Серія з дванадцяти великих витинанок формує цілісний візуальний наратив, побудований як символічний календар року. Кожне з вікон має власну образну логіку, а разом вони розповідають історію культури через ритуали, працю, втрати, стійкість і безперервність життя.
Фото: Валерія Вапельник
Загальна площа вирізаних паперових полотен становить 36,6 м². Традиційна українська техніка витинанки, відома з XIX століття як елемент домашнього декору, у проєкті набуває урбаністичного масштабу. Тепло-жовтий папір створює ілюзію внутрішнього світла: вдень вікна сприймаються як світлові площини, а вночі композиції розкриваються через складну графіку тіней.
Паперові полотна не лише взаємодіють зі світлом, а й підкреслюють архітектурну структуру будівлі Інституту, посилюючи його роль як видимого символу української присутності в міському просторі Торонто. Масштаб і зрозумілість образів роблять проєкт відкритим для міжнародної аудиторії — мова символів читається інтуїтивно, незалежно від культурного бекґраунду глядача.
Фото: Валерія Вапельник
«Paper Light — це не декоративний жест і не гра в символи. Для мене це спосіб говорити про українську ідентичність мовою традиції, яка знаходить нову форму в сучасному місті», — говорить авторка проєкту Анастасія Бєлогривцева.
Дванадцять місяців — дванадцять образів
Фото: Валерія Вапельник
Кожна витинанка відповідає одному місяцю року та відображає важливі для української культури сенси:
-
Січень — різдвяна зірка, що спирається на чотири дідухи, як символ родової пам’яті та колективного початку року.
-
Лютий — вишитий силует України в кордонах 1991 року, поєднаний із калиною та дронами, говорить про втрату спокою й тривалу боротьбу.
-
Березень — дерево з втраченим корінням, «Кобзар» і зоряне небо Тараса Шевченка як образ пам’яті, що не може бути втрачена.
-
Квітень — писанки як символ відродження й циклу життя, закодованого в орнаменті.
-
Травень — орнаменти вишиванки, каштани й бузок формують образ зшитого рушника — приналежності та спільності.
-
Червень — квіткове поле та вінок звертаються до купальських традицій і єдності з природою.
-
Липень — молоді пшеничні поля як образ праці, очікування та ролі України як житниці.
-
Серпень — тризуб на квітучому полі символізує Незалежність і перегукується з візуальною ідентичністю інституту.
-
Вересень — місяць світла, цвіту й початку, де назва Paper Light читається буквально.
-
Жовтень — соняшникове поле як уособлення родючості й циклу життя.
-
Листопад — свічка як знак тиші, молитви та пам’яті про жертв Голодоморів.
-
Грудень — солом’яний павук і дзвони завершують рік гармонією та світлом «Щедрика» Миколи Леонтовича.
Проєкт Paper Light існує на перетині мистецтва, дизайну й архітектури, переносячи тендітну домашню майстерність у публічний міський простір і надаючи їй нової ваги. Це тиха, але впевнена присутність української культури в серці багатонаціонального міста.
Раніше ми писали, що у Музеї історії міста Києва зареєстрували рекорд України за найбільшу витинанку. Робота представлена на виставці “Червоне – то любов”.
Читайте також:
У Києві презентували колекцію керамічної плитки FRAGMENT від Євгенія Литвиненка
Lego в колаборації з Crocs випустили взуття у формі гігантських цеглинок
Бренд KHUSTYNA та студія MAKHNO створили хустки за ескізами Сергія Махна