У Харкові реставрують експонати зі знищеного музею Сковороди

Фахівці Харківської філії Національного науково-дослідного реставраційного центру України завершили обстеження 118 експонатів, пошкоджених під час обстрілу літературно-меморіального музею Григорія Сковороди на Харківщині.

Третину предметів уже відновили безпосередньо на території музею, ще 24 — перебувають у роботі в Харкові. Про це йдеться в матеріалі Суспільне Харків.

Будівля музею зазнала значних руйнувань після ракетного удару російських військових 6 травня 2022 року: було знищено покрівлю, пошкоджено стіни, вікна та внутрішні приміщення. Частина експонатів вигоріла або була залита водою під час гасіння пожежі.

Експонат з музею Сковороди, який постраждав внаслідок російської атаки. Фото: Суспільне Харків/Олександр Манченко

За словами завідувача філії Сергія Омельника, перше попереднє обстеження відбулося ще три роки тому. У 2023 році реставратори взяли в роботу перший предмет — бронзовий бюст Григорія Сковороди авторства Івана Кавалерідзе, який зазнав сильних пошкоджень унаслідок пожежі.

Погруддя Григорія Сковороди. Фото: Суспільне Харків/Олександр Манченко

Однак найбільший обсяг роботи стосується книжок та кераміки. Частина керамічних виробів розбилася, коли в музей упало перекриття, і нині реставратори разом із працівниками музею продовжують сортування фрагментів. Художник-реставратор Дмитро Філатов зазначає, що уламки були розкидані по всій території.

Художник-реставратор Дмитро Філатов. Фото: Суспільне Харків/Олександр Манченко

Відновлення пошкоджених книжок — процес тривалий: очищення, хімічна обробка, промивання, просушування та підклеювання можуть тривати від кількох тижнів до місяця, розповіла завідувачка реставраційного відділу Наталія Чорна.

Книги, які реставрують після ракетного удару по музею Сковороди. Фото: Суспільне Харків/Олександр Манченко

Активізувати роботи вдалося завдяки підтримці ЮНЕСКО. У 2025 році відбулося близько 15–16 експедицій до Сковородинівки. Крім того, реставратори отримали понад 15 одиниць професійного обладнання — від камер і освітлення до електрошпателів, ультразвукових ванн і компресорів.

Готові експонати передають представникам музею та евакуйовують до безпечних місць. Продовжити роботи безпосередньо на території музею планують навесні — через відсутність опалення взимку працювати там неможливо.

 

 

Читайте також:

У центрі Києва горіла 125-річна садиба Сидорова

У Луцьку представили концепцію оновлення двору біля Дзвіниці в Старому місті

В Ізраїлі встановили перший пам’ятник жертвам Голодомору