів Холодної війни, адже ніхто не міг уявити собі війну посеред Європи у ХХІ столітті.

Свого часу цивільна оборона була структурним підрозділом Міністерства оборони, і для цього є серйозне підґрунтя. Оборона, навіть якщо вона цивільна, не перестає бути обороною й повинна бути одним зі складників системи для ефективного застосування та скоординованого використання.

Абсолютно всі наші нормативні документи, закони та підзаконні акти не враховували можливості бойових дій. Це і основний закон у проєктуванні й будівництві — Закон України 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011, і Кодекс цивільного захисту, і ДБН В.2.2-5-97. 

Постає питання, які ж висновки треба зробити після двох років повномасштабної війни із застосуванням найсучасніших військових технологій і чи є міжнародний досвід, із якого можна щось запозичити.

Головний принцип, яким зараз керуються військові та більшість цивільного населення, — це розосередження. Всі вже чітко зрозуміли, що як тільки з‘являється концентрація людей, вони автоматично опиняються в зоні ураження. Здоровий глузд і аналітичні здібності дають чіткий дороговказ безпеки: не повторювати помилок на кшталт Маріупольського драмтеатру. Нікому сьогодні не спаде на думку ховатись великими групами в незахищених приміщеннях. Навіть найменші помилки негайно закінчуються трагічно. Пригадаймо 128 гірсько-штурмову бригаду, село Гроза…

Світовий досвід свідчить про ті ж самі засади захисту цивільного населення — розосередження.

Другий надважливий чинник створення укриттів — це час евакуації. Укриття втрачає свій сенс, якщо люди не встигають ним скористатись.

Практика їх влаштування широко розвинута в Ізраїлі, що зрозуміло і правильно для країни, яка 70 років воює безперервно, а також у Сінгапурі та Сполучених Штатах Америки, що на перший погляд здається трохи дивним.

Нижченаведені матеріали цитують презентації та напрацювання доцентки кафедри комп’ютерних технологій дизайну і графіки ФНСА НАУ, кандидатки технічних наук Жидкової Тетяни Володимирівни.

Ізраїль

Країна, в якій цінність людського життя стоїть на першому місці, і водночас країна, що вміє рахувати й аналізувати ефективність витрачених ресурсів. У 60-х — 80-х роках минулого століття Ізраїль ішов шляхом будівництва колективних укриттів міклатів, подібних до тих, які спонукає нас робити ДБН В.2.2-5:2023.

Із часом Ізраїль відмовився від цієї тактики захисту через те, що час, щоб дістатися укриттів, був недостатнім, і люди, які не встигали сховатися, наражались на небезпеку. На зміну тактиці великих колективних укриттів прийшла тактика індивідуально-колективного захисту невеликих груп у безпосередній близькості до житлових помешкань і в громадських будівлях. Тактика кімнат безпеки. Всі громадські споруди, житлові будинки, офіси, магазини, торговельні центри, школи, дитсадки облаштовані кімнатами безпеки на невелику кількість людей і розташовані відповідно до розрахункового часу на дорогу до кімнати безпеки/укриття. У кожній громадській будівлі є декілька кімнат безпеки, в яких люди розосереджені, щоб не створювати живі мішені.

Мамад

Мамад (ממ”ד  івр. «мамад»)

Захищений простір у квартирі, розрахований на її мешканців. У мирний час використовується як звичайна кімната. Заборонено, щоб у цьому просторі була кухня, ванна чи туалет. Є державна програма Тама 38, за якою в сучасних будинках добудовують захищені кімнати. 

Мамак (ממ”ק  івр. «мамак»)

Захисний простір на поверсі. Використовується декількома квартирами. Вхід до мамака веде із загального фоє поверху. Цей захисний простір обслуговує не більше 4-х квартир, і його розмір залежить від кількості й розміру квартир. У мирний час тут зберігаються велосипеди, облаштовується тренажерний зал, ігрова кімната для дітей тощо.  

Мамак споруджується, як правило, в будинках із маленькими однокімнатними квартирами, зазвичай це соціальне житло.

Мамам (ממ”מ  івр. «мамам») 

Захисний простір у громадських будівлях. Вхід до простору — із загального фоє поверху. Захисний простір повинен мати двері, вікно та аварійний отвір для резервної евакуації. 

Мамами будуються в громадських будівлях, в офісних спорудах і це, як правило, кімнати для нарад. У торговельних центрах укриття розташовані головно біля сходів та інших ядер жорсткості. 

Для різних типів будівель площа укриттів становить 2–3%.

Мамаки/мамами почали будувати й використовувати з початку 90–х років.

Сінгапур

Як не дивно, країна, що не брала участі в жодному збройному конфлікті та не вела бойових дій на своїй території, після Другої світової війни дбає про те, як захистити людей від потенційної загрози.

Кімнати безпеки влаштовуються і в квартирах, і в громадських будівлях. Вони дуже схожі на такі кімнати в Ізраїлі. Але є й певна відмінність: розташовані вони завжди в середині будівель і не мають вікон.

США

Кімнати безпеки в США, де після Громадянської війни не було бойових дій, та укриття цивільного захисту — це сюрприз!

У деяких штатах, де часто бувають торнадо й урагани, будівлі облаштовують кімнатами безпеки за принципом, дуже схожим до Ізраїлю та Сінгапуру. Фізичний захист від торнадо абсолютно ідентичний захистові від вибухової хвилі та уламків під час бойових дій. Гасло, під яким створюються укриття в США, таке: «Хвилина рятує життя».

Це приклади, як облаштовуються кімнати безпеки в приватних будинках. Конструктивні принципи дуже подібні до ізраїльських норм. Це надзвичайно показово, оскільки інженерні принципи однакові в усіх країнах, і, якщо політики не втручаються в цей процес, суспільство отримує правильні норми й правила, які рятують життя.

Нижче наведені приклади, як питання укриттів вирішується в громадських будівлях. Як бачимо, одним із основних критеріїв створення укриттів у США є час, щоб дістатися укриття.

 

Власний трагічний досвід повномасштабної війни та світовий досвід спонукають нас до того, що час припиняти жити стандартами часів Холодної війни й починати жити у ХХІ столітті. Можливо, саме зараз настав момент для професійної громади об’єднатися та підставити плече державі.

 

 

 

Читайте також:

Небезпечна безпека: що не так з укриттями України за новими нормами ДБН

У бібліотеці КПІ відкрили інноваційне укриття-коворкінг

У Луцьку відреставрували старовинне укриття XIV століття за €2,3 мільйона