Студню було збудовано у 1846 році з ініціативи графа Едварда Рачинського та його дружини Констанції. Вона була однією з чотирьох споруд, що постачали джерельну воду з винярських пагорбів мешканцям міста. Реалізація проєкту стала частиною першої сучасної системи водопостачання, покликаної поліпшити санітарні умови життя. Завдяки цьому Познань опинився серед піонерів регіону за рівнем доступу до чистої питної води, пише WhiteMAD.
Проєкт студні розробив архітектор Крістіан Ґотліб Кантіан. Споруда мала вигляд приблизно 6-метрової неоготичної каплички з пісковику, вмонтованої в цегляний мур лікарні на вулиці Длугій. У центральній частині розміщувалася фігура Богородиці з Дитям, натхненна «Сікстинською Мадонною» Рафаеля Санті. Об’єкт поєднував практичну й символічну функції, ставши впізнаваним і виразним елементом міського ландшафту.
У 1940 році криницю розібрала німецька окупаційна влада, а її елементи відправили на переробку. Відтоді споруда зникла з міського простору й була відома лише з архівних світлин та описів.
Будівельні роботи тривали з перервами протягом десяти років і завершилися у 2025 році. Реконструкцію здійснили за проєктом архітектора Яцека Вільчака. Реалізація стала можливою завдяки залученню Міського консерватора пам’яток та керівництва Медичного університету імені Кароля Марцинковського. Фінансування забезпечили кошти урядової програми відновлення пам’яток «Польський лад», бюджет міста Познань і фонди Університетської клінічної лікарні.
Фігуру Мадонни створив скульптор Марцін Собчак, а кам’яну неоготичну капличку відтворив Марек Зелонька. Варто зазначити, що нова криниця розташована не точно на місці оригіналу: її довелося зсунути трохи на схід через конфлікт із в’їздом на територію лікарні.
Загальна вартість реконструкції склала 2 млн злотих (приблизно €470 тис.).
Читайте також:
Cтудія BUREAU представила сучасний маяк на Женевському озері з акцентом на ґратчасту геометрію
Прокуратура відстояла в апеляції повернення флігеля садиби Терещенків у комунальну власність



