Фахівці оцінювали як фізичну, так і інформаційну доступність, чи може людина самостійно скористатися транспортом, зайти за допомогою пандуса, отримати текстове або звукове інформування, розміститися в салоні з кріслом колісним або дитячим візочком та безпечно пересуватися.
“Під час цього дослідження ми дивилися на транспорт очима людини. Не лише на автобус чи вагон окремо, а на весь шлях — від моменту, коли людина виходить із дому, до того, як вона сідає в транспорт або отримує послугу на вокзалі”, – підкреслила заступниця Міністра Наталія Козловська.
Найкраща ситуація — з тролейбусами
Найвищий рівень доступності нині демонструють тролейбуси. Більшість із них мають низьку підлогу та системи інформування пасажирів. У Києві, а також у Полтавській, Миколаївській, Львівській, Волинській та Івано-Франківській областях показник фізичної та інформаційної доступності тролейбусів сягає майже 100%. Це результат системного оновлення рухомого складу.
Із трамваями ситуація гірша, лише близько третини вагонів є фізично доступними для маломобільних пасажирів. Хоча більшість мають інформаційні табло та звукові оголошення, сам рухомий склад часто застарілий.
Міські автобуси поступово стають доступнішими, однак на приміських і міжміських маршрутах ситуація значно складніша. Там лише невелика частина транспорту обладнана пандусами та системами інформування. Саме цей сегмент залишається одним із найбільш проблемних.
Так, найвищий відсоток облаштованих фізичною доступністю міських автобусів у Миколаївській області – 97%, найнижчий – у Черкаській області із 0%.
Метро і залізниця: доступні вагони, але недоступні станції
У метрополітені вагони загалом відповідають вимогам фізичної та інформаційної доступності. Водночас головною проблемою є інфраструктура станцій: лише 3% зупинок мають безбар’єрний доступ — ліфти або безсходинкові входи.
Інфографіка: Мінрозвитку
На залізниці триває оновлення рухомого складу. Укрзалізниця додає спеціалізовані вагони з облаштованими купе та санвузлами для пасажирів на кріслах колісних. Однак кількість таких вагонів поки обмежена.
Інфраструктура: найгірші показники — у зупинок
Моніторинг також охопив об’єкти транспортної інфраструктури. Лише 8,1% залізничних вокзалів і станцій відповідають вимогам безбар’єрності. Основні проблеми пов’язані зі старою забудовою та невідповідною висотою платформ.
Ще складніша ситуація із зупинками громадського транспорту: лише 6% із них є безбар’єрними. У сільській місцевості зупинки часто взагалі не обладнані відповідними комплексами.
Серед автостанцій та автовокзалів вимогам безбар’єрності відповідають лише 14,9% об’єктів, що суттєво обмежує можливості для комфортного користування міжміськими перевезеннями людьми з інвалідністю та іншими маломобільними групами.
Моніторинг транспорту
Натомість вищі показники демонструють автозаправні комплекси — їх модернізація відбувається швидше завдяки впровадженню сучасних будівельних стандартів та оновленню сервісів.
Повний текст моніторингу доступний на сайті міністерства.
Читайте також:
Голова Солом’янського району пояснив випадок укладання асфальту під час снігу
У Києві закликають терміново відкрити другий вихід зі станції метро “Лук’янівська”
У Луцьку будують державний ветеранський простір: об’єкт готовий наполовину