Про це повідомляє Euronews із посиланням на дослідження вчених.
Робота, координована Університетом Падуї в Італії, показала, що зниження рівня pH у морській воді прискорює розчинення та біологічну деградацію матеріалів, з яких виготовлено багато історичних артефактів. Йдеться насамперед про камінь, зокрема мармур і вапняк, які містять карбонат кальцію.
За словами керівника дослідження Луїджі Джермінаріо, науковці поєднали експериментальні дані про швидкість руйнування історичних матеріалів у морському середовищі з кліматичними моделями великого масштабу.
Результати виявилися тривожними, якщо в доіндустріальний період деградація каменю була мінімальною, а сьогодні залишається відносно обмеженою, то зростання викидів може спричинити експоненційне прискорення руйнувань.
Фото: European Commission
Дослідники наголошують, що ці зміни можуть бути “незворотними протягом наступних десятиліть і століть” і залежать як від властивостей матеріалів, так і від процесів біоколонізації — тобто розростання мікроорганізмів на поверхнях занурених конструкцій.
Польові дослідження проводили поблизу італійського острова Іскія. Там вулканічні ґрунти утворюють природні викиди майже чистого вуглекислого газу, що створює у воді зони підвищеної кислотності. Це дозволило змоделювати майбутні сценарії закислення океану в реальних умовах.
Науковці занурили у воду спеціальні панелі зі зразками різних типів каменю, поширених у культурній спадщині, і розмістили їх у точках із різним рівнем pH. У лабораторії поверхню зразків досліджували за допомогою оптичного профілометра — високоточного приладу, який створює тривимірні моделі та дає змогу виміряти ступінь розчинення й ерозії.
Фото: European Commission
Найбільш вразливими виявилися об’єкти з мармуру та вапняку, особливо пористі або дрібнозернисті. Їхній хімічний склад подібний до коралів, чия чутливість до кліматичних змін давно доведена. Під найбільшою загрозою опинились артефакти, історична чи мистецька цінність яких залежить від дрібних деталей: різьблення, гравіювань, мозаїк.
Італія має чимало унікальних підводних пам’яток — зокрема Археологічний парк Баї з мозаїками та мармуровими підлогами античного міста, а також римський порт Егнація в регіоні Апулія. За словами Джермінаріо, “навіть незначне пошкодження поверхні може означати незворотну втрату інформації”.
Читайте також:
«Подарунок, що падає з неба»: італійські фермери використовують попіл вулкану Етна як добриво
У Швеції врятували туристів, які дрейфували на крижині з “плавучою сауною”
Острів із «кондиціонованим лісом»: як Катар рятується від нестерпної спеки