Як повідомляє Zaxid.net, церкву при семінарії розписував художник Петро Холодний, а стіни аудиторій – інші художники, серед яких Павло Ковжун.
Відновленням розписів займалися фахівці реставраційної майстерні «Гарда». Засновниця майстерні Ірина Гірна зазначає, що про розписи на стелі було відомо раніше, а на стіні їх знайшли вже під час реставрації. Це престол, над яким є виноградна лоза і чаша, а також око, вписане в трикутник, – як символ триєдиного Бога. Внизу, ймовірно, був зображений кивот або символи євхаристії, їх в радянський час знищили і видовбали нішу. А стіни вище і стелю перебілили.
Символ святого духа. Фото: Анна Герич
У цій аудиторії навчались майбутні священники, які починали свої заняття з молитви, тому тут зобразили євхаристійні символи, пояснює реставраторка. Відновлюючи зображення, художники відшукали рік – вересень 1937 року.
«Підпису автора ми не знайшли. Але цей рік відкинув здогади, що це розписи Петра Холодного, бо він вже на цей час помер. У нас є гіпотеза, що аудиторію розписували чотири художники – Павло Ковжун, Святослав Гординський, Ярослава Музика і Михайло Осінчук. Найбільше ми схиляємося до того, що автором є Павло Ковжун, але документального підтвердження цього нема. Це вже за манерою малювання і датуванням треба визначати», – розповідає Ірина Гірна.
Павичі з синьо-жовтими крилами. Фото: Zaxid.net
Мистецтвознавець і професор Львівської академії мистецтв Роман Яців зазначає, що ці четверо авторів є яскравими представниками українського мистецького середовища міжвоєнного Львова. Ковжун був послідовником Георгія Нарбута – одного з символів українського національного мистецтва XX ст. Деякі зооморфні зображення перегукуються з роботами Ковжуна на рекламних плакатах для «Маслосоюзу».
«Цей мистецько-сакральний комплекс [колишня семінарія – ред.] є вкрай важливий для українців і всієї історії XX ст. Таких пам’яток монументального малярства у творчості Павла Ковжуна, який був домінуючою фігурою при створенні цього ансамблю, майже немає. Він здебільшого займався розписом сакральних споруд. Тут є багато вгадувань і паралелей, властивих для його робіт. Це ар деко, наповнене українськими смислами, символами і високою культурою, роботою над формою», – зазначає Роман Яців.
Декан географічного факультету Володимир Біланюк та підприємець Юрко Назарук. Фото: Zaxid.net
На стелі зображені стилістичні грона винограду, зображення святого Духа і птахи зі синьо-жовтими крилами. Це український модернізм, який відроджував митрополит Андрей Шептицький з Йосифом Сліпим.
Відновлення розписів заспонсорував підприємець Юрко Назарук в пам’ять про свого батька, професора, доктора географічних наук Миколу Назарука, який свого часу працював на географічному факультеті. Відновлені розписи презентували 10 червня – у день його народження, коли йому виповнився б 71 рік.
Фото на головній: Ірина Гірна і віднайдений розпис престолу, джерело: Анна Герич
Читайте також:
Майже 30 держав зобов’язалися підтримати ЮНЕСКО у відновленні культурного сектору України
В історичній частині Чернівців цьогоріч планують відреставрувати 14 дверей
У Чернігові відновлюють Спасо-Преображенський собор після УПЦ МП, аби відкрити для відвідувачів