Місто, в якому безкоштовні автобуси змінили все

165% зростання пасажиропотоку

У північному французькому Дюнкерку автобусна станція працює без турнікетів і квитків. Пасажири заходять через усі двері — без валідації карток і оплати готівкою. З 2018 року проїзд у місті повністю безкоштовний сім днів на тиждень. Про це йдеться в матеріалі Пітера Янга, опублікованому у виданні Reasons to be Cheerful.

Рішення запровадити безоплатний громадський транспорт ухвалили ще у 2014 році. Тодішній мер Патріс Вергрієт пообіцяв зробити Дюнкерк найбільшим містом Франції, яке відмовиться від тарифів на проїзд. Сьогодні близько 150 автобусів обслуговують 18 маршрутів, забезпечуючи безкоштовний доступ для 200 тисяч мешканців.

За даними мерії, з моменту запуску ініціативи кількість пасажирів зросла на 165%.

«Ми хотіли створити ефект шоку, щоб покращити мобільність і дати людям більше свободи», — пояснює заступник мера Жан-Франсуа Монтань, відповідальний за екологічну трансформацію.

Ставка на якість, а не лише на безкоштовність

Перед запуском влада чотири роки готувала систему:

• оновила автопарк;

• змінила графіки руху;

• збільшила частоту рейсів до кожних 10 хвилин;

• модернізувала зупинки;

• запустила мобільні застосунки для відстеження заповненості автобусів.

У 2015 році безкоштовний проїзд тестували лише у вихідні, а з вересня 2018-го — щодня.

«Не можна просто зробити автобуси безкоштовними за одну ніч. Якщо сервіс незручний, люди не пересядуть із авто», — наголошує Монтань.

Менше авто, менше викидів

Дослідження показали, що половина нових пасажирів раніше пересувалася автомобілями. За даними міста, 10% користувачів повністю відмовилися від власного транспорту, а використання міських паркінгів скоротилося на 30%.

За словами Максима Юре з Університету Перпіньяна, безкоштовний транспорт став інструментом соціальної рівності та оживив міський центр. Молодь дедалі рідше розглядає авто як символ статусу.

75-річна мешканка Монік відмовилася від водіння через погіршення зору й тепер користується автобусами, зокрема нічним сервісом на зразок муніципального Uber.

Тренд шириться Європою

Франція не єдина країна з таким підходом. За даними досліджень 2025 року, безкоштовний громадський транспорт запровадили вже у понад 100 містах світу.

У 2013 році столиця Естонії Талінн зробила проїзд безкоштовним для своїх жителів, а в 2020 році Люксембург став першою країною, де весь громадський транспорт (окрім першого класу в потягах) є безкоштовним.

У Франції понад 45 муніципалітетів впровадили різні моделі безоплатного транспорту — повністю або для окремих груп населення.

Дискусії та виклики

Втім, критики вказують на високу вартість. Звіт Рахункової палати Франції за 2025 рік зазначає, що для великих міст така модель може бути фінансово складною через втрату тарифних надходжень та необхідність розширення мережі.

У Дюнкерку річна вартість програми становить 17 млн євро з міського бюджету в 500 млн. Влада називає це «соціальною інвестицією».

«Кошти працюють на людей — допомагають працівникам, родинам, забезпечують доступ до медицини й дозвілля», — каже Монтань.

Опитування під час муніципальних виборів 2020 року показало, що 99% мешканців вважають безкоштовний транспорт найважливішою міською політикою.

Чи спрацює це в Нью-Йорку?

Чи зможе подібна модель працювати в мегаполісі на кшталт Нью-Йорка, де щодня здійснюється 1,4 млн автобусних поїздок, — питання відкрите.

Експерти наголошують, що успіх залежить від фінансування, готовності інфраструктури та політичної волі.

Однак тенденція очевидна: дедалі більше міст розглядають мобільність як суспільне благо, а не платну привілею. І приклад Дюнкерка демонструє, що безкоштовні автобуси можуть стати не витратою, а інвестицією у якість міського життя.