Про це розповів академік НАН України, перший віцепрезидент Академії Вячеслав Богданов.
За його словами, залишковий ресурс мосту фактично дорівнює нулю, а корозійні процеси в несівних конструкціях стають дедалі менш передбачуваними.
За даними Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона НАН України та Українського інституту сталевих конструкцій ім. В.М. Шимановського, в Україні експлуатують понад 28 тисяч мостів і шляхопроводів, значна частина яких працює з перевантаженням. Якщо залізничні мости перебувають під постійним контролем, то автодорожні та комунальні споруди часто не відповідають сучасним вимогам безпеки.
У Києві ситуація залишається складною:
- Дарницький міст визнано працездатним;
- Північний і Південний — обмежено працездатними;
- міст Метро та міст Патона — аварійними. Статус непрацездатного міст Патона має від 2017 року.
Останні обстеження зафіксували критичну корозію головних і поперечних балок, а також тріщини у з’єднаннях. Метал поперечних балок, на яких тримаються плити проїзної частини, майже повністю зруйнований корозією. Попри це, чотири головні балки залишаються у відносно стабільному стані, що поки дозволяє обмежений рух транспорту.
Ще у 2018 році КМДА визначила “Київавтодор” замовником робіт, однак тендери на проєктування тричі скасовували. На початку 2026 року Національний комітет України з теоретичної та прикладної механіки звернувся до уряду з пропозиціями щодо організації та фінансування капітального ремонту.
Міст імені Є.О. Патона є першою у світі суцільнозварною автодорожньою спорудою та символом української інженерної школи. Фахівці наголошують, його відновлення потребує системного державного рішення.
Читайте також:
На Осокорках зносять найстарішу дерев’яну садибу Лівобережжя
Верховний Суд остаточно заборонив будівництво п’ятиповерхівки в історичному ареалі Львова

