Просторова аптечка — це серія чотиритижневих воркшопів, інтегрованих у навчальні плани студенток та студентів, протягом яких розробляються серії універсальних інклюзивних просторових інтервенцій. Проєкти серій просторових рішень опубліковані у відкритому доступі з кресленнями, розрахунками матеріалів, а також інструкціями до збірки, аби кожен охочий міг скористатися ними для своїх потреб і реалізувати свої запити.
Фото: Златослава Криштафович
У 2024 році увагу сфокусовано на темі здоров’я та міркуємо над тим, «Чи може архітектура лікувати»? Проєкт реалізується за підтримки БФ «Здорові рішення» як частина ініціативи «Здорова громада».
Робота з громадою
Цьогоріч практика проходила у співпраці з представницями та представниками Златопільскої громади Харківської області. На території центру соціальної адаптації також зʼявиться зразок одного із проєктів просторової аптечки.
Ретельно проаналізувавши запити спільноти, студенти та студентки виокремили для себе фокуси, з якими працювали на наступних етапах. Першим кроком стало дослідження наявних реабілітаційних центрів в Україні, їх особливостей та функціонального наповнення.
Фото: Златослава Криштафович
Разом із тим відбувалося дослідження доступності та чутливості просторів, а також закладених в них сценаріїв, їх різноманіття та здатність відповідати на потреби користувачів.
Виклики та фокуси
Фокусом уваги проєктних рішень стали інклюзивність і розробка терапевтичної сценарності кожного обʼєкту. Хорошим стартом роботи з темою травмаінформованої архітектури стало дослідження того, які процеси можуть позитивно впливати на стан людей, а також застосування медичного принципу “no harm” у підходах до просторового планування. До теми інклюзивності шлях пролягав через польове дослідження та аналіз різних реабілітаційних центрів.
Отримані інсайти з усіх досліджень та інтервʼю допомогли сформувати основу майбутніх проєктів. Наступним кроком стало втілення обраних ідей в реальність, тому матрицею для прийняття рішень стала практичність, зумовлена часом та бюджетом.
Фото: Матвій Маслюков
Окремими викликами стали універсальність та простота монтажу. Для того, щоб кожен проєкт міг втілюватися в будь-якій іншій локації, проєктування відбувалося «наосліп», що з одного боку не допомагало врахувати нинішній контекст, але з іншого — враховувало практично будь-який сценарій оточення. З усім тим на більшість рішень вплинуло саме розуміння того, що в реальності проєкт має будуватися просто, швидко, без попереднього досвіду та з доступних матеріалів. Саме тому в студентських проєктах ви не побачите складних деталей чи вузлів.
Вуличні меблі “Платформа”
“Платформа” – це проєкт вуличних меблів, який покликаний зруйнувати бар’єри між інституцією та містом задля залучення пацієнтів у життя міста та їх поступову адаптацію. Під час створення студенти закладали принципи соціальної взаємодії, універсальності, інклюзивності та доступності. Керуючись засадами безбар’єрності та рівності, було задіяно максимальну кількість користувачів, що є важливим показником для ідеї залученості.
Фото: Златослава Криштафович
За основу було обрано максимально просту та зрозумілу форму, за допомогою якої розкривається мультисценарність проєкту. Студенти також врахували в цьому проєкті критерій запрограмованої активності, що є дуже важливим для реабілітації та терапії. Вуличні меблі спонукають людей більше часу проводити на дворі, спілкуючись та проводячи різні заходи на свіжому повітрі.
Команда проєкту: Роксана Лесс, Денис Токар, Матвій Маслюков
Павільйон “Кубійович”
Павільйон “Кубійович” – простір, що підлаштовується під потреби громад. Мета павільйону – ставати центром комунікації та взаємодії, гуртувати людей довкола спільної дії. Завдяки сітці, що наслідує ергономічні розміри, рухомим платформам та універсальним кріпленням простір може набувати різних конфігурацій та сценаріїв. Проте саме громада обирає, як використовувати простір та яким йому бути. Адже впливати на простір — означає відчувати причетність до місця та до спільноти.
Фото: Златослава Криштафович
Команда проєкту: Смалюх Олег, Соломія Кульчинська, Олег Перепилицин, Рената Сейфулліна
Павільйон “Вітряк”
Команда павільйону “Вітряк” працювала із мультисценарністю та різними рівнями приватності. Кожне “крило” має свій набір функцій: лавка, сидячий стіл, стоячий стіл і шафа/екран. В поєднанні кожна із зон отримує свій характер приватності та спільнодії. А хрестоподібна форма конструкції забезпечує стійкість павільйону, що дозволяє значно зекономити на матеріалах і спростити процес будівництва.
Креслення павільйону “Вітряк”
Команда проєкту: Назарій Церна, Євгенія-Ганна Данилів, Уляна Корякіна, Олександра Присяжнюк, Андрій Нестеренко
Вуличні меблі “Стіл та стілець”
Проєкт “Стіл та стілець” спрямований на створення багатофункціонального набору меблів, який задовольняє потреби різних вікових груп у відпочинку та активностях. Основні акценти зроблені не тільки на тому, щоб надати користувачам вибір у способі використання, а й на його легкості та доступності для людей з інвалідністю. Крім того, проєкт орієнтований на створення простору, що стимулює соціальну взаємодію та спільнотворення.
Креслення вуличних меблів “Стіл та стілець”
Команда проєкту: Поліна Личова, Хануна-Неллі Амаш, Максим Юрша, Марія Левчук
Кожен зі студентських проєктів можна охарактеризувати як чутливий, інклюзивний та мультисценарний. Будівельна практика є відповіддю на контекст сьогодення, що фокусується на доступних рішеннях для покращення життя різних громад України. Основна мета – сприяти підвищенню попиту людей на чутливу архітектуру, а також підіймати планку майбутніх урбаністичних проєктів чи спонукати громади до взаємодії із такими інституціями як Харківська Школа Архітектури, її студентами та студентками.
Читайте також:
Японський музей отримав нагороду Prix Versailles та став “найкрасивішим у світі”