Після завершення війни Україна має шанс не лише відновити інфраструктуру, а й перезапустити будівельну галузь, яка у 2021 році становила лише 3% ВВП. Так, за оцінками BCG, за умови реформ і масштабних проєктів її частка може зрости до 10%.
«Ми дивилися на сектори з різних поглядів: привабливість сектора в глобальній і регіональній перспективі, а також те, де Україна може досягти результатів із погляду експорту. Тому я хотів показати, чому будівництво в Україні є вкрай важливим сектором для країни і для її майбутнього. Якщо подивитися на ситуацію до війни, на будівництво припадало близько 3% ВВП. Це не так багато, але в аспекті відбудови й відновлення цей сектор буде ставати більш важливим в українській економіці, особливо коли на проєкти відновлення спрямовуватиметься все більше коштів», — зазначив керівний директор BCG в Центральній та Східній Європі Ласло Юхаш.
Ласло Юхаш, керівний директор BCG в Центральній та Східній Європі
У контексті розбудови повоєнної економіки України Ласло Юхаш наголосив на важливості продовження філософії Build Back Better, коли відбудова після війни здійснюється на якісно вищому рівні, ніж було до кризи.
Потрібно розвивати транспортну та логістичну інфраструктуру й дуже важливо переконатися, що стандарти, політика, співпраця українських і західних компаній дійсно відбуваються належним чином і без перешкод
Вона, на його думку, крім іншого, має бути стійкою та екологічною. «Є потреба в зростанні місцевого виробництва, забезпеченні іноземних інвестицій, слід розширити внутрішні потужності й визначити, де Україна може бути успішною на експортних ринках. Потрібно розвивати транспортну та логістичну інфраструктуру й дуже важливо переконатися, що стандарти, політика, проєкти розвитку інфраструктури, співпраця українських і західних міжнародних компаній дійсно відбуваються належним чином і без перешкод», — підсумував він.
Директорка компанії Zaha Hadid Architects Мануела Гатто представила бачення компанії щодо участі в ключових українських проєктах.
Мануела Гатто, директорка компанії Zaha Hadid Architects
Серед проєктів, над якими працює студія, — будівництво станцій метро в Дніпрі. За словами Мануели Гатто, у випадку з метро йдеться не лише про інженерне проєктування станцій, а й про дизайн прилеглих площ та зон навколо виходів, однак проєкт тимчасово призупинено у зв’язку з повномасштабним вторгненням росії.
За словами голови Наглядової ради фонду «We Build Ukraine» Олександра Кубракова, будівництво може стати локомотивом зростання України, забезпечуючи робочі місця, залучаючи інвестиції та підвищуючи стійкість держави, але є нюанси: «Парадокс у тому, що сектор, який прямо впливає на економічне зростання та якість життя, досі залишається одним із найбільш зарегульованих, із застарілими нормами, розмитими зонами відповідальності та, відверто кажучи, корупційним середовищем, що відлякує інвесторів».
Олександр Кубраков, голова Наглядової ради фонду «We Build Ukraine»
Заступниця бізнес-омбудсмена Тетяна Коротка також акцентує на потребі прозорості: «Для залучення міжнародних інвесторів у відновлення України необхідні не гучні декларації боротьби з корупцією, а послідовна, передбачувана й відкрита політика. Саме прозорі умови, чесні правила гри, регуляторна стабільність і розвиток кадрового потенціалу, а не ілюзія змін, відкривають реальні можливості для партнерства, долання бар’єрів і успішної адаптації будівельного сектора до викликів воєнного та післявоєнного періодів».
Тетяна Коротка, заступниця бізнес-омбудсмена
Голова профільного комітету ВР Олена Шуляк і собі згадує про невдалий приклад IKEA в Україні через бюрократичні та корупційні перепони. Вона наголосила, що на сьогодні є тотальна монополія з боку місцевої влади на видавання всіх дозволів, тобто рішення все ще ухвалює чиновник. Так, наприклад, дозвіл на будівництво і введення в експлуатацію обʼєкта СС2 видає місцева влада, а вже СС3 — Державна інспекція архітектури та містобудування. І саме тому вже було дуже багато випадків, коли архітектори та проєктувальники на прохання замовника просять підвищити клас наслідків, щоб заходити в проєкт не через місцеву владу, а через ДІАМ, аби не мати справи з чиновниками на рівні місцевої влади і їхніми вимогами хабарів.
Олена Шуляк, голова профільного комітету ВР
«Останній кейс НАБУ: інформація про те, чи можна будувати на тій чи іншій земельній ділянці, зараз “коштує” 4 млн доларів. І це лише один із випадків… Ба більше, за кілька тисяч гривень можна купити будь-яку експертизу», — констатувала Шуляк. Рішенням, за її словами, має стати цифровізація дозвільної системи.
Голова галузевої ради Федерації металургів України Олена Колеснікова наголосила ще на одній проблемі — кадровій. За її словами, в Україні працюють над реформою Класифікатора професій, оскільки його не переглядали 70 років. «У нас є водій візка, але немає операторів дронів. І взагалі бракує інженерно-технічних спеціалістів. У Міністерстві освіти вважають, що вони не користуються попитом, а центри зайнятості вказують на потребу у 120–150 тисячах людей. І це лише для прикладу», — додала Колеснікова.
Олена Колеснікова, голова галузевої ради Федерації металургів України
На її думку, кадрова проблема безпосередньо впливає на залучення інвестицій, оскільки потенційний інвестор хоче прогнозовано розуміти, чи будуть у нього кадри для забезпечення роботи підприємств.
Водночас партнер-засновник і керівний партнер Arzinger Тімур Бондарєв зазначив, що за останні роки у сфері містобудування з погляду створення прозорого бізнес-середовища були здійснені без перебільшення революційні реформи.
Він також підкреслив, що міжнародні інвестиції в будівельну сферу наразі надважливі навіть у контексті безпеки. Якби в Україну ще у 2005 році IKEA змогла інвестувати 1,5–2 млрд доларів, а згодом були б інвестовані ще сотні мільярдів доларів від інших міжнародних гравців, зокрема глобальних пенсійних і хедж-фондів, росія серйозно задумалась би, чи варто нападати на Україну.
Тімур Бондарєв, партнер-засновник і керівний партнер Arzinger
Водночас експерт акцентував на необхідності змінити підхід до роботи з інвесторами та державними структурами. «Ми не повинні чекати, що інвестори самі все зрозуміють і прийдуть. Сьогодні важливо не просто запрошувати, а демонструвати готовність працювати глибше — з фокусом на довіру, професіоналізм і реальні результати», — зазначив Бондарєв.
Нам потрібен інвестор більше, ніж інвесторові потрібні ми. І це не соромно — це факт, і потрібно вміти про це якісно комунікувати
На його думку, важливо відходити від пасивної позиції, в якій «ми — гарна наречена, а інвестор — той, хто має за нас поборотися». Ініціатива має йти від держави та громад, адже інвесторам потрібні чіткі правила гри, прозорість і передбачуваність. «Місцева влада повинна мати реальну автономію, щоб приймати рішення на місці й просувати конкретні проєкти», — наголосив він.
Бондарєв також підкреслив, що Україна має одну з найкращих мереж двосторонніх угод про захист інвестицій, і цим потрібно активно користуватись. Але головне — змінити ментальність: «Нам потрібен інвестор більше, ніж інвесторові потрібні ми. І це не соромно — це факт, і потрібно вміти про це якісно комунікувати».
Про те, які зусилля має докладати Україна як держава та її муніципалітети задля посилення підтримки міжнародних фінансових інституцій, розповіла керівниця програм Світового банку у сфері інфраструктури та сталого розвитку для країн Східної Європи Севара Мелібаєва.
Севара Мелібаєва, керівниця програм Світового банку у сфері інфраструктури та сталого розвитку для країн Східної Європи
За її словами, група Світового банку розпочала співпрацю з Україною ще до війни і продовжує її з моменту повномасштабного вторгнення. Йдеться, зокрема, про допомогу в обсязі 77 млрд доларів для інфраструктури та населення, з яких 94% надано країнами-донорами. У межах цієї ініціативи 2 млрд доларів грантів було виділено на відбудову інфраструктури, і Світовий банк продовжуватиме підтримку на всіх рівнях.
Побудова довіри через чіткі зобов’язання, стійкі реформи, посилення інституційної спроможності та активне залучення громадян вкрай важливі для забезпечення довгострокової стійкості України
«Якщо говорити про те, що може зробити Україна та її муніципалітети для подальшої співпраці, то це — побудова довіри через чіткі зобов’язання, стійкі реформи, посилення інституційної спроможності та активне залучення громадян. Це дуже важливо для донорів. І це необхідно для забезпечення довгострокової стійкості України», — підкреслила Мелібаєва.
