На третій рік повномасштабної війни питання кадрового голоду стає все гострішим. Так, згідно з цьогорічними даними Центру економічної стратегії, нині за кордоном проживають приблизно 5 мільйонів українців. Для економічного зростання країни та її повоєнної відбудови потрібно спонукати молодь залишатися вдома і здобувати освіту тут. А для цього — трансформувати навчальні простори.
Тож сьогодні перед Україною стоїть надважливе завдання: зробити професійну освіту престижною, а освітні заклади — функціональними та естетичними. Саме з цим і має допомогти посібник «Новий профтех. Путівник з ремонтних робіт у закладах професійної освіти».
«Простір є надзвичайно важливою складовою освітнього процесу. Він так чи інакше стосується всіх: впливає на естетичне виховання, на емоції, які відчуває здобувач освіти під час навчання, на комфорт і психологічний стан викладачів. Простір формує хід думок, певні якості особистості, її вимоги до життя та оточення», — зазначає Дмитро Завгородній, заступник Міністра освіти і науки України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації.
«Ми віримо, що простори мають бути радикально осучаснені, щоб відповідати новому українському способу мислення. Тому ми прагнули створити єдині зрозумілі правила роботи з ними, щоб допомогти вмотивованим директорам і управлінцям змінити освітні середовища на сучасні, комфортні та естетичні», — пояснює Дмитро Завгородній, заступник міністра освіти і науки України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації.
Сьогодні кожен заклад професійної освіти самостійно проводить ремонтні роботи, зазвичай — точково. Це призводить до того, що приміщення відрізняються одне від одного і загальним станом, і стилем. Тому посібник містить практичні та зрозумілі інструкції, які допоможуть підходити до ремонту системно, трансформувати застарілі приміщення у нові простори в єдиному стилі.
Розробляючи «Новий профтех. Путівник з ремонтних робіт у закладах професійної освіти», команда урбан-бюро Big City Lab керувалася чотирма основними принципами: функціональністю, безбарʼєрністю, естетикою та довговічністю.
«Важливо розуміти, що архітектура напряму впливає на якість освітнього процесу — і про це свідчить чимало міжнародних досліджень. На жаль, про трансформацію просторів, створених ще за радянських часів, почали говорити тільки зараз. І це причина, через яку професійна освіта є доволі непопулярною в Україні. Тож нашою задачею було розробити дизайн-рішення, що допоможуть створити цільний функціональний і комфортний простір — і переконуватимуть українську молодь обирати професійну освіту», — зазначає Вікторія Тітова, CEO Big City Lab.
Розробляючи посібник, команда урбан-бюро співпрацювала з керівниками та викладачами закладів, а також здобувачами освіти, щоб ті пояснили, чого потребують як від стандартних приміщень, так і від специфічних, наприклад, майстерень. Також було враховано досвід Німеччини, Австрії та Швейцарії — країн, де професійна освіта є престижною та розвиненою.
Читайте також:
Який вигляд матимуть майбутні 100 майстерень в профтехах – візуалізація ШІ
Дизайн-бюро Spiilka розробить єдину систему дизайну для українських профтехів
Збереження історії, безбарʼєрність та безпека: яким кияни хочуть бачити новий “Локо Сіті”



