Мета семінару – проаналізувати поточний ландшафт фінансування та надати учасникам ґрунтовне розуміння пріоритетів і вимог донорів щодо фінансування проєктів, пов’язаних із культурною спадщиною. Окрім цього, було розглянуто різні стратегії та моделі для формування стійкої системи фінансування, з урахуванням як короткострокових, так і довгострокових перспектив.
Відкриття відбулося за участі перших осіб Національної Спілки Архітекторів України (НСАУ) – Олени Олійник та Олександра Чижевського.
Спікерами семінару виступили представники фондів, донорських організацій та керівники проєктів, пов’язаних зі спадщиною, зі Швеції, України, Словенії.
З боку Асоціації архітекторів Швеції, співорганізаторів навчального курсу, виступив керівник проєкту CPD program Ukraine Пер-Мікаель Селльстрьом.
Темою його виступу стала «Як збалансувати цілісне бачення спадщини з вимогами фінансування». Доповідь підкреслила такі ціннісні риси спадщини, як сталий розвиток, культурні та соціальні переваги, економічні вигоди, міська функціональність. Так, спадщина, за словами Пер-Мікаеля, є матеріальним орієнтиром для колективної пам’яті, що сприяє осмисленню індивідуального досвіду, усвідомленню спільної ідентичності, забезпечує соціальні зв’язки, покращує довіру та співпрацю.
У Києві 13–14 березня відбувся дводенний семінар для учасників 12 пілотних проєктів відновлення спадщини CPD Program Ukraine в межах проєкту U-RE-HERIT. Фото надане Національною спілкою архітекторів України
Партнерами події стали UN-Habitat в Україні – установа Організації Об’єднаних Націй, яка відповідає за розробку міської політики та її впровадження для створення сталих міст і населених пунктів. В Україні ООН-Хабітат підтримує українських партнерів і зацікавлені сторони в забезпеченні сталого, ефективного та інклюзивного відновлення міських територій за допомогою принципу «building back better».
Спікерами були Гвендолін Меннетрієр, голова Представництва в Україні, та Ніна Рінне, голова UN-Habitat Urban Lab в Україні, з темою «Інтегроване планування як засіб зменшення ризиків проєктів міського розвитку». Так, за новою програмою розвитку міст від агенції, спадщина та її захист займають важливе місце у процесах розвитку міст. Визнано, що культура сприяє сталому розвитку та відіграє унікальну роль в ініціативах розвитку міст (пункт 10 Нової програми розвитку міст).
Відновлення історичних будівель
Про перспективи регіонального врядування у фінансуванні проєктів зі спадщиною розповіла Олена Василько, головний архітектор Львівської області. Пані Олена пояснила форми власності на спадщину та способи залучення коштів: із державного та місцевого бюджетів, від приватних і міжнародних донорів. Вона також навела приклади зростання фінансування проєктів збереження спадщини від іноземних донорів у противагу суттєвому зменшенню, а подекуди й повній відсутності коштів із державного бюджету.
Розвиток української спадщини та її збереження тісно пов’язані з європейськими проєктами охорони спадщини. Про планування проєктів культурної спадщини, що фінансуються ЄС, та зв’язки з New European Bauhaus Academy в Україні – досвід Словенії – розповів Андрей Горват (Програма U-LEAD з Європою). Він поділився досвідом Словенії щодо підходів до збереження спадщини як окремих об’єктів, так і об’єктів у межах інших програм, наприклад збереження природних пам’яток.
Про програми ЄС, що активно працюють в Україні для популяризації культури та спадщини, розповів Микола Ульянов (Creative Europe Desk Ukraine). Відділ надає широку допомогу шукачам грантів, а до середини травня можна подати заявку на одну з програм із загальним бюджетом 58 млн євро.
Фото надане Національною спілкою архітекторів України
В Україні також працюють фонди та локальні проєкти підтримки культурних ініціатив. Як стати учасником і підготуватися до партнерства з ними – розповідала Христина Бойко (ЗМІН Фундація).
Про досвід артцентру «Фабрика Повидла» у Львові розповіли Божена Пеленська та Тетяна Федорук.
Приклад організації проєктів зі спадщини – Färgfabriken (центр мистецтва та архітектури у Стокгольмі), спікер – Ян Риден Бонмот.
Формування сталої екосистеми фінансової підтримки на прикладі Благодійного фонду «Києво-Могилянська Фундація» презентував Андрій Калінін.
Юрій Вербовецький (Національний заповідник «Замки Тернопілля») поділився даними про туристичні можливості замків:
- Збаразький замок – 49 500 відвідувачів;
- Вишнівецький палац – 22 800 відвідувачів;
- Скалатський замок – 5 240 відвідувачів;
- Теребовлянський замок – 2 280 відвідувачів.
Про проєкт відновлення садиби на Покорщині розповіла Ганна Бондар, народна депутатка Верховної Ради України.
Панельна дискусія
Перший день завершився панельною дискусією на тему «Фінансова життєздатність: структурування сталого фінансування для відродження спадщини», модератором якої був Володимир Гайдар. Учасники обговорили роль держави, органів місцевого самоврядування та міждисциплінарного діалогу у збереженні пам’яток.
Модератори події: Ольга Терефеєва (НСАУ) та Анастасія Бородієнко (Sveriges Arkitekter).
Читайте також:
Інклюзивність як нова архітектурна норма: людяність, яку неможливо ігнорувати
Ринок “Залізничний” у Києві під загрозою знищення. В чому його унікальність?