Архітектура як інструмент війни
У документі наведено факти прямої участі російських архітекторів, освітніх установ і студентів у реалізації політики окупації та інтеграції тимчасово захоплених територій України до просторової, інфраструктурної та ідеологічної системи РФ.
Зокрема, йдеться про діяльність Єдиного інституту просторового планування РФ — розробника так званих «генеральних планів» для окупованих територій. Саме ця установа представила «концепцію реконструкції Маріуполя» після руйнувань, спричинених російською агресією. Керівники інституту включені Україною до переліку воєнних злочинців.
НСАУ також наводить приклади участі Московського архітектурного інституту (МАРХІ) у проєктах, пов’язаних з окупованими територіями. У 2023–2024 роках темами дипломних робіт студентів були «реконструкція» житлових кварталів Маріуполя, створення «меморіальних парків» у Донецьку та Луганську, розвиток громадських просторів у так званих «нових регіонах».
Окремо згадується кафедра військової архітектури МАРХІ та щорічні наукові конференції інституту, де розглядаються питання стратегічного просторового планування, включно з анексованими регіонами України.
Освітні інституції як співучасники окупації
У заяві також йдеться про Уральський державний університет архітектури та мистецтва (УрГАХУ), який залучений до програм «шефської допомоги» окупованим містам Донбасу. Серед результатів — дипломні проєкти з «післяконфліктного відновлення міст ДНР», концепції житла для переміщених осіб та проєкти модернізації промислових зон на окупованих територіях.
За даними НСАУ, ключові викладачі та адміністратори цих програм визнані Україною воєнними злочинцями.
Порушення міжнародного права та етики професії
У НСАУ підкреслюють, що така діяльність суперечить положенням Гаазької конвенції 1907 року, яка забороняє зміну використання та розвитку окупованих територій. Архітектурну співпрацю з окупаційною владою в організації розглядають як форму культурної колонізації та інструмент легітимізації війни.
«Архітектура під час війни або служить миру, або стає частиною агресії», — зазначає віцепрезидентка НСАУ, професорка Олена Олійник.
Вимоги української сторони
У зверненні НСАУ закликає UIA:
-
офіційно призупинити валідацію російських і білоруських архітектурних шкіл у системі UIA–UNESCO;
-
призупинити членство Спілки архітекторів Росії та відповідних білоруських організацій у UIA до їхнього публічного засудження війни проти України;
-
створити міжнародний реєстр етичних порушень та осіб, причетних до реалізації агресивної архітектурної політики на окупованих територіях.
Позиція України в міжнародній спільноті
Олена Олійник нагадує, що ще у 2022 році Україна вже зверталася до UIA з подібними вимогами. У 2023 році Балтійська асоціація архітекторів демонстративно залишила організацію на знак протесту проти присутності російських архітекторів. Українська сторона тоді вирішила залишатися в UIA, продовжуючи відстоювати свою позицію зсередини.
«Мовчання або професійна бездіяльність міжнародних інституцій створюють небезпечний прецедент, коли війна може бути легітимізована через архітектурну практику та освіту», — наголошують у НСАУ.
Водночас, як зазначено у Відділі валідації ЮНЕСКО-UIA, станом на 2026 рік жодна російська архітектурна установа, зокрема МАРХІ та УрГАХУ, не має дійсної валідації, оскільки обидві процедури були припинені з адміністративних причин.