Про це інформує пресслужба Київської міської прокуратури.
Зазначається, об’єкт культурної спадщини включений до Закону України “Про Перелік пам’яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації”, а отже може перебувати виключно у державній власності. Законодавча заборона на його відчуження залишається чинною.
Попри це, Федерація професійних спілок України зареєструвала за собою право власності на будівлю. Крім того, за даними прокуратури, власник не вживав належних заходів для збереження пам’ятки: охоронний договір було укладено лише у 2025 році — на виконання судового рішення за позовом прокурора.
Фото: Прокуратура України
Колишній Жовтневий палац збудували у 1838–1842 роках за проєктом архітектора Вікентія Беретті як корпус Київського інституту шляхетних дівчат. У різні періоди там розміщувалися державні установи. Стіни будівлі стали свідками розстрілів української інтелігенції представниками НКВС, зокрема Костя Буревія, Олекси Близька, Григорія Косинки, Тараса та Івана Крушельницьких, Дмитра Фальківського. Під час Другої світової війни приміщення використовувало німецьке гестапо.
У 1979 році будівля отримала статус пам’ятки національного значення. Останні роки вона функціонує як один із головних концертних залів країни.
Господарський суд міста Києва відкрив провадження за позовом прокуратури. Справу призначено до судового розгляду.
Читайте також:
У Львові забудовника зобов’язали знести самобуд на Євгена Олесницького та сплатити штраф
Мінкульт передав Миколаївський костел у користування релігійній громаді на 50 років