Різні міста — єдина філософія
У Луцьку дослідження міста, проведене платформою «Алгоритм дій» в рамках Urban Vision Lutsk, показало велику нестачу просторів, де можна було б організувати подію та зібратись разом. Можливістю став пустир на одній з центральних вулиць. Тут архітектурне втручання працює як урбаністичний тест-драйв: дизайн модулів створено спеціально для активації простору, залучення ініціативних людей та реалізації ідей, чого так потребує Луцьк. Кожен та кожна можуть абсолютно безкоштовно «орендувати» простір і втілювати там свої ідеї — «Майстерня місця» дає можливість тут і зараз реалізовуватись та об’єднуватись в спільноти.
«Через “Майстерню місця” я відчула, який Луцьк різноманітний і живий. Стільки цікавих та унікальних ініціатив народжується поруч — від маленьких ідей до великих задумів. Цей простір — інструмент для об’єднання, формування, взаємодії і закріплення того, що називається спільнотою», – зазначає Анна Пасека, менеджерка простору.
Фото: algorytm.ngo
Натомість у Макарові, що пережив окупацію та руйнування, той самий підхід адаптується під запит на безпеку та об’єднання. «Амфітеатр відновлення», створений в рамках соціального проєкту «Наше місце», виконує терапевтичну функцію та допомагає відбудувати розірвані соціальні зв’язки. Це місце, де ветерани, волонтери та інші мешканці можуть зустрітися, поговорити та відчути повернення «свого» простору. Архітектура тут стає більш камерною та емпатійною, працюючи на психологічну реабілітацію громади та створення відчуття дому.
Фото: nashe.place
«Моя головна ідея як дизайнера в обох цих проєктах — робити справді щось корисне та помічне. В Макарові ми чітко зрозуміли, що потрібно громаді, бо разом пройшли дуже довгий шлях: від перших зустрічей та обговорення, що треба в першу чергу, до участі та допомозі в будівництві.
У Луцьку було по-іншому: ми дали більш вільну рамку, яку люди могли наповнювати самостійно своєю активністю, своїми подіями. Головна ідея — робити те, що треба людям, але це «треба» різне та залежить», – каже Андрій Батін, урбаніст та дизайнер.
Бізнес як ініціатор змін
Показово, що в обох випадках фінансування взяв на себе бізнес — підтвердження того, що в Україні формується культура інвестування у публічні простори. І саме тому важливо залишатися в єдиному професійному контексті: бачити один одного, переймати найкращі практики та вибудовувати горизонтальну взаємодію між містами й проєктами.
Прикладом такої взаємодії стала поява «Майстерні міста» в Луцьку, яку ініціювала платформа «Алгоритм дій», створена активними місцевими підприємцями. Вони ж продовжують і далі інвестувати у проєкти для розвитку міста.
Фото: algorytm.ngo
Група будівельних компаній RDS виступила не просто донором «Амфітеатру відновлення», який долучився на певному етапі, а повноцінним ініціатором. Такий підхід має надихнути інші компанії: бізнес може не лише підтримувати чужі ідеї, а й самостійно створювати соціальні сенси. Адже подібні проєкти часто ризикують залишитися на папері, тому важливо не лише ініціювати, але й втілювати такі зміни.
Обмін досвідом та взаємодія
Взаємозв’язок між цими двома проєктами — не лише у спільній архітектурній логіці, а й у взаємному натхненні. Історія почалася з проєкту в Макарові: презентація «Амфітеатру відновлення» на УкрУрбанФорумі у Чернівцях стала точкою, де ідея тактичного простору для громади знайшла відгук у Луцьку. Команда проєкту «Наше місце», яка працювала і над «Ветеранським куренем» в Макарові, показала, як архітектура може народжувати спільноту — і цей підхід захотілось випробувати команді програми Urban Vision Lutsk від платформи «Алгоритм дій».
Так Луцьк став майданчиком для адаптації моделі: тут створили механізми наповнення простору, правила користування, знайшли локальну команду та молодіжну раду, яка модерувала процеси. І вже цей досвід, у свою чергу, перейняла команда, що працює над амфітеатром в Макарові.
Фото: algorytm.ngo
«Про проєкт “Наше місце” я вперше почула на УкрУрбанФорумі 2024 і він відразу відгукнувся та надихнув. Бо він визрів з спілкування з мешканцями та підтримується бізнесом, що перегукується з підходом нашої команди. Це знайомство привело до Андрія Батіна і нам вдалось втілити цей підхід в «Майстерні місця».
Здається ж, різні громади та простори, різні масштаби та контекст, але спільний запит — потреба в якісному просторі для спільнототворення. Нам вдалось першими реалізувати нашу ідею. І вже ми ділились досвідом менеджменту простору. Для мене цей процес це приклад того, які різні громади можуть вчитись одна в одної, адаптуючи робочі рішення до свого контексту та підсилюючи один одного», – каже Лідія Гонтар, керівниця Urban Vision Lutsk.
Універсальна модель для України
Обидва кейси демонструють універсальну модель, яку можна і варто масштабувати по всій Україні. Вони доводять, що якісна відбудова — це не копіювання типових проєктів, а глибока робота з контекстом. Досвід Луцька можна розглядати, як прототип для ревіталізації міст заходу та центру України. А досвід Макарова та проєкту «Наше місце» пропонує дбайливий підхід для відновлення життя на територіях, що постраждали від дій ворога, де фізична реконструкція неможлива без ментального відновлення.
«Через форми, які уможливлюють взаємодію, і формуються сильні спільноти: люди зібралися, про щось домовились, зробили — вже громада підсилилась, набула нових спроможностей. І так — потроху, крок за кроком. Як казав Драгоманов: «Дійти до того, щоб спілки людські, великі й малі, складались з таких вільних людей, котрі по волі посходились для спільної праці й помочі» — це рушійна думка всього проєкту», – підсумовує Андрій Батін, урбаніст та дизайнер.
Читайте також:
Оновлений громадський простір у Макарові: як просторові рішення «лікують» громади
У Луцьку представили концепцію оновлення двору біля Дзвіниці в Старому місті