Звернення опубліковане на платформі петицій на сайті Київської міської ради.
Автор петиції наголошує, що в умовах війни важливо зберігати робочі місця. За його словами, демонтаж кожного кіоску може означати втрату доходу для двох-трьох людей. Також зазначається, що малий бізнес забезпечує містян товарами у пішій доступності та сплачує податки до бюджету.
У тексті звернення також йдеться, що процес демонтажу, транспортування та зберігання тимчасових споруд потребує значних витрат з міського бюджету. На думку автора, в умовах регулярних атак росії на енергетичну інфраструктуру ці кошти доцільніше спрямувати на посилення енергобезпеки міста.
Фото: КП “Київблагоустрій”
Серед пропозицій – запровадження мораторію на демонтаж законно встановлених МАФів до завершення війни, аудит витрат Департаменту територіального контролю та перенаправлення коштів із програми демонтажу на закупівлю енергетичного обладнання, зокрема генераторів та інверторів. Також пропонується створити робочу групу за участі представників малого бізнесу для підготовки реформи вуличної торгівлі після війни.
Раніше у Київській міській державній адміністрації повідомляли, що у центрі столиці демонтували 33 тимчасові споруди з простроченими документами – 27 на вулиці Хрещатик і шість на Майдані Незалежності. Роботи зі знесення МАФів також тривають і в інших районах Києва.
Раніше PRAGMATIKA.MEDIA вже аналізувала ситуацію довкола малих архітектурних форм у матеріалі «МАФи в мікрорайонах: естетика хаосу чи логіка виживання міст?». У ньому експерти — урбан-дизайнерка Софія Бондар, архітекторка Олександра Нарижна та урбаніст Георгій Максименко — пояснювали, що масове поширення кіосків у Києві стало відповіддю на просторовий дефіцит комерції у радянських мікрорайонах. Через планувальну модель, де перші поверхи житлових будинків не передбачали бізнесу, малий ритейл фактично не мав місця в капітальній забудові. У цій порожнечі МАФи стали швидкою економічною адаптацією міста — вони з’являлися там, де проходять щоденні маршрути мешканців, забезпечуючи доступ до товарів і сервісів поруч із домом. Водночас експертне середовище оцінює їхню роль по-різному: від необхідного елементу дрібної міської економіки до тимчасового рішення, яке має поступитися системним архітектурним і девелоперським підходам.
Читайте також:
Суд зобов’язав Мінрозвитку оприлюднити ДБН у форматі відкритих даних
Останній дерев’яний водяний млин Київщини оцифрували для майбутньої реставрації
Міст Патона в Києві можна й надалі експлуатувати, але з обмеженнями – КМДА