Фелікс Бауманн: «Дипломатія дизайну» — потужний інструмент для діалогу та співпраці між Україною та Швейцарією

Цього вересня в межах першого Kyiv Design Week за підтримки Посольства Швейцарії в Україні відбулася презентація видання Crossing Kyiv Paper, розробленого спільно з NO MAD Paper та Design4Ukraine. Про особливості цієї культурної ініціативи та про інші спільні проєкти з відбудови України ми поспілкувались із паном Феліксом Бауманном, послом Швейцарії в Україні та Республіці Молдова.

Презентація Crossing Kyiv Paper, яка стала завершальною подією Kyiv Design Week, відбулася 19 вересня у столичному артпросторі The Naked Room.

Модератором події виступив Ярослав Белінський, співзасновник Design4Ukraine, який разом із запрошеними спікерами розповів про народження ідеї проєкту та плани його розвитку в майбутньому. До обговорення в онлайн-форматі долучилась головна редакторка та засновниця NO MAD Paper — Домінік Сіньйороні Куроянагі, а також безпосередні автори першого випуску Crossing Kyiv Paper — український дизайнер Юрко Гуцуляк, швейцарський фотограф-документаліст Нільс Акерман, швейцарський режисер Марк Вілкінс, який проживає в Києві й Цюриху, та інші. Особисто подію відвідав Фелікс Бауманн, посол Швейцарії в Україні та Республіці Молдова, який виступив з вітальним словом і розповів про важливість «дипломатії дизайну» між Україною та Швейцарією. Про культурний розвиток та підтримку мистецтва й не тільки поговорили з паном Бауманном у приватній бесіді.

Фелікс Бауманн, посол Швейцарії в Україні та Республіці Молдова

PRAGMATIKA.MEDIA: Завдяки підтримці Швейцарії перший Kyiv Design Week пройшов не тільки в Києві, але й у Цюриху, надавши змогу європейській аудиторії ближче познайомитися з українським дизайном. На вашу думку, що спільного мають сучасна Швейцарія та Україна в культурному аспекті? 

Фелікс Бауманн: Я б сказав, що і Швейцарія, і Україна пишаються своєю культурою, традиціями та мовами. Власне, у Швейцарії аж чотири офіційні мови — німецька, французька, італійська та романшська, — тому ми віримо в розмаїття як двигун прогресу.

І цей інклюзивний підхід ми переносимо й у нашу роботу в Україні. Наприклад, ми підтримуємо кримськотатарські культурні проєкти в Україні, а культурна спадщина цієї етнічної спільноти – це те, що я також хочу відкрити для себе. Окрім цього, обидві країни, безумовно, плекають свою незалежність. Швейцарія поділилася з Україною досвідом децентралізації, Україні теж є чим поділитися з нами та зі світом: диджиталізація або інструменти електронного урядування, наприклад «Дія».

Однією з ключових відмінностей є те, що Швейцарія є зрілою та стабільною країною, тоді як Україна перебуває в середині величезного, складного, але цікавого трансформаційного процесу, який може зробити її набагато сильнішою.

P.M.: Цьогоріч темою Kyiv Design Week є «Київ. Місто змін», що зумовлено трансформативним періодом в історії нашої країни. Яким, на ваш погляд, є український дизайн нового часу? 

Ф. Б.: На мою думку, роль української дизайнерської та креативної спільноти стає більш помітною. Майбутня реконструкція стане величезним викликом, але й унікальною можливістю для України. Це процес, завдяки якому архітектори та дизайнери зможуть взяти участь у відновленні архітектурного надбання та в проєктуванні нових розумних і сталих міст.

Презентація Crossing Kyiv Paper стала завершальною подією Kyiv Design Week

«Майбутня реконструкція стане величезним викликом, але й унікальною можливістю для України. Це процес, завдяки якому архітектори та дизайнери зможуть взяти участь у відновленні кращого архітектурного надбання та в проєктуванні нових розумних і сталих міст», — Фелікс Бауманн

P.M.: Перше й за сумісництвом тестове видання Crossing Kyiv Paper, розроблене спільно з NO MAD Paper та Design4Ukraine за підтримки Посольства Швейцарії в Україні, має на меті популяризацію української культури й посилення зв’язків між Швейцарією та Україною. На вашу думку, чи може подібний формат у майбутньому стати продуктом культурної дипломатії між країнами? 

Ф. Б.: Crossing Kyiv Paper є цікавим інструментом того, що ми могли б назвати «дипломатією дизайну» між нашими двома країнами. З одного боку, він надає швейцарській аудиторії певні знання про сучасну українську культуру, а з іншого — є «рупором» для швейцарських дизайнерів, художників і архітекторів, які знайомі з Україною та прагнуть поділитися своїми поглядами на творчі складники обох країн.

Я вважаю, що «дипломатія дизайну» як частина культурної дипломатії може бути дуже потужним інструментом для діалогу та співпраці між країнами. Це може стати основою для спільних проєктів, де будуть залучені наші інновації, креативні економіки, культури й науки у дусі багатогранності та інклюзивності. У контексті ж України такий мультидисциплінарний підхід може супроводжувати майбутні проєкти відновлення і стати джерелом свіжих та інноваційних ідей.

«Crossing Kyiv Paper є цікавим інструментом того, що ми могли б назвати “дипломатією дизайну” між нашими двома країнами», — Фелікс Бауманн

P.M.: Розкажіть детальніше про підтримку проєкту Crossing Kyiv. Чому Посольство Швейцарії в Україні вирішило сприяти цій культурній ініціативі та з чого починалася співпраця з українською стороною?

Ф. Б.: Декілька років тому, коли я був Генеральним консулом Швейцарії в Мілані, я був уже досить активним у так званій «дипломатії дизайну». А у квітні цього року, незадовго до того, як обійняти мою нову посаду в Києві (Фелікс Бауманн із червня 2023 року призначений Повноважним Послом Швейцарії в Україні. — Прим. ред.), я саме відвідав Milan Design Week. Там Мішель Хютер, який є членом правління Zurich Design Weeks, познайомив мене з деякими українськими дизайнерами, а також із Домінік Сіньйороні Куроянагі, головною редакторкою NO MAD Paper. Із цього все і почалося.

Загалом я дуже вдячний організаторам Zurich Design Weeks за те, що в цей нелегкий час вони прийняли перший Київський тиждень дизайну саме у Швейцарії.

Перше видання Crossing Kyiv Paper, яке було розроблене спільно NO MAD Paper та Design4Ukraine

P.M.: Видання Crossing Kyiv Paper об’єднує особисті відгуки та рефлексії швейцарських діячів, що проживають в Україні або тісно пов’язані з нею. Яким для вас, із погляду емоцій і відчуттів, є Київ воєнного часу?

Ф. Б.: Оскільки я приїхав до Києва не так давно, мої враження від міста ще недостатньо сформовані та обмежені, хоча вже на сьогодні я помітив декілька приємних моментів. По-перше, де б я не був, — влада, громадянське суспільство — мене дуже тепло зустрічали. Окрім цього, я, безумовно, вражений високою залученістю українських громадян в усі процеси, не тільки політичні, незважаючи на труднощі та втому після більш ніж півтора року війни.

Особисто для мене пріоритетом у найближчі місяці буде «вихід із бульбашки», а саме залишити межі Києва та дослідити інші регіони, особливо ті, які найбільше постраждали від війни. Майже щотижня мої колеги зі Швейцарського відділу гуманітарної допомоги вирушають у населені пункти поблизу лінії фронту. Ми розширюємо команду посольства в Києві та є однією з небагатьох країн, яка безпосередньо реалізує двосторонні гуманітарні проєкти в Україні, наприклад у сфері охорони здоров’я чи води, санітарії та гігієни, що дозволяє нам ефективно оцінювати та реагувати на потреби найбільш постраждалого населення.

P.M.: Яка історична пам’ятка чи артоб’єкт вразили вас найбільше у Києві?

Ф. Б.: Для мене Київ — це символ різноманітності, довга історія якого збагачена різними культурами, напрямками мистецтва та дизайну. Ви можете «прочитати» ці різноманітні історії як у сучасних пам’ятниках, так і в старих церквах. Але особливо мене вразило серце міста, Софійський собор, його мозаїки, фрески й архітектурний стиль. Нещодавно ЮНЕСКО внесло цю відому пам’ятку в список історичних місць, які перебувають під загрозою зникнення. Це ще одне серйозне нагадування про вразливість культурної спадщини та необхідність її збереження.

Що ж стосується дизайну, то найпотужніший образ, який спадає мені на думку, — це АН-225 «Мрія». Мене завжди захоплювала технічна досконалість цього літака, а також його приголомшливий дизайн. Тим більше мені стало сумно, коли я побачив уламки «Мрії» під час нещодавнього візиту до Гостомеля. І я зрозумів, чому цей об’єкт дизайну та інженерії набув такого глибокого значення для українців. Це більше, ніж найбільший у світі літак; це втілення сили та мужності українців і водночас їхнього вміння мріяти.

«Для мене Київ — це символ різноманітності, довга історія якого збагачена різними культурами, напрямками мистецтва та дизайну», — Фелікс Бауманн

P.M.: Посольство Швейцарії в Україні активно підтримує не лише культурні ініціативи, але й проєкти, пов’язані з розвитком освіти, медицини та відбудови України. Розкажіть, будь ласка, якими ви бачите розвиток і трансформацію нашої країни у майбутньому?

Ф. Б.: Попри те, що Швейцарія є нейтральною країною, вона зовсім не байдужа до страждань, яких зазнала Україна та її громадяни. Знову і знову ми найрішучішим чином засуджуємо російську військову агресію проти України. Окрім зусиль швейцарського уряду, населення Швейцарії також виявило велику солідарність із народом України, прийнявши близько 80,000 біженців з України у Швейцарії та приватно надаючи благодійні внески.

Але, звісно, найважливішим є те, що ми робимо тут, в Україні: від грантових програм підтримки органічного фермерства та реконструкції пошкоджених будинків до доступної освіти та підтримки реформи ментального здоров’я. Деякі проєкти ми реалізуємо безпосередньо власними силами, а деякі — шляхом співпраці з українським суспільством, громадськими організаціями, владою та навіть волонтерами. Наприклад, нещодавно Швейцарія підтримала першу в Україні програму страхування життя та здоров’я волонтерів, які працюють у Харківській області.

Насправді ми почали нашу співпрацю з Україною понад 20 років тому і плануємо допомагати й надалі, у довгостроковій перспективі. Ми неодноразово показували, що Швейцарія є надійним партнером, який виконує свої обіцянки. Із 2014 по 2021 роки обсяги фінансування проєктів в Україні перевищили 225 млн швейцарських франків. Підтримка тільки посилилася після 24 лютого 2022 року. Наприклад, зовсім нещодавно уряд Швейцарії затвердив виділення 100 млн швейцарських франків протягом 4-х років на гуманітарне розмінування України. А вже у 2024 році відбудуться дві конференції з розмінування, організовані спільно нашими країнами: одна — навесні в Києві, друга — восени в Женеві. І це ще далеко не повний перелік, до якого також входить підтримка реформ та охорони здоров’я, а також малих і середніх підприємств.

Фелікс Бауманн виступив із вітальним словом та розповів про важливість «дипломатії дизайну» між Україною та Швейцарією

«Вже у 2024 році дві конференції з розмінування будуть організовані спільно нашими двома країнами: одна навесні в Києві, друга восени в Женеві. І це лише частина нашої діяльності, яка також включає процес реформ, підтримку охорони здоров’я та стимулювання малого та середнього бізнесу», — Фелікс Бауманн

P.M.: Чи висувалися на обговорення у межах Kyiv Design Week майбутні культурні взаємодії/проєкти України і Швейцарії з популяризації українського дизайну? Якщо так, то в чому вони полягають і які перспективи ви вбачаєте в подібній співпраці?  

Ф. Б.:  На мою думку, «дипломатія дизайну» може бути важливою частиною двосторонніх відносин у цілому. Це особливо доречно в найближчі роки, оскільки Україна розпочне свій, безумовно, потужний шлях відновлення та трансформації.

Crossing Kyiv Paper — це лише один із різноманітних проєктів та ініціатив у культурному та креативному секторах, які ми підтримали в Україні: від кіно й літератури до візуального мистецтва та фотовиставок. Наприклад, у різні роки ми підтримували кінофестиваль «Молодість» та Одеський міжнародний кінофестиваль, «Книжковий Арсенал», «Дні франкофонії» чи ініціювали такі проєкти, як щорічний Тиждень швейцарського кіно.

Ми продовжуємо підтримувати зв’язок із Design4Ukraine, Ярославом Белінським та його командою щодо подальших шляхів співпраці. Як я сказав на презентації в Києві, я дуже сподіваюся, що наступний Kyiv Design Week пройде там, де і має бути, — у Києві, і ми готові підтримувати цей та інші культурні заходи.


Фото: Катерина Скрагленко