Розташований на жвавій пішохідній вулиці Істікляль, будинок довгі роки залишався майже непоміченим: над вітринами магазинів поступово руйнувався елегантний фасад, який колись символізував модернізацію османського Стамбула. Спроєктований італійським архітектором Раймондо д’Аронко за замовленням султана Абдулгаміда II, будинок було зведено у 1901 році для придворного кравця султана — голландця Жана Боттера, пише CNN.

Будинок Боттера проклав шлях для появи багатьох інших будівель у європейському стилі в Стамбулі. Фото: Ali Halit Diker
Будинок Боттера став не лише декоративною домінантою, а й справжнім технологічним новаторством. Це була перша в Стамбулі житлова споруда у стилі ар-нуво, вирізнялася характерними «батогоподібними» лініями, флористичними орнаментами та скульптурними деталями, зокрема зображеннями голови Медузи. Крім того, це був перший у Туреччині сталевокаркасний житловий будинок і, ймовірно, другий у країні, обладнаний ліфтом — після готелю Pera Palace.
На початку ХХ століття ательє Боттера на першому поверсі було одним із центрів світського життя району Пера, де відбувалися модні покази та примірки для еліти міста. Верхні поверхи слугували житлом для родини.
Після Балканських воєн і Першої світової війни космополітичне життя Пери поступово згасло. У 1917 році родина Боттерів продала будівлю та переїхала до Парижа. Протягом десятиліть споруда змінювала власників, занепадала і зрештою опинилася на межі руйнування.
«Будівля перебувала у вкрай аварійному стані: без вікон, із пошкодженим дахом і прогнилою дерев’яною підлогою», — згадує архітекторка та менеджерка проєктів Департаменту спадщини Стамбульського муніципалітету Мерве Гедік.
У 2021 році міська влада розпочала делікатну реставрацію, дотримуючись принципу мінімального втручання. Було знято пізні шари фарби й тиньку, очищено металеві елементи, збережено сліди часу як частину історії будівлі.
У квітні 2023 року нижні поверхи відкрилися як Центр мистецтва та дизайну Casa Botter. Інтерес відвідувачів виявився настільки великим, що від ідеї облаштувати на верхніх поверхах офіси відмовилися. Простір почали активно використовувати студенти, митці та фрилансери як коворкінг.
«Будівля сама знайшла свою нову функцію, коли стала публічною», — зазначає Гедік.
Сьогодні Casa Botter сприймається як «живий музей архітектури» — простір, де поєднуються османська зацікавленість європейською естетикою та сучасне переосмислення спадщини.
Фото на головній – Ali Halit Diker
Читайте також:
Cтудія BUREAU представила сучасний маяк на Женевському озері з акцентом на ґратчасту геометрію
Помпеї збудували з самовідновлювального бетону, який зберігається тисячоліттями – дослідження








