Що насправді означає рішення Верховного Суду щодо садиби Зеленських: пояснення юриста

Наприкінці листопада Верховний Суд України ухвалив рішення, яке, за словами активістів, визнає законною видачу містобудівних умов і обмежень на реконструкцію садиби Зеленських у Києві — а отже, де-факто визнає законність знесення. Піднялась хвиля обурення: пам’яткоохоронці звинуватили суд в корупції й почали бити на сполох, мовляв, рішення може поставити під загрозу інші архітектурні пам'ятки у столиці та й взагалі в Україні. Та чи дійсно це так?

Передумови

Отже, 26 листопада пам’яткоохоронець Дмитро Перов повідомив, що Верховний Суд України виніс рішення стосовно садиби Маліна (Зеленських), яким фактично визнано законним знесення будівлі цьогоріч.

«Суд визнав видачу містобудівних умов і обмеження на реконструкцію садиби законним. І це попри те, що будівля таки отримала статус памʼятки історії та архітектури. А єдиним дозволеним видом робіт на памʼятках, згідно із законом – є виключно їх реставрація», — написав Перов.

Але на противагу йому апелював експерт з питань містобудування Георгій Могильний, який зазначив, що така постановка питання є маніпулятивною. За його словами, питання знесення будівлі у 2024 році там взагалі не досліджувалося, оскільки це справа про відмову у видачі містобудівних умов та обмежень, надану Департаментом містобудування та архітектури КМДА ще восени 2022 року.

19 липня цього року забудовник здійснив демонтаж садиби Зеленських. Фото: Юрій Ферендович

Могильний додав, що надання статусу щойно виявленого об’єкта культурної спадщини в серпні 2024 року жодним чином не могло вплинути на визначення судом законності/незаконності дій Департаменту за два роки до цього. Експерт також наголосив, що тут не потрібно плутати статус пам’ятки і реальний статус будівлі, яку в липні 2024 року визнали щойно виявленим об’єктом культурної спадщини.

«Це принципово відмінні статуси з різними охоронними режимами і вимогами до проведення робіт на них. Суд написав, що до реконструкції подібної історичної будівлі в історичному ареалі і т.д. мають висуватися додаткові вимоги НЕЗАЛЕЖНО від наявності у неї охоронного статусу», — додав він.

Коментар юриста

PRAGMATIKA.MEDIA попросила юриста й дослідника архітектури Івана Довгуна роз’яснити детальніше рішення ВС та чи дійсно воно може стати підставою для знищення й інших пам’яток в майбутньому.

Будівля була зведена у 1890 році для київського професора Василя Маліна (у деяких джерелах — Малініна), який викладав російську філологію в університеті Св. Володимира (тепер — КНУ ім. Тараса Шевченка). На фото — садиба у 1986 р. Джерело: «Спільнота Історична забудова Києва» / Historical Buildings of Kyiv у Facebook

За словами Івана, в рішенні ВС дійсно йдеться про містобудівні обмеження й умови, і вони дійсно впливають на законність тих чи інших дій на об’єкті. Наразі такі МУО видавати не можна, оскільки вони дозволяють «реконструкцію», а будинок має статус пам’ятки і, відповідно до Закону України про культурну спадщину, там можна здійснювати лише «реставрацію».

«Фактично наявність таких умов дійсно дозволяє “демонтаж” будівлі для “реконструкції”. Рішення суду саме в цьому плані є законним і правомірним, оскільки на момент видачі МУО будівля не мала статусу пам’ятки. Це зараз такі МУО видати не можна було б, а ті, дворічні — цілком законні. Простіше кажучи: містобуди були видані в 2022 році, статус наданий у 2024. На момент видачі містобудів існував тільки сумнівний наказ КМР, який фактично не передбачав жодних наслідків за порушення. Суд керується законом, який діяв на момент прийняття оскаржуваного рішення, а не петицією чи чимось іншим», — каже юрист.

«Але є але. МУО — це не єдине, що потрібно забудовнику для “реконструкції”. Наприклад, будівля знаходилась в межах історичного ареалу м. Києва, а отже, потрібен був дозвіл МКІП (нині МКСК), а такого дозволу не було. Крім того, наскільки мені відомо, садиба знаходиться близько до іншої пам’ятки, і, відповідно до ЗУ, там є буферна зона 20 метрів, в якій не можна будувати без дозволу ДОКСу. Такого дозволу теж не було. Загалом перелік таких порушень можна продовжувати дуже довго», — додає Іван Довгун.

Підсумовуючи:

  • суд цілком правомірно визнав законними МУО. Ці МУО дійсно роблять законним ОДИН аспект демонтажу будівлі;
  • сам демонтаж лишається незаконним через низку порушень, попри рішення суду.

Водночас, за словами Івана, це рішення дійсно може загрожувати знесенню й іншим пам’яткам.

«Я б казав, що воно не дозволяє видавати МУО на пам’ятки на реконструкцію, але дозволяє відновлювати МУО на реконструкцію пам’ятки, якщо МУО видали до статусу пам’ятки. І оце, безумовно, проблема», — підсумував юрист.

Докладніше про перебіг подій щодо знесення садиби Зеленських, реакцію суспільства і влади ми писали у нашому матеріалі: Остання крапля? Знищення садиби Зеленських має змінити «правила гри» зі спадщиною 

 

Читайте також:

Активісти запропонували відновити історичну садибу Зеленських

Кияни створили петицію про збереження фундаментів палацу Розумовського

У Версалі завершили масштабну реконструкцію майстерень Національної школи архітектури