Нині вона перебуває у жахливому стані, але місцева влада хоче врятувати мозаїку. Очікується, що реставраційні роботи розпочнуться у 2025 році, пише White MAD.
У 2019 році будівлю, на якій вона розташована, занесли до реєстру пам’яток історії міста. Знаменита мозаїка була виготовлена в 1978 році зі 170 000 скляних плиток. Її форма нагадує килим і має 9 метрів в довжину і 8 метрів в ширину. Мозаїку розробили працівники Килимової фабрики в Коварах, а роботою керувала Станіслава Левкович. Кераміку виготовляли з крихітних плиток розміром 2×2 см. Загалом тут можна побачити плитку у 18 різних кольорах, виготовлену на Валбжихському фарфоровому заводі.
Мозаїка створювалася протягом трьох місяців. Декоративний елемент нагадує синельний килим типу Smyrna, який виготовлявся на тамтешній фабриці. На жаль, мозаїка разом із будівлею поступово занепадають і все більша кількість фрагментів осипається.
Опубліковані світлини зроблені у 2019 році, нині стан мозаїки ще гірший. Фрагменти, що відпали, збирає та зберігає один з працівників місцевого музею Анджей Ольшевський.
Втім, роботи мають розпочатися у 2025 році та пов’язані з планами розвитку всієї ділянки. Новий власник хоче відкрити тут автомобільний музей. Мер міста домагався внесення мозаїки до реєстру провінційних пам’яток, але все марно.
Історія Килимової фабрики Kowary починається з другої половини 19 століття, коли група жителів відвідала турецьке місто Ізмір (тоді Смірна), де їх навчали шиттю килимів. Килими тоді виготовляли шляхом зав’язування вузлів на дерев’яних ткацьких верстатах. Фабрика розширилася на початку 20 століття. Нові ткацькі верстати дозволили ткати килими з 64 кольорів вовни. У 1930-х роках продукція фабрики експортувалася до Західної Європи, Скандинавії та Америки. У 1990-х роках раніше націоналізований завод перейшов у приватні руки, але остаточно був закритий у 2009 році.
Читайте також:
На Вінниччині активістка “відреставрувала” автобусну зупинку, на якій була мозаїка
У Софійському соборі зʼявилась мозаїка із зображенням Володимира Великого
Мозаїка біля покинутого заводу “Електронмаш” під загрозою знищення


