4+1 Apartment. Сімейний простір із характером

Дворівневі апартаменти для сім’ї з двома доньками-підлітками та йоркширським тер’єром розташовані в одному з нових житлових комплексів Києва. Основними інструментами дизайнерки Ольги Русакової в роботі над цим проєктом стали колір та специфічне зонування, коли приватна зона батьків умовно відділена вад загального простору.

Зонування

Проєкт від забудовника передбачав друге світло в зоні кухні, що поєднувало обидва рівні квартири. Щоб ефективніше використати простір, вирішили добудувати перекриття між поверхами, створивши антресоль, де облаштували кабінет.

«Незадовго до початку роботи над проєктом я побувала в Сіетлі, США, – розповідає дизайнерка Ольга Русакова. – Звернула увагу, що там часто виділяють батьківську зону в окремий, більш приватний простір. Моїм клієнтам сподобався цей підхід, тому між їхньою спальнею та рештою квартири з’явився прохідний кабінет».

На першому рівні розмістили вітальню, кухню та спальню старшої доньки. На другому – кімнату молодшої та батьківський блок, що об’єднує спальню та кабінет. Усі три спальні мають власні гардероби та санвузли.

Батьківський блок спроєктований так, щоб забезпечити максимум комфорту: через кабінет можна потрапити до спальні, а звідти – до гардеробної та просторого санвузла. Щоб зробити його зручним для пари, передбачили дві раковини, ванну, душову і туалет, відділений дверима.

Колір

Вікна кухні виходять на дах торговельного центру, тож, щоб компенсувати урбаністичний краєвид, в інтер’єрі зробили акцент на кольорі. Відтінки синього та глибокий зелений відсилають до подорожі клієнтів у Португалію та їхньої любові до середземноморських мотивів. Шатерси на вікнах – також данина середземноморській стилістиці та бажанню перекрити сумний краєвид.

Найбільш виразними стали кольорові акценти у батьківському блоці. У спальні використали шпалери шведського бренду Borastapeter із блакитним орнаментом, які контрастують із насиченим зеленим відтінком стін у кабінеті. Двері між цими кімнатами переважно відкриті, що дозволяє бачити обидва кольори водночас.

Щоб збалансувати холодну кольорову гаму, в інтер’єрі використали теплий білий тон і різні види деревини – на підлозі та фасадах меблів. Паркет покрили матовим лаком, що додало йому приємної тактильності.

Деталі

Стіни кабінету мають виступаючі пілони – конструктивні елементи, що залишилися після приєднання лоджії. “Коли в тебе є такі елементи стін, які виступають і візуально порушують гармонію простору, їх потрібно або сховати, зрівнявши рівень стін, або підкреслити, щоб вони стали візуально цікавою деталлю. В цьому випадку ми обрали другий прийом і підкреслили пілон плиткою, наче це декор пічки або каміна», – ділиться дизайнерка. Так у кабінеті з’явилася біла кахельна поверхня. Постер на ній – привезений клієнткою з музейної крамниці в Празі.

Кімнати доньок мають схожий функціонал, але індивідуальні колірні акценти. Одна оформлена у світлих тонах із яскравим помаранчевим стільцем від Big-Game, а інша – з блакитним ліжком і широким підвіконням, на якому зручно сидіти.

В кухні поряд із вбудованою технікою приховано двері до господарського приміщення, де розміщені система водоочистки, пральні машини, бойлери а також місткий простір для зберігання. Це дозволило мінімізувати верхні шафи кухні, залишивши лише вузькі відкриті полиці. Широке підвіконня в зоні кухні стало місцем для невимушеного спілкування – тут можна присісти з келихом вина, коли хтось із членів сім’ї готує вечерю.

Функціональне рішення у вітальні – пересувний фасад, що приховує екран телевізора. Він з’явився тут з естетичних міркувань: прямокутний екран порушував загальну естетику простору. Картина сучасної львівської художниці Соломії Зеленської, зявилася тут вже після ремонту, але настільки точно потрапила в його палітру, що здається, ніби саме вона задала кольорову концепцію простору.

Фото: Yuliia Yakubyshyna