Унікальну печеру на Тернопільщині “покращили” пластиковими вікнами

У Чортківському районі Тернопільської області втручання місцевих мешканців та чиновників призвело до значних змін у виді Печери Відлюдника - частини історичного Збручанського культурного центру. 

Про це повідомила ГО “Україна Інкогніта”.

Археологи припускають, що первинно це було язичницьке святилище, а з XVII до початку XX століття — місце усамітнення кількох поколінь відлюдників. Печера складається з двох камер: одна слугувала житлом, інша — каплицею.

Фото: “Україна Інкогніта”

Протягом десятиліть пам’ятка залишалася відносно недоторканою — через складну локацію понад два кілометри лісом від найближчого села Крутилів. Однак нещодавно в мережі з’явилися фото, які свідчать про некоректні зміни, здійснені на об’єкті.

Зокрема, в одне з вікон печери було встановлено біле пластикове склопакетне вікно, що суперечить принципам автентичності при збереженні об’єктів культурної спадщини. Також поруч встановлено гіпсову скульптуру Божої Матері, неузгоджену за стилістикою з історичним контекстом місця. За свідченнями місцевих жителів, ініціаторами цих змін стали активні пенсіонери з сусіднього села Кринцилів.

Фото: “Україна Інкогніта”

Порушення торкнулися й стану самої печери: через відсутність природної вентиляції стіни вкрилися пліснявою, а на деяких ділянках утворилися грибниці.

Фото: “Україна Інкогніта”

Крім локальних ініціатив, до змін долучилися й обласні чиновники. Поруч із входом у печеру встановили металевий інформаційний стенд з логотипом “Тернопілля”, закріплений безпосередньо на скельному масиві. Монтаж конструкції передбачав свердління отворів у пам’ятці, що створює ризик її пошкодження. Додатково стенд частково закриває вид на вхід до печери та розміщений саме на місці, де, ймовірно, залишався фрагмент старовинного напису.

Фото: “Україна Інкогніта”

Фахівці зі збереження культурної спадщини наголошують: встановлення будь-яких інформаційних елементів на об’єктах має відбуватись без втручання в автентичну структуру. Альтернативне розміщення стенду — наприклад, уздовж туристичної стежки — було б доречнішим та безпечнішим для об’єкта.

На сьогодні з боку органів охорони культурної спадщини реакції на ситуацію офіційно не зафіксовано. Експерти сподіваються, що пам’ятці повернуть первісний вигляд, а подальші зміни координуватимуть із фахівцями у сфері реставрації та охорони культурної спадщини.

 

 

Читайте також:

У селі на Черкащині збереглася низка мозаїчних панно

Суд заборонив забудову територій поблизу музею у Пирогові

У Києві розпочали реставрацію унікального дашка історичного будинку на Лукʼянівці