Як повідомили у музеї, для відтворення інтер’єру за основу взяли кінець австрійського періоду – міжвоєння.
Про цю епоху у приміщенні школи нагадують портрет цісаря Франца Йосифа, шкільне свідоцтво на стіні та розгорнута газета “Діло” у вітальні.

Відновлена бойківська школа. Фото: Музей народної архітектури та побуту у Львові імені Климентія Шептицького
Головний художник музею Святослав Фот, облаштовуючи експозицію, хотів створити відчуття присутності людини в приміщенні.

Відновлена бойківська школа. Фото: Музей народної архітектури та побуту у Львові імені Климентія Шептицького
“Я вигадав собі таку легенду, спробував вжитися в той час, який ми почали відтворювати. Наприклад, на столику у вітальні лежить газета 1928 року, яку викладач кожен день отримував від поштаря (на ґанку стоїть запаркований його ровер), пив каву і читав свіжу пресу. На столі вчителя лежать читанка та окуляри. Усі ці персоналізовані деталі відтворюють присутність персонажів тої епохи: здається, ніби вони щойно вийшли з кімнати”, – пояснює художник.

Відновлена бойківська школа. Фото: Музей народної архітектури та побуту у Львові імені Климентія Шептицького
Відвідувачі музею можуть відчути атмосферу школи межі XIX-XX ст., побачити різки і “віслючу парту” без лавки – за нею навчались несумлінні діти, така згадується у творі Івана Франка “Грицева шкільна наука”. А ще там є глобус з гарбуза.

Відновлена бойківська школа. Фото: Музей народної архітектури та побуту у Львові імені Климентія Шептицького
Школу зі села Бусовисько Самбірського району Львівщини науковці музею віднайшли під час експедиції на Бойківщину в 1976 році і перевезли до скансену. Школу збудували у 1880 році сільські майстри на кошти громади за типовим планом галицьких шкіл.

Відновлена бойківська школа. Фото: Музей народної архітектури та побуту у Львові імені Климентія Шептицького
Біля школи був город, який використовували для навчання ведення господарства, та гімнастичне боїще (стадіон) для дитячих забав. Вчитель мешкав у приміщенні школи, користувався вітальнею, спальнею, кухнею і коморою.
Читайте також:
У Львові сформують перелік міських будівель з цінним керамічним декором
У Львові запрацював новий артпростір “Я Галерея Пентхаус” у квартирі будинку 1910 року