Більшість шкіл в Україні будувалась за типовими радянськими проєктами. Близько 35% усіх шкіл в деокупованих областях України – це 5 архітектурних типів будівель, що повторюються по всій Україні. Тож, щоб відновити сотні пошкоджених війною шкіл, достатньо 5 концепцій, у яких будуть закладені безбар’єрність, безпечні укриття, створення просторів для спілкування дітей, сучасний дизайн та енергоефективність. Це допоможе створити школи, у яких діти навчаться довіряти собі та світу, із задоволенням будуть пізнавати різні дисципліни в комфортних лабораторіях і майстерях, створювати спільні проєкти у комфортних місцях для гри та відпочинку, яких зараз так не вистачає нашим школам.
«Коли спільно з МОН ми почали працювати над стратегією трансформації освіти, то зрозуміли, що потрібно змінювати не тільки зміст та сенси освіти, але і трансформувати шкільні простори. Простір впливає на мислення людини. Наше бачення – школи мають бути схожими на маленький офіс гугл чи нетфлікс, де народжуються проривні ідеї та мрії. Для мене цей проект не тільки про переосмислення просторів та позбавлення тоталітарного минулого. Для мене цей проєкт майбутнє України, до якого ми активно готуємось», – Віцепрем’єр-міністр з інновацій, розвитку освіти науки та технологій — Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.
Що саме зміниться в школах після трансформації?
- Безбар’єрність: вчителі, які стали військовими та отримали поранення, матимуть можливість повернутися на роботу без бар’єрнів; діти, що постраждали від російських ракет, мають право на доступ до освіти, не залежно від їх мобільності
- Класи, коридори та майстерні, де школярі та вчителі можуть самостійно впливати на простір: малювати на стінах, змінювати температурні режими, впливати на освітлення, переставляти меблі під різні форми навчання (групові чи індивідуальні)
- Зазвичай навколо школи багато житлових будинків, проте поки що школи не інтегровані в урбаністичну структуру міста. Нова школа стає центром громади
- Не лише навчання: у оновлених школах діти можуть подрімати в комфортних зонах усамітнення, створювати власні проєкти, вирощувати рослини на подвір’ї чи збирати роботів у майстернях, та загалом – вчитися довіряти собі та світу.
- І головне: безпека. Якісні укриття, що вбережуть від фізичної небезпеки, та кругове проєктування без темних закутків, що створює сприятливий простір для здорової комунікації і усуває психологічні бар’єри у спілкуванні.
Концепції
Школа типу О

Вхід у будівлю пропонують доповнити зонами відпочинку, прозорими входами та пандусами. У новій прибудові, виконаній зі скла та сталі, розміщено зал для проведення заходів. Таким чином, завдяки об’єднанню бібліотеки та залу для заходів, створюється більший та взаємопов’язаний простір для зібрань.
Редизайн внутрішнього подвір’я покращує відчуття єдності та внутрішні зв’язки. Нові приватні тераси, призначені лише для учнів початкової школи, дозволяють їм навчатися та грати на свіжому повітрі.
Школа типу Q

Одноповерхова вхідна частина включатиме простори, що дозволяють більше взаємодії. Найбільша зміна – це розширення загальних просторів у вхідній зоні – новому сучасному серці школи.
Воно поєднує найактивніші функції в єдиний потік та створює спільні простори для роботи, гри та відпочинку.
Школа типу H3

Акцент на посилення нерозкритого потенціалу використання місцевих матеріалів. Вхід перенесено на центральну вісь споруди з додаванням прибудови.
Це крило стає перехідним елементом і соціальним ядром будівлі – воно виступає як ворота між школою та садом і з’єднує два крила будівлі, наповнені фрагментованими громадськими просторами – спільними переходами. Це єдиний новий об’єм, який додається до наявної будівлі.
Школа типу H

Головний вхід перенесено в інше місце, щоб він виходив на громадський простір на подвір’ї. Вестибюль спроєктований з новою надбудовою з металу та скла, яка відповідає висоті сполучної секції між двома крилами.
Ця трансформація створює більш відкрите і живе переднє внутрішнє подвір’я, а також тихе заднє подвір’я з наявними деревами та приватними терасами для занять дитячого садочка.