Як пише ArchDaily, цей театр відкрився у 1879 році та зберіг романтичну легенду про своє походження: за переказами, місцевий промисловець Людвік Штумпф спорудив його на знак кохання до акторки з Варшави. Проєкт для будівлі розробив Франяциск Ксаверій Ковальський — учень Генрика Марконі, одного з найвідоміших польських архітекторів XIX століття. Еклектичний фасад із чотирма музами тоді став справжньою окрасою центральної вулиці Кельце та місцем культурного тяжіння для сотень глядачів.
Фото: Nate Cook Photography
Однак за більш ніж століття будівля втратила технічну та функціональну спроможність. У 2017 році було оголошено конкурс на її реконструкцію, метою якого стало поєднання реставрації з радикальним оновленням театральних можливостей. Переможці конкурсу, архітектори WXCA, запропонували концепцію, що повертає театру історичну велич, водночас впроваджуючи найсучасніші сценічні технології, унікальні для Європи.
Фото: Nate Cook Photography
Реставрація повернула будівлі оригінальні декоративні елементи: музи знову прикрасили фасад, а інтер’єри — від фойє до головної сцени — відновили атмосферу кінця XIX століття. Відреставровані каріатиди та реконструйовані медальйони із портретами письменників відтворюють первісний задум, а нові барельєфи сучасних літераторів розширюють історичну галерею.
Фото: Nate Cook Photography
Сучасний акцент — вручну кована золочена латунна стеля над головною сценою — виконує не лише декоративну, а й акустичну функцію. Кольорова палітра у відтінках золота, пастельного рожевого та зеленого відсилає до автентичного стилю фін-де-сєкль.
Фото: Nate Cook Photography
Технічне оснащення театру стало революційним для польської сцени. Шестиметровий обертовий подіум, мобільні глядацькі платформи та шість дворівневих люків дозволяють створювати складні сценічні трансформації та вести виставу у трьох напрямках. Завдяки розширенню сусідньої будівлі площа головної сцени збільшилася вдвічі, зберігаючи при цьому історичне розташування залу.
Фото: Nate Cook Photography
Крім цього, театр отримав другу сучасну сцену, репетиційні зали, студію звукозапису, майстерні декорацій, технічні приміщення й резиденції для митців. Нова архітектурна частина виконана у стриманому сучасному стилі, що вступає в делікатний діалог з історичною спорудою. Фасад із рельєфних бетонних панелей продовжує ритм і масштаб класичної вулиці.
Одним із ключових рішень стало відкриття колишнього службового подвір’я для міста: сьогодні це «міський дворик» і простір для open-air подій, вистав та зустрічей. Вікно сцени, що виходить безпосередньо у двір, дозволяє розширити театральну дію за межі будівлі. Уся територія театру тепер є повністю доступною для людей із порушеннями мобільності, слуху чи зору.
Читайте також:
У Варшаві після багаторічної модернізації відкрили найбільший залізничний вузол Польщі
У Китаї збудували конференц-центр, частково спроєктований штучним інтелектом
Монстр Мангеттена: що не так із новим хмарочосом JP Morgan від Нормана Фостера