Погляди бельгійських архітекторів з компанії ORG Александра ДеХоога та Хендріка Блума зосереджені на чотирьох ключових напрямках розвитку сучасного міста: економіці, плюралізмі у прийнятті рішень, екології та публічних просторах. Їхній досвід у різних країнах уже показав, на скільки якісно ці складові можуть змінювати обличчя міст. Сьогодні Луцьк – у фокусі іноземних дослідників. Що саме вони пропонують, розповідаємо детальніше.
Екосистема економіки: основа міського розвитку
Побудова економічної екосистеми – один із ключових напрямків для розвитку міста, над яким радять працювати.
«Ми намагаємося створити своєрідну екосистему компаній у місті, яка може включати широкий спектр різних підприємств. Чому ми це робимо? Це допоможе Луцьку та Україні в цілому відновлюватися, розвивати культуру, мистецтво та інтегрувати економіку України в європейську», — каже архітектор і урбаніст Хендрік Блум.
Хендрік Блум — архітектор і урбаніст компанії ORG з Брюсселю розповідає, чому важлива економічна екосистема для розвитку сучасного міста
Модель економічної екосистеми була успішно апробована фахівцями ORG в Антверпені. Вони картували всі компанії, що працювали в певних галузях, і намагалися створити зв’язки між ними, щоб підсилити їх і взаєморозвивати.
Для того, щоб глибше зануритися в локальний контекст, архітектори провели воркшоп з представниками бізнес-спільноти Луцька у межах Urban Vision Lutsk. Це допомогло визначити ключові великі та середні підприємства, академічні установи та інші організації, що працюють як у місті, так і в його околицях.
Учасники позначили ці установи на мапі, а також розподілили їх відповідно до ролі у міській екосистемі: стартапи, корпорації, сільськогосподарський сектор, машинобудування, освітні та медичні заклади, а також установи, що задовольняють культурні потреби.
Воркшоп з представниками бізнес-спільноти Луцька у межах Urban Vision Lutsk
За словами Хендріка Блума, такий підхід допомагає містам зростати шляхом взаємодії бізнесів та ініціатив, що полегшує інтеграцію економіки в загальноєвропейські процеси.
Окрім того, така модель підходить для залучення великих міжнародних проєктів та програм, підтримуваних ЄС або ООН. За словами архітектора, Луцьк має потенціал стати майданчиком для експериментів з економічними інноваціями, які потім можна буде поширити на інші регіони України.
Без сумніву, для економічного зростання важливими є й розвиток інфраструктури, зручна логістика, зокрема висока роль залізничних і дорожніх шляхів.
«Працювати над інфраструктурою — це створювати зв’язки, сприяти зустрічам людей та полегшувати доступ до Європи», — підкреслює Хендрік Блум.
Співзасновник ORG, архітектор і урбаніст Александр ДеХоог додає, що ще однією з основних сучасних урбаністичних тенденцій є інтеграція виробничих зон у житлові квартали – замість того, щоб виносити промисловість на околиці, можна дозволити їм співіснувати.
Александр ДеХоог — співзасновник проєктувального бюро ORG
Це не лише економічно вигідно, адже такий підхід створює нові робочі місця і дозволяє жителям працювати поруч із домом, але й сприяє розвитку соціальної інтеграції.
У містах, де працюють спеціалісти ORG (Брюссель і Нью-Йорк), вже працюють подібні проєкти, де між житловими будинками розміщуються невеликі фабрики і виробництва, а під ними — майстерні, кав’ярні, крамниці тощо.
Проєкт GRYSON в Брюсселі, в якому поєднані виробничі, житлові та комерційні функції
Проєкт GRYSON в Брюсселі, в якому поєднані виробничі, житлові та комерційні функції
Плюралізм у прийнятті просторових рішень: співтворчість як новий стандарт урбаністики
Світова практика планування сучасних міст базується на співпраці між мешканцями, експертами і владою. За словами Александра ДеХоога, співтворчість, або креативна участь мешканців у плануванні, дозволяє створити простір для всіх без винятку.
Українські міста, котрі постраждали від руйнувань, стикнулись із викликами: як утримати населення і з чого почати відбудову. Харківська організація Urban Reform активно працює з прифронтовими громадами. Урбаністка і керівниця проєктів організації Анастасія Палій зазначає, що перед постраждалими містами і містечками постає велике питання: яка їх нова ідентичність.
«Містам потрібні візії — як їм розвиватися зараз і після перемоги. Це неможливо зробити без залучення людей. Треба, щоб мешканці, бізнес і влада мали змогу спільно вибудувати цей план, вирішити як рухатися далі і створити нові сенси. Для цього треба спиратися на реальні дані, статистику, якої зараз не вистачає. Нам треба збирати більше даних і не тільки статично, але робити це так, щоб можна було їх оновлювати. Важливо шукати нові методи і технології: як збирати ці дані і долучати до цього людей. Тут, звісно, допомагає іноземний досвід», — пояснює Анастасія.
Александр ДеХоог підтверджує, що чи не найважливішим аспектом у розробці візії міста є розуміння різноманітності цінностей та потреб громади. Для того, щоб краще розуміти людей, архітектор створив інноваційну технологію Solv, яка дозволяє проаналізувати та ідентифікувати різні типи громад та їхні пріоритети.
«Завдяки обчислювальній моделі Solv нам не потрібно довго чекати, ми можемо просто помістити інформацію в програму, запустити вихідні дані і допомогти з прийняттям рішень. Це допомагає уникнути поганих рішень, і кожен може перевірити, чи його ідея має сенс. В результаті ми можемо зробити правильний вибір для досягнення найбільшого ефекту», — пояснює архітектор.
Технологію Solv використовують й в урбаністичному дослідженні Луцька. Вперше нею скористались у травні 2024 року, коли архітектори опитали представників різних сфер та галузей міста: бізнес, культура, історія, політика, волонтерство та будівництво.
Команда проєкту Urban Vision Lutsk у травні 2024 провела близько двадцяти інтерв’ю для збору даних для програми Solv
Кліматичні виклики: адаптація міста до природних змін
Розробка зелених зон і екологічно стійких просторів у містах дозволить не тільки покращити якість життя, але й підвищити стійкість до кліматичних викликів, таких як повені, сильні дощі або перегрівання.
Багато міст по всьому світу страждають від надмірної заасфальтованості. Відсутність зелені призводить до перегрівання (до 4͒ C) і стихійних повеней. Наприклад, у Кіншасі (Африка) архітектори ORG реалізували проєкт, де створили «зелені легені», які збирають дощову воду і запобігають затопленням.
«Якщо розглянути рекомендації ВООЗ щодо зелених зон у місті для здоров’я та щастя людей, то мінімальна норма становить 9,5 квадратних метрів зеленої площі на людину. У Луцька ця цифра — 39 квадратних метрів на людину, що значно більше. Це важлива перевага, якою володіє Луцьк, і слід не втратити цю унікальність», – зауважує Хендрік Блум.
Александр ДеХоог наголошує ж на тому, що потрібно працювати над розвитком альтернативних видів транспорту, популяризувати велорух і робити для цього комфорті умови у містах.
«Дороги повинні стати трохи вужчими, але при цьому залишатися безпечними і гладкими. Потрібно використовувати альтернативні види транспорту. Такі міста, як Луцьк, мають дивовижну перевагу, бо — невеликі. Не потрібно багато часу, щоб перетнути з півдня на північ і зі сходу на захід, тому багато що зробити на велосипеді, але якщо це буде безпечно і будуть веломаршрути».
Громадські простори: місця для життя і відпочинку
Громадські простори — це не просто зелені зони, а розумно сплановані місця, що виконують численні функції. Такі локації не лише роблять місто привабливим для туристів, а й підвищують якість життя його мешканців.
Під час урбаністичних лекцій усі лучани могли долучитися до воркшопу, щоб наповнити своїми ідеями проєкти публічних просторів Луцька
Оскільки Луцьк має великий природний потенціал, замість того, щоб головним публічним простором був майдан чи вулиця, бельгійські архітектори пропонують використовувати для цього зелені зони. За їх словами, це унікальна можливість, яку потрібно зберегти та досліджувати.
Хендрік Блум і Александр ДеХоог у вересні 2024 року побували в Луцьку, аби не лише на мапі, а й особисто дослідили місто, а також з колегами з Харкова Urban Reform провести воркшопи, аби разом із лучанами опрацювати шість публічних просторів міста і створити проєктні пропозиції щодо їх можливого розвитку.
«Ми працюємо над своєрідним «інструментом» або посібником із загальними принципами та стратегіями дизайну для публічних просторів, які можна застосувати в інших частинах Луцька, щоб зберегти або покращити наявні якості, а також розглянули поступові стратегії дизайну, коли з невеликими втручаннями можна крок за кроком поліпшувати публічний простір», — розповідає Александр ДеХоог.
До прикладу, у Брюсселі вони створили посібник з проєктування вулиць, що допомагає організувати міський простір максимально ефективно і зручно.
«Розвиток урбаністики під час війни може здаватися другорядним, але це важлива інвестиція в майбутнє. Спільна робота європейських архітекторів з українськими організаціями допомагає створити готові рішення для тилових міст, які стануть підсиленням та підтримкою, а в чомусь, може, і прикладом для відбудови постраждалих громад.
Це дозволить уникнути хаотичного розвитку й сприятиме ефективному й раціональному використанню ресурсів, якими ми володіємо зараз і які будемо мати потім. Ми повинні працювати над цим вже, зважаючи на той факт, що війна може тривати ще довго», — каже керівниця проєкту Urban Vision Lutsk Лідія Гонтар.
Лідія додає, що досвід проєкту Urban Vision Lutsk вже демонструє, що обраним шляхом йти непросто, але необхідно. І в цьому процесі за будь-яких обаствин потрібен діалог. Саме тому, спільно з місцевими урбаністами та архітекторами з ГО «місто.ребут» платформа «Алгоритм дій» проводить публічні лекції і дискусії Urban Talks. Рік тому це неабияк допомогло розпочати діалог всередині громади.
Відтоді лучани мають ще одне місце, де можуть долучитися до співдії з фахівцями-урбаністами, місцевими органами самоврядування і запропонувати свої ідеї щодо розвитку, до прикладу, публічних просторів, а також глибше дослідити теми щодо міського планування, які їх турбують.
«Ми створили майданчик для обміну думками та ідеями для всіх, хто прагне покращити інфраструктуру та міське середовище Луцька. Всі результати наших досліджень — відкриті для громадськості. Кожен охочий може використати цю інформацію для створення концепції, проєкту чи плану розвитку окремої частини міста. На моє переконання, важливо робити ці процеси максимально прозорими та зрозумілими, демонструвати, як їх можна застосовувати», — пояснює Лідія Гонтар.
«Urban Talks 2.0: Велорух у Луцьку» зібрав літом 2024-го понад 70 учасників
Підтримує позицію Лідії Гонтар й Хендрік Блум, який переконаний, що Луцьк у майбутньому може стати лідером у створенні відкритої, стійкої та самодостатньої урбаністичної моделі, що буде інтегрована в ширший європейський контекст.
«Луцьк має унікальний потенціал стати прикладом у процесі відновлення та розвитку. Він може бути інноваційним майданчиком для перевірки нових гіпотез, які можна застосувати в інших містах України», — підсумовує Хендрік Блум.
Читайте також:
Нью-Йорк став першим містом США, яке запровадило плату за в’їзд у центр для зменшення заторів