Про це пише Artnews.
Йдеться про Тамару Грегоретті, яка входить до правління бієнале від березня 2024 року. Алессандро Джулі заявив, що втратив до неї довіру, оскільки вона не попередила міністерство про можливу участь росії в наступній виставці.
Суперечка виникла після оголошення, що росія планує відкрити свій національний павільйон на Венеційській бієнале вперше від 2019 року. Проєкт під назвою The Tree Is Rooted in the Sky (“Дерево вкорінене в небо”) куруватиме Анастасія Карнеєва, а участь у ньому візьмуть понад 30 художників.
У Венеційській бієнале пояснили рішення включити російський павільйон тим, що інституція виступає проти будь-яких форм цензури культури та мистецтва. Там наголосили, що виставка має залишатися простором для діалогу, відкритості та художньої свободи, навіть попри геополітичну напругу.
Однак рішення викликало критику з боку європейських політиків. Раніше 22 міністри культури європейських країн підписали лист до президента бієнале П’єтранджело Буттафуоко із закликом переглянути участь росії. У зверненні йдеться, що надання країні культурної платформи може створити хибне враження нормальності, попри триваючу війну проти України.
Фото: Marco Cappelletti
До дискусії долучилися й представники Європейського Союзу. Комісарка з технологій Генна Вірккунен та комісар з культури Гленн Мікаллеф заявили, що рішення допустити російський павільйон може поставити під загрозу близько 2 мільйонів євро фінансування ЄС, оскільки воно суперечить спільній позиції Євросоюзу щодо російської агресії проти України.
Крім того, у культурному середовищі з’явилася онлайн-петиція під назвою “Зупиніть нормалізацію воєнних злочинів через мистецтво”, яка вже зібрала понад 8 тисяч підписів.
За даними італійських медіа, Тамара Грегоретті поки що не планує подавати у відставку. Водночас Міністерство культури Італії звернулося до організаторів бієнале з проханням терміново пояснити, як саме буде організовано роботу російського павільйону з огляду на чинні санкції.
Читайте також:
В Амстердамі завершили першу школу, збудовану за модульною дерев’яною системою за проєктом OMA
Оголосили лауреата Прітцкерівської премії-2026 — ним став чилійський архітектор Смільян Радіч