Про це повідомляє Dezeen.
Головна архітектурна особливість будівлі це консольний другий поверх, який ніби “нависає” над вулицею. Його огортає хвилястий скляний фасад, що відкриває види як назовні, так і всередину фойє. Консоль завдовжки шість метрів виходить одразу на дві вулиці, що дозволило максимально використати ділянку у щільній міській забудові.
Дизайн фасаду надихнули рядки прозового вірша художниці та представниці корінних народів Австралії Лілли Вотсон, у якому згадується річка Брісбен із хвилями та рибою під поверхнею води. За задумом архітекторів, хвиляста форма скла відсилає саме до цього образу.
Конструкція складається з двох рівнів семиметрових скляних панелей, частина яких має чорні керамічні вставки, що зменшують сонячні відблиски та нагрівання.
Архітектори прагнули, щоб прозорий фасад працював як своєрідна “публічна сцена”. Перехожі можуть бачити людей у фойє, але хвилясте скло частково розмиває їхні силуети.
Зал театру складається з партеру на 1000 місць і балкона ще на 500. Максимальна відстань від сцени до найдальшого місця лише 28 метрів, що створює відчуття камерності для глядачів і виконавців.
Інтер’єр залу навмисно зробили темним зі стінами з деревини евкаліпту і темно-зеленим килимом. Це контрастує зі світлим фойє, наповненим природним світлом.
Простір театру легко трансформується під різні постановки. Оркестрова яма має три секції підлоги, які можна піднімати або опускати окремо. У сценічній вежі також встановлено 100 автоматизованих підвісних механізмів для декорацій, світла та завіс.
Ще одна деталь сім світлових ліхтарів у даху. Вони символізують сім водозбірних басейнів штату Квінсленд і відсилають до культурної спадщини корінних народів регіону.
Нагадаємо, архітектурні студії Snøhetta, BIG та MVRDV працюють над знаковими обʼєктами в межах 84-гектарного майстерплану Ion Riva на півночі Стамбула.
Читайте також:
Оголосили лауреата Прітцкерівської премії-2026 — ним став чилійський архітектор Смільян Радіч
В Оксфорді каплицю XIX століття планують переобладнати на ресторан





