Інтер’єр, що надихає на творчість

Квартира розташована у будинку початку ХХ століття. Замовниця успадкувала це житло й вирішила перебудувати під здачу в аренду.

Задача була нетиповою для орендного ринку: відійти від нейтральних рішень і створити виразний, естетичний інтер’єр з використанням кольору — простір, що виділяється, запам’ятовується та формує цінність не лише квадратними метрами, а й атмосферою.

Дизайнерка Євгенія Кузнєцова, яка вже реалізувала для цього замовника три проєкти, отримала повну творчу свободу. Одним із головних викликів стало розроблення планувального рішення, яке дозволило б комфортно жити двом людям у компактному просторі. Скляна перегородка з кольоровим металевим профілем зберігає відчуття повітря й світла, водночас чітко зонує функціональні простори. Таке рішення візуально розширює квартиру та додає інтер’єру архітектурної виразності.

В основі проєкту — баланс між м’якою жилою естетикою та виразними дизайнерськими акцентами. Колір тут стає інструментом зонування та настрою: складні пастельні відтінки поєднуються з насиченими акцентами, створюючи відчуття затишку без візуального перевантаження. Тепле дерево, тактильний текстиль, натуральний камінь і скло працюють як єдина система, формуючи багатошаровий, «живий» простір.

Як розповідає дизайнерка, одним із складних моментів стало пошук майстра по дереву, який зміг би виготовити круглі дерев’яні опори для акцентного кавового столика за адекватну вартість і в межах бюджету. У результаті їх виготовлення тривало довше, ніж очікувалося, і елементи привезли на об’єкт майже безпосередньо перед зйомкою. Усі меблі, дзеркала та арт-об’єкти також були виготовлені локальними майстрами.

М’які форми меблів, округлі лінії столів і світильників, а також продуманий
світловий сценарій спрямовані на створення комфортного, майже камерного
відчуття дому. Інтер’єр не прагне бути універсальним — навпаки, він чесно
транслює характер і смак.

Зрештою дизайнерка прагнула створити простір, до якого хочеться повертатися — інтер’єр, що надихає на творчість і дарує радість.

Фото – Владислав Кузнєцов