Як пише Designboom, авторка спирається на дослідження з нейронауки, імунології, епідеміології та поведінкових наук, демонструючи, що творчість є не лише культурною цінністю, а й реальним біологічним і соціальним ресурсом.
Від інтуїції — до клінічних доказів
Фанкурт має освіту в галузях музики й медицини. Її науковий шлях розпочався в лікарнях, де вона спостерігала, як спів і мистецькі практики знижують тривожність і впливають на сприйняття болю у пацієнтів. Згодом ці спостереження стали основою докторських досліджень у сфері психонейроімунології.
Артгалерея у Ганої, В’єтнам. Фото: buian_photos / Unsplash
Науковиця довела, що мистецтво змінює рівень стресових гормонів, впливає на імунні реакції та активність мозку. Сьогодні Фанкурт є директоркою Центру ВООЗ із досліджень мистецтва та здоров’я і однією з ключових фігур у формуванні глобальної політики у сфері «arts & health».
Як саме мистецтво впливає на організм
У книзі Art Cure зібрані результати досліджень, які показують:
-
музика сприяє формуванню мозкових структур у дітей;
-
творчі хобі підвищують стійкість до деменції;
-
візуальне мистецтво та музика знижують рівень депресії, стресу й болю, іноді не гірше за медикаменти;
-
танець і рух допомагають відновлювати нейронні зв’язки після травм мозку.
При цьому авторка підкреслює: не має значення, чи це класичний концерт, чи стріт-арт, музей чи хор у громадському центрі. Важливо не «високе мистецтво», а саме залучення — емоційне, соціальне й особистісне.
Фото: Rineshkumar Ghirao / Unsplash
Окремий блок досліджень присвячений старінню. Дані показують, що люди, які регулярно відвідують музеї, виставки, театри або концерти, мають значно нижчий ризик депресії в похилому віці.
Ба більше, участь у культурному житті статистично пов’язана з довшою тривалістю життя, навіть з урахуванням рівня доходів, здоров’я та соціального статусу. Саме ці результати стали підґрунтям для розвитку практики «соціального призначення» (social prescribing), коли лікарі рекомендують пацієнтам культурні та громадські активності як частину лікування.
Архітектура та дизайн як частина терапії
Фанкурт також звертає увагу на важливість якості простору: освітлення, акустику, доступність і загальну атмосферу. Саме вони визначають, чи стане мистецький досвід терапевтичним, чи, навпаки, стресогенним.
Фото: Pauline Loroy / Unsplash
Таким чином, музеї, лікарні, культурні та громадські простори перестають бути нейтральними оболонками. Вони стають активними учасниками процесу оздоровлення. Архітектура та експозиційний дизайн безпосередньо впливають на ефективність мистецьких практик.
На думку Фанкурт, у часи обмежених ресурсів мистецтво не можна вважати «розкішшю». Навпаки, це доступний, безпечний і потужний інструмент підтримки здоров’я окремої людини й суспільства загалом.
Фото на головній – Diogo Fagundes / Unsplash
Читайте також:
Weltevree та музей Крьоллер-Мюллер «оживили» лавку у Нідерландах
Італійські реставратори залучили штучний інтелект для відновлення фрески XIII століття